загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

11.1. Поняття одиничного злочину і множинності злочинів



На практиці в багатьох випадках особа (або декілька осіб) вчиняє не один, а два і більше злочинів. Така ситуація свідчить про підвищену небезпеку як самої злочинної діяльності, так і особи, яка цю діяльність здійснила. Водночас це викликає необхідність розкрити закріплені в законі правила кваліфікації вчинених діянь, правила призначення покарання за їх вчинення та звільнення від покарання.
У Загальній частині КК України є розділ VII "Повторність, сукупність та рецидив злочинів". Всі ці види неодноразового вчинення злочинів в теорії звуться множинністю злочинів.
Отже, множинність злочинів означає, що особою вчинено два чи більше передбачених КК діяння, кожне з яких має ознаки самостійного складу злочину і які разом створюють повторність, сукупність або рецидив злочинів.
Множинність злочинів складається з одиничних злочинів і ці явища необхідно відрізняти одне від одного для забезпечення правильної кваліфікації вчиненого й призначення за нього справедливого покарання, що на практиці далеко не завжди є простою справою.
Одиничний злочин, тобто єдине, самостійне, передбачене КК діяння, може бути простим і ускладненим. Ці терміни є робочими й не пов'язані ні з чим, окрім структури об'єктивної сторони складу злочину.

Простий злочин передбачає одне суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність) і один наслідок, або одне діяння і кілька суспільно небезпечних наслідків, які настають безпосередньо в результаті вчинення діяння (злочини з матеріальним складом), або тільки одне діяння (злочини з формальним складом).
Простим злочином з одним наслідком є, скажімо, вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), із декількома наслідками - порушення законодавства про охорону праці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271 КК), діяння без наслідків - незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ч. 1 ст. 316 КК).
Ускладнений злочин характеризується особливостями структури об'єктивної сторони його складу. Він має декілька різновидів.
Продовжуваний злочин. Він характеризується вчиненням суб'єктом злочину декількох тотожних за своєю суттю діянь, спрямованих на досягнення загальної мети, тобто таких, які охоплюються єдиним умислом і складають у сукупності один одиничний злочин. Продовжуваний злочин вчиняється не відразу, а певними "порціями".
У своїх постановах Пленум Верховного Суду України окреслює сутність окремих видів продовжуваних злочинів:
"Одержання службовою особою в декілька прийомів одного хабара за виконання чи невиконання дій, обумовлених із тим, хто його дає, потрібно розглядати як продовжуваний злочин. Кваліфікувати такі дії за ознакою повторності не можна" (ч. 4 п. 15 постанови № 5 від 26 квітня 2002 р. "Про судову практику у справах про хабарництво").
Початком продовжуваного злочину треба вважати вчинення першого з числа декількох тотожних діянь; закінченням - момент вчинення останнього із задуманих злочинних діянь, тобто досягнення мети, до якої прагнув винний. Продовжуваний злочин вважається закінченим з моменту доведення суб'єктом свого злочинного наміру до кінця.
Триваючий злочин - це злочин, який визначається вчиненням особою суспільно небезпечного діяння, пов'язаного з подальшим невиконанням протягом певного часу покладених на неї обов'язків, які вона повинна виконувати під загрозою кримінальної відповідальності. Триваючий злочин характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу певного
злочинного посягання, коли його об'єктивна сторона "розтягнута" у часі (наприклад, незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - статті 307 та 309 КК), або виражається одноактною дією чи актом бездіяльності й подальшим безперервним злочинним станом винної особи (наприклад, втеча з місця позбавлення волі або з-під варти - ст. 393 КК чи дезертирство, вчинене шляхом нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, із відрядження, відпустки або лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби - ст. 408 КК).
Триваючий злочин вважається закінченим із припиненням злочинного посягання (наприклад, наркотичні засоби були викрадені в особи, яка їх зберігала, або згоріли під час пожежі) або припиненням злочинного стану завдяки суб'єктивним (явка з повинною, відновлення сплати аліментів на утримання дітей тощо) або об'єктивним моментам (затримання дезертира правоохоронними органами, виключенням кримінальної відповідальності за вчинюване діяння, досягненням певного віку особою, що ухилялася від призову на строкову військову службу тощо).
Встановлення того, що злочин є триваючим, забезпечує його правильну кваліфікацію, а також обумовлює можливість чи неможливість застосувати до особи амністію, інститут давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК) тощо.
Наприклад, у ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. "Про застосування амністії в Україні" зазначається, що чинність закону про амністію не поширюється на триваючі та продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.
3) Злочини з альтернативними діяннями (діями чи бездіяльністю). Сутність таких злочинів полягає в тому, що в диспозиціях, які їх визначають, подано перелік двох або більше діянь і вчинення хоча б одного з них створює закінчений склад злочину. Скажімо, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (ст. 205 КК). Для наявності закінченого складу злочину достатньо створити або придбати суб'єкт підприємницької діяльності із зазначеною метою, хоча можливе вчинення й обох діянь (створення й придбання).

Складений злочин - це такий злочин, який складається з двох або більше дій, кожна з яких, якщо взяти її окремо, становить самостійний злочин, однак у зв'язку з органічною єдністю й підвищеною небезпекою внаслідок їх поєднання, вони сформульовані в законі як одиничний злочин, передбачений однією статтею (частиною статті КК). Така конструкція злочину робить його двооб'єктним.
Скажімо, розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК). Тут у наявності фактично два злочинних діяння - відкрите викрадення (замах на викрадення) майна (об'єкт - власність) і застосування (або погроза застосування) насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (об'єкт - здоров'я особи).
Аналогічно вирішує закон питання щодо хуліганства, пов'язаного з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку (ч. 3 ст. 296 КК). Тут у наявності хуліганство (відповідна частина ст. 296 КК) та опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку (відповідна частина ст. 342 КК). Але в силу частого поєднання цих проявів на практиці й підвищеної небезпеки такого поєднання законодавець вважає його одиничним злочином - кваліфікованим хуліганством.
Злочин, що має додатковий тяжкий наслідок. Ці злочини мають два наслідки, які настають послідовно, один за одним в результаті вчиненого діяння.
Перший наслідок - основний. В ланцюжку: діяння - перший наслідок - другий наслідок - він є проміжним. Другий є додатковим (похідним). Ці злочини характеризуються наявністю змішаної форми вини. Психічне ставлення винного до першого наслідку здебільшого характеризується прямим умислом, до другого - необережністю.
Наприклад, незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК). Щодо основного наслідку - вигнання плоду - наявний умисел, щодо додаткового (одного з них) - тривалого розладу здоров'я, безплідності або смерті потерпілої -
наявна необережність. Отже, маємо два суспільно небезпечних наслідки, але оскільки вони створюють зазначений ланцюжок - це одиничний злочин із додатковим тяжким наслідком.
Визначення видів одиничних злочинів, їх засвоєння дають можливість чітко, на підставі закону відмежовувати їх від проявів множинності злочинів (повторності, сукупності тощо).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "11.1. Поняття одиничного злочину і множинності злочинів"
  1. ЗМІСТ
    одиничного злочину і множинності злочинів 173 Повторність злочинів 177 Сукупність злочинів 180 Рецидив злочинів 183 Контрольні питання 185 Розділ XII Обставини, що виключають злочинність діяння 186 Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння 186 Необхідна оборона 189 Уявна оборона 195 Затримання особи, що вчинила злочин 196 Крайня необхідність 199 Фізичний або психічний
  2. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    поняття повторності злочинів полягає в тому, що в одних кримінально-правових нормах одиничний злочин (вчинок) не відрізняється від зло-чину-діяльності,2 а в інших закон значно посилює кримінальну відповідальність за вчинення злочину вдруге, повторно. Так, статті кримінального закону, що передбачають відповідальність за шпигунство (ст. 114КК), диверсію (ст. 113 КК), пропаганду війни (ст. 436 КК),
  3. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
    поняття діяння охоплює всі ознаки, притаманні злочинові; 2) як ознака об'єктивної сторони складу злочину. Надалі, розглядаючи цю тему, застосовуватимемо слово "діяння" в другому значенні. Як уже зазначалося, діяння - обов'язкова ознака об'єктивної сторони будь-якого складу злочину. Цей термін походить від старослов'янської мови і сьогодні застосовується як поняття, що охоплює і дію, і
  4. 11.2. Повторність злочинів
    одиничного продовжуваного злочину. Продовжуваний злочин, як було зазначено раніше, характеризується вчиненням суб'єктом злочину декількох тотожних за своєю суттю діянь, спрямованих на досягнення загальної мети, тобто таких, що охоплюються єдиним умислом. Саме така конструкція робить вказані дії хоч і ускладненим, але все ж таки одиничним злочином. Щодо повторних злочинів, то їх діяння не
  5. 11.3. Сукупність злочинів
    одиничних злочини, кожен із яких може бути як простим, так і ускладненим, як закінченим, так і незакінченим, особа в них може виступати в ролі виконавця або інших співучасників; відповідальність за злочини, що входять у сукупність, передбачена різними статтями Особливої частини КК або різними частинами однієї статті КК, які передбачають різні злочини (наприклад, ст. 390 КК - "Ухилення від
  6. 11.4. Рецидив злочинів
    поняття одиничного злочину і назвіть його різновиди. Охарактеризуйте види ускладнених одиничних злочинів. Що таке повторність злочинів і які види повторності Ви знаєте? В чому полягає відмінність повторності злочинів від одиничного продовжуваного злочину? Назвіть ознаки сукупності злочинів і її різновиди. Чим відрізняється сукупність злочинів від конкуренції норм і від складених одиничних
  7. ПЕРЕДМОВА
    поняття кримінально-правової кваліфікації» (Київ: Атіка,
  8. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    поняття кваліфікації злочинів взагалі можна визнати правильним. Воно відображає основну сутність кваліфікації - встанов- 1 Герцензон А. А. Квалификация преступлений- M., 1947.-С.4. лення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаного в законі. Але воно правильне лише як загальне і орієнтовне. Головний недолік цього визначення в тому, що воно не вказує на ту
  9. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    одиничного злочину множиною об'єктів посягання (кількома), різними злочинними наслідками діяння, а в деяких випадках - і видами вини. Класифікація сукупності злочинів (розподіл на види) має значення для кваліфікації, оскільки різні види сукупності злочинів мають різні ознаки вчиненого діяння, різну їх суспільну небезпечність, по-різному стосовно кожного з них рахують строки давності, по-різному
  10. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    поняття головного безпосереднього об'єкта вказати на те, що він є найціннішим з усіх інших об'єктів, яким завдається шкода внаслідок цього злочину. Але для чинного кримінального законодавства це не характерно. Головний об'єкт має бути визначальним для кваліфікації злочину та для розміщення певної норми у Кримінальному кодексі. При такому підході до побудови системи кримінального законодавства
  11. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    поняття організованої групи Пленум Верховного Суду України назвав її мінімальні характерні ознаки. По-перше, навряд чи може бути організованою злочинна група, що складається з двох осіб, та й узагалі чи можна таке об'єднання назвати організацією. По-друге, не виділив Пленум таку обов'язкову рису організації, як її структуру - наявність певних підрозділів та організаційні зв'язки між ними,
  12. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    злочинця у кримінальному праві називається спотворена, неправильна уява особи, що вчинює злочин, про юридичну сутність і караність вчинюваного нею діяння. При вчиненні злочину особа може помилятися щодо багатьох ознак вчинюваного нею діяння: легальності чи забороненості законом учинюваного діяння; міри покарання за вчинений злочин; кваліфікації вчиненого діяння за відповідною стат тею
  13. 1.1. Кваліфікація вбивства
    поняття вбивства М. І. Загородніков додає підстави відповідальності за вбивство як окрему ознаку цього злочину. Такий додаток зовсім зайвий, бо всякий злочин є підставою кримінальної відповідальності і без нього така відповідальність неможлива (Загородников Н. И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву.- M., 1961.- С. 24). 114 діянню смерті іншій людині. Таке сприяння
  14. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    поняття «розлад здоров'я» і «шкода здоров'ю», оскільки шкода здоров'ю може бути заподіяна і без його розладу. Згідно з Правилами короткочасним розладом здоров'я вважається таке його порушення, яке тривало більше як 6 днів, але не більше як 3 тижні (21 день), тобто 7-20 днів. 168 Радянське право.- 1972.- № 1.- С. 109-110. Короткочасною втратою працездатності визнається стійка втрата
  15. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    злочинець ставить себе на місце власника. І якщо злочин не буде викрито, то злочинець володітиме і використовуватиме чуже майно як своє власне. Він може ним також і розпорядитися як власник. При вдалому для злочинця випадку він стає фактичним володарем майна і його фактичним власником, а право власності залишається у законного його власника. Останній не позбавляється права на своє майно, і тому
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш