загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

11.2. Повторність злочинів



Згідно з ч. 1 ст. 32 КК повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.
Із цього загального положення закон робить виняток, вказуючи у ч. 3 ст. 32 КК, що вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторними лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК.
У статтях Особливої частини КК повторність у багатьох випадках фігурує як кваліфікуюча ознака. Скажімо, умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше скоїла умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого ст. 116-118 КК (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК), виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів, вчинене повторно (ч. 2 ст. 224 КК), одержання хабара повторно (ч. 2 ст. 368 КК) тощо.
Отже, у цих і всіх аналогічних випадках, у законі йдеться про вчинення повторно (що означає вчинення вдруге, втретє і більше разів) такого ж самого, ідентичного за своєю кваліфікацією злочину. Такий вид повторності зветься повторністю тотожних злочинів.
Але в ряді випадків, виходячи з того, що певні злочини, які кваліфікуються за різними статтями, мають однаковий або близький об'єкт або переслідують досягнення однакової або близької за своєю суттю мети, закон встановлює наявність повторності й у разі послідовного вчинення злочинів, які характеризуються збігом вище вказаних ознак, хоч і кваліфікуються за різними статтями КК.
Такий вид повторності зветься повторністю однорідних злочинів. Вказівка на наявність такої повторності повинна бути або в примітці до відповідної статті, або в самій її диспозиції.

Скажімо, у ч. 2 ст. 185 КК (крадіжка) передбачена відповідальність за крадіжку, вчинену повторно. Примітка 1 до цієї статті визначає, що повторною буде визнаватись крадіжка, яка вчинена не тільки після попередньої крадіжки, але й після деяких інших однорідних злочинів: грабіж, розбій, шахрайство тощо.
Кваліфікованим буде незаконне публічне вживання наркотиків (ч. 2 ст. 316 КК), вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 КК (це злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів).
Повторність наявна як у випадках, коли обидва або більше злочинів, що створюють повторність, є закінченими, так і у випадках, коли обидва є незакінченими (готування чи замах), або коли один є закінченим, а інший - ні.
Повторність також наявна, коли особа в однакових злочинах, що послідовно вчиняються, виступає в різних ролях співучасників: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
Кажучи про повторність злочинів, закон (ст. 32 КК) не поєднує її з наявністю судимості за попередньо вчинений злочин. Отже, повторність буде і при відсутності судимості (скажімо, особа вчинила один злочин, а через день, тиждень, місяць, рік тощо вчинила другий) і за її наявності (особа, маючи судимість, вчиняє другий злочин, що дає підстави оцінити його як повторний).
Повторність без попередньої судимості зветься в теорії фактичною, повторність, пов'язана із судимістю - рецидивною.
Згідно з ч. 4 ст. 32 КК повторність (як тотожних, так і однорідних злочинів) відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (у зв'язку з передачею особи на поруки, у зв'язку із зміною обстановки, у зв'язку із закінченням строків давності, за амністією тощо), або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято (адже припинення стану судимості означає, що особа є юридично не судимою, тобто минула судимість втрачає своє юридичне значення).
Кваліфікація випадків повторності злочинів має свої особливості.
За наявністю двох (і більше) тотожних злочинів, при умові відсутності судимості за будь-який з них, їх кваліфікація здійснюється за тією частиною статті, що передбачає відповідальність за дане діяння, вчинене повторно. Кваліфікація за перший факт
злочину нібито "розчиняється" у цій частині статті й окремого відображення не потребує.
Скажімо, ст. 205 КК (фіктивне підприємництво) має частину другу, яка, серед інших, містить кваліфікуючу ознаку: фіктивне підприємництво, вчинене повторно. Два і більше випадків цього діяння будуть кваліфікуватися за ч. 2 ст. 205 КК, частина перша цієї статті в таких випадках не застосовується.
Так само буде вирішене питання кваліфікації при наявності двох однакових (двох закінчених або двох незакінчених) замахів на вчинення тотожного злочину. Так, два закінчені замахи на незаконне заволодіння транспортним засобом будуть кваліфікуватися за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК (за відсутності інших кваліфікуючих ознак).
Якщо ж в одному випадку наявний закінчений злочин, у другому - тотожний - незакінчений, або в кожному з них різний вид співучасті - кожний із злочинів кваліфікується окремо, до того ж наступний після першого - з урахуванням ознаки повторності, якщо така є в диспозиції відповідної статті Особливої частини КК.
Скажімо, закінчений замах на крадіжку і закінчений злочин крадіжки (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) кваліфікуватиметься так: ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 185 КК. Участь особи в одній крадіжці як виконавця, а в іншій - як підбурювача буде кваліфікуватися так: ч. 1 ст. 185 КК, ч. 4 ст. 27 і ч. 2 ст. 185 КК.
Аналогічним чином вирішується кваліфікація двох однорідних злочинів, кожний з них одержує самостійну кваліфікацію. Скажімо, при вчиненні крадіжки, а за нею грабежу, кваліфікація (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) буде здійснена так: ч. 1 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 КК (згідно з приміткою 1 до статті 185 КК). Кваліфікація кожного з діянь, передбачених ст. 199 і ст. 224 КК, буде здійснюватися так: ч. 1 ст. 199 і ч. 2 ст. 224 КК (аналіз примітки 1 до ст. 224 КК свідчить про те, що виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів не створює повторності при наступному вчиненні злочину, передбаченого ст. 199 КК).
Очевидно, що окремо буде здійснена й кваліфікація повторності злочинів, якщо за перший з них особа була засуджена (так званий рецидив злочину, який розглянемо далі).

Фактичну повторність (тобто повторність, не пов'язану з попередньою судимістю) треба відрізняти від одиничного продовжуваного злочину.
Продовжуваний злочин, як було зазначено раніше, характеризується вчиненням суб'єктом злочину декількох тотожних за своєю суттю діянь, спрямованих на досягнення загальної мети, тобто таких, що охоплюються єдиним умислом. Саме така конструкція робить вказані дії хоч і ускладненим, але все ж таки одиничним злочином.
Щодо повторних злочинів, то їх діяння не охоплюються єдиним умислом; кожен із цих злочинів має свої, притаманні тільки йому особливості, що роблять його самостійним злочинним проявом.
Це положення міститься у ч. 2 ст. 32 КК, де зафіксовано, що повторність, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.
Правильне встановлення суті вчиненого впливає на його кваліфікацію. Так, коли повторність злочинів (вид множинності) передбачена в певній частині статті Особливої частини КК як кваліфікуюча ознака, діяння кваліфікується саме за цією частиною статті. Одиничний продовжуваний злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак - за частиною першою відповідної статті як діяння, що не має обтяжуючих обставин.
Наприклад, зґвалтування, вчинене повторно, кваліфікується за ч. 2 ст. 152 КК. Пленум Верховного Суду України у ч. 3 п. 11 постанови від 27 березня 1992 р. № 4 "Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини" вказав: "Якщо винний, без значної перерви у часі, діючи з єдиним умислом, вчинив два або більше статевих актів з однією і тією ж потерпілою, то його дії не можуть розглядатись як зґвалтування, вчинене повторно" (тобто повинні кваліфікуватися як одиничний продовжуваний злочин за ч. 1 ст. 152 КК).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "11.2. Повторність злочинів"
  1. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    повторністю злочинів (ст. 32 КК) називається вчинення особою вдруге злочину, в якому згідно з кримінальним законом передбачена ознака повторності незалежно від того, чи була ця особа притягнута до відповідальності за попередній (перший) злочин. У широкому розумінні повторність означає повторення чого-небудь (вислову, вчинку), зробити щось знову, ще раз те саме, вдруге.1 Практичне значення поняття
  2. 11.4. Рецидив злочинів
    повторність злочинів, спеціальний рецидив кваліфікується за правилами повторності. У першому випадку - за ч. 2 ст. 185 КК, у другому - за ч. 2 ст. 190 КК (в обох випадках за ознакою - діяння, вчинене повторно). Наявність судимості за попередній злочин суд може визнати обтяжуючою покарання обставиною (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК). У певних випадках закон вважає кваліфікуючою ознакою тільки рецидив
  3. ЗМІСТ
    злочинів 41 Поняття злочину та його ознаки 41 Малозначність діяння як обставина, що виключає кримінальну відповідальність 48 Класифікація злочинів 50 Контрольні питання 52 Розділ IV Кримінальна відповідальність та її підстави. Склад злочину і кваліфікація злочину 53 Поняття кримінальної відповідальності 53 Підстави кримінальної відповідальності 57 Поняття складу злочину та його ознаки
  4. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    повторністю вчинення цього злочину чи вчиненням його за попередньою змовою групою осіб. Для кваліфікації діяння важливо встановити і застосувати саме ту норму, що містить певний, конкретний склад злочину. Але який? Як видно з наведеного, такі суміжні склади злочинів відрізняються один від одного лише однією ознакою (рідше - двома). За таких умов правильну кваліфікацію можна викласти у вигляді
  5. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    повторністю, вчинення злочину групою осіб, заподіяння злочином тяжкої шкоди і т. ін.). Оскільки у виділенні кваліфікованих складів злочину відбивається воля законодавця, то кваліфіковані склади злочинів мають перевагу (пріоритет) над простим складом. Така конкуренція вирішується кваліфікацією злочину за статтею, що передбачає кваліфікований склад злочину. Пленум Верховного Суду України в
  6. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    злочинів (п. 6 ч. 2 ст. 115 та ст. 187 КК.) Відрізняються ці злочини тим, що при вбивстві з корисливих мотивів: а) намір отримати майнову вигоду внаслідок убивства виникає до вчинення вбивства. При розбої винний напа дає з метою заволодіти майном потерпілого, яким при розбої буває випадкова, незнайома особа. Вбивство з ко рисливих мотивів частіше буває вчиненим щодо знайо мих осіб;
  7. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    повторність; б) вчинення розкрадання за попередньою змовою групою осіб; в) у великих розмірах; г) вчинення розкрадання у особливо великих розмі рах, або д) організованою групою. Особливими чи спеціальними кваліфікуючими ознаками розкрадання є вчинення їх: а) з проникненням у житло, приміщення чи інше схо вище - ч. З ст. 185, ч. З ст. 186 та ч. З ст. 187 КК; б) із застосуванням насильства - ч.
  8. 6.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей
    повторність, вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена організованою групою та ін.), вимагання визнається кваліфікованим, якщо воно: а) вчинене посадовою особою; б) завдало шкоду у великих та особливо великих розмірах; в) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Організованою групою називається стійке об'єднання двох і більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної
  9. 17.4. Одержання хабара
    повторність). Дії особи, яка одержала один хабар за ознак, передбачених у ч. 2 і ч. З ст. 368 КК України, кваліфікуються лише за ч. З цієї статті. При цьому у мотивувальній частині вироку вказуються всі кваліфікуючі ознаки злочину. Одержання хабара у багатьох випадках вчинюється у сукупності з викраденням чужого майна, фальшуванням документів, та деякими іншими злочинами. Одержання посадовою
  10. 11.1. Поняття одиничного злочину і множинності злочинів
    повторність, сукупність або рецидив злочинів. Множинність злочинів складається з одиничних злочинів і ці явища необхідно відрізняти одне від одного для забезпечення правильної кваліфікації вчиненого й призначення за нього справедливого покарання, що на практиці далеко не завжди є простою справою. Одиничний злочин, тобто єдине, самостійне, передбачене КК діяння, може бути простим і ускладненим. Ці
  11. 11.3. Сукупність злочинів
    повторність, у наявності одночасно і сукупність злочинів і повторність їх. Така ситуація зветься "су- купністю-повторністю". Треба також сказати, що при наявності сукупності злочинів закон (ст. 70 КК) встановлює спеціальні правила призначення покарання, які розглядатимуться в розділі, присвяченому призначенню
  12. 17.1. Поняття судимості та її правові наслідки
    повторність злочину. Вчинення тотожного (а в певних випадках і однорідного) злочину за наявності судимості за аналогічне діяння є різновидом повторності, що теж у багатьох випадках є кваліфікуючим чинником. Скажімо, вчинена повторно (в т. ч. і за наявності судимості) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, кваліфікується за ч. 2 ст. 209 КК. Вчинення злочину особою повторно
  13. Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002
    злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, що був прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року і введений у дію з 1 вересня 2001 року. У посібнику використана новітня доктрина кримінального права і законодавства України, практика вищих судових органів України. Посібник розрахований на студентів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів та слідчих, прокурорів,
  14. ПЕРЕДМОВА
    злочинів. Причому до помилки в кваліфікації злочину часто призводить неврахування чи неправильна оцінка якоїсь однієї, іноді незначної, обставини чи ознаки злочину. Наприклад, як зазначає Пленум Верховного Суду України, суди припускаються помилок при розмежуванні окремих видів розкрадання, відмежуванні розкрадань від інших злочинів, закінченого розкрадання від замаху на нього, продовжуваного від
  15. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    злочинів у кримінальному праві називається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними кримінально-правовими нормами, за жоден з яких її не було засуджено. Згідно зі ст. 33 КК України сукупність злочинів характеризується такими ознаками: ЗО постанови Пленуму Верховного Суду України від вітня 1994 р. «Про судову практику в справах про злочини и життя і здоров'я людини» //
  16. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    злочинів. Ми розглянемо лише деякі загальні питання кваліфікації групових злочинів. Докладніше кваліфікація групових злочинів розглядатиметься при аналізі конкретних видів групових злочинів - розкрадання, зґвалтування, хуліганства, хабарництва та деяких інших. Першим і найпоширенішим груповим злочином визнається співучасть у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Співучастю називається умисне
  17. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    злочинів має помилка в об'єкті і предметі посягання. При вчиненні злочину іноді виникає помилка злочинця в об'єкті і предметі посягання, внаслідок чого діяння незалежно від волі винного спрямовується на інший об'єкт кримінально-правової охорони чи на інший предмет злочину. Спотворена уява суб'єкта щодо справжньої спрямованості його діяння відома в кримінальному праві як «помилка в об'єкті». Але
  18. 1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
    1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ
  19. 1.1. Кваліфікація вбивства
    злочинів. Воно позбавляє потерпілого найбільш цінного блага - життя. Наслідки вбивства безповоротні, заподіяну ним шкоду не можна ніяк відшкодувати. Крім того, вбивство заподіює надзвичайно тяжку шкоду не тільки потерпілому, а й його рідним і близьким. Це трагедія для всіх, хто знав потерпілого. Разом з тим невинне (casus) чи легальне (наприклад, у стані необхідної оборони, під час війни)
  20. 1.4. Умисне вбивство, вчинене у стані фізіологічного афекту
    злочинів за ст. 116 КК, ст. 15 та ст. 116 КК, оскільки ця норма не передбачає посилення відповідальності за повторний злочин. Стаття 116 КК передбачає відповідальність лише за умисне вбивство у стані фізіологічного афекту. Випадки заподіяння умисних тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у стані фізіологічного афекту кваліфікуються за ст. 123 КК. Умисне вбивство у стані фізіологічного
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш