НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниЗагальні питання кримінального права → 
« Попередня Наступна »
Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП,2004. - 328 с., 2004 - перейти к содержанию учебника

11.3. Сукупність злочинів



Другим видом множинності злочинів є сукупність.
Згідно з ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними
статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Сукупність злочинів характеризується наступними ознаками:
особа вчинила два або більше одиничних злочини, кожен із яких може бути як простим, так і ускладненим, як закінченим, так і незакінченим, особа в них може виступати в ролі виконавця або інших співучасників;
відповідальність за злочини, що входять у сукупність, передбачена різними статтями Особливої частини КК або різними частинами однієї статті КК, які передбачають різні злочини (наприклад, ст. 390 КК - "Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі" має три частини, кожна з яких становить окремий злочин);
ні за один із злочинів, що входять у сукупність, особа не була засуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один із них.
При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (амністія, передача особи на поруки тощо).
Сукупність злочинів поділяється на два види: ідеальну й реальну (терміни застосовуються в теорії кримінального права й практиці та мають "робочий" характер).
Ідеальна сукупність має місце у випадках, коли суб'єктом вчинене одне діяння (дія або бездіяльність), яке містить ознаки двох чи більше злочинів, що передбачені двома чи більше статтями Особливої частини КК.
Реальна сукупність має місце у випадках, коли суб'єктом у різний час вчинено два або більше діяння, кожне з яких має ознаки окремого, одиничного злочину, передбаченого різними статтями (частинами статей) Особливої частини КК.
Ідеальна сукупність - явище, яке не часто зустрічається у кримінально-правовій практиці. Скажімо, злочинець з наміром позбавити життя стріляє в А., але промахується і влучає в Б., що стояв поруч і був вбитий. У наявності замах на умисне вбивство А. і необережне вбивство Б.
Або: хабар був даний наркотичними засобами, що є одночасно даванням хабара і збутом наркотичних засобів для хабародав- ця та одержанням хабара і незаконним придбанням наркотичних засобів - для одержувача хабара.

Абсолютна більшість злочинів, вчинених у сукупності, створює сукупність реальну. Тут між злочинами є певний розрив у часі (хвилини, години, доби, місяці, роки) і кожне діяння характеризується як окремий злочин, що кваліфікується за відповідною статтею Особливої частини КК.
Наприклад, злочинець вчинив крадіжку, а через хвилину, годину, добу, місяць, рік вчинив вбивство, розбійний напад, хуліганство або якийсь інший злочин.
Сукупність треба відрізняти від конкуренції кримінально- правових норм. При сукупності одночасно або з інтервалом у часі вчиняється два або більше самостійних злочинів. При конкуренції норм одне й те ж діяння підпадає одночасно під дію двох або більше кримінально-правових норм. У такому випадку застосовується тільки одна норма, яка є спеціальною щодо загальної, тобто такої, яка охоплює більше коло злочинних проявів, ніж спеціальна норма.
Спеціальна ж норма передбачає відповідальність тільки за певний різновид злочину передбаченого в загальній нормі.
Так, умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (ст. 382 КК), одночасно охоплюється і таким злочином, як перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), який є загальною нормою щодо першої. Отже, у відповідних випадках застосовується спеціальна норма - ст. 382 КК.
Таким чином сукупність, як множинність злочинів, передбачає вчинення двох (або більше) діянь, кожне з яких є самостійним злочином і кваліфікується окремо. При конкуренції норм немає сукупності злочинів, є тільки один злочин, який, за наявністю загальної й спеціальної норм, має кваліфікуватися за нормою спеціальною.
Сукупність треба відмежовувати також від складених злочинів. Складений злочин створюється законодавцем з двох діянь, кожне з яких, якщо вчинюється окремо, є самостійним злочином, але вони поєднані в один злочин через їх органічну єдність і з врахуванням того, що таке поєднання є характерним у практиці. Тобто складений злочин, як справедливо зазначається в літературі, є поєднанням законодавцем сукупності злочинів у єдиний одиничний злочин із причин, зазначених вище.

Отже, сукупність злочинів кваліфікується за двома (і більше) статтями Особливої частини КК, складений злочин не становить сукупності і кваліфікується тільки за однією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за нього.
Приклади складених злочинів наводилися раніше. Вчинення діянь, що його складають, поодинці розглядатиметься як сукупність. Скажімо, перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством (ч. 2 ст. 365 КК) буде сукупністю, якщо складові цього злочину будуть вчинені окремо: спочатку перевищення влади або службових повноважень (ч. 1 ст. 365 КК), а через деякий час насильство, не поєднане з використанням службовою особою свого службового становища (відповідна стаття КК залежно від характеру насильства).
Щодо співвідношення повторності й сукупності, то вони можуть бути наявними одночасно.
Нема сукупності при вчиненні двох або більше тотожних злочинів, або однакових замахів на них. Нема повторності при ідеальній сукупності.
А от при вчиненні тотожних злочинів, коли один є закінченим, а інший готуванням чи замахом, або коли роль особи характеризується різними видами співучасті, а також при вчиненні однорідних злочинів, що створюють повторність, у наявності одночасно і сукупність злочинів і повторність їх. Така ситуація зветься "су- купністю-повторністю".
Треба також сказати, що при наявності сукупності злочинів закон (ст. 70 КК) встановлює спеціальні правила призначення покарання, які розглядатимуться в розділі, присвяченому призначенню покарання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "11.3. Сукупність злочинів"
  1. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    сукупність ознак і властивостей злочину, ознаки і властивості, які мають значення для вирі шення кримінальної справи; Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 280. 3) кримінально-правові ознаки - ознаки складу злочину.1 Аналіз кримінально-правових особливостей усіх ознак вчиненого діяння свідчить, що для його кваліфікації вирішальне значення мають не всі, а лише деякі ознаки
  2. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    сукупністю вказаних злочинів. Крім того, Пленум визнав, що зґвалтування потерпілої без обтяжуючих обставин, а потім повторне зґвалтування за наявності обставин, передбачених ч. З або ч. 4 ст. 152 КК, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, тобто за ч. 1 ст. 152 КК і відповідно за ч. З або ч. 4 цієї статті. У таких випадках кваліфікувати дії винного за ч. 2 ст. 152 КК непотрібно. 1.23
  3. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    сукупність злочинів характеризується такими ознаками: ЗО постанови Пленуму Верховного Суду України від вітня 1994 р. «Про судову практику в справах про злочини и життя і здоров'я людини» // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 178. 39 вчинення однією особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями кримінального закону (різними кримінально-правовими нормами);
  4. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    сукупність, то їх кваліфікують як один злочин за правилом: при ідеальній сукупності злочинів діяння кваліфікується як один злочин за спеціальною кримінально-правовою нормою, оскільки загальна і спеціальна норми не можуть утворювати ідеальної сукупності злочинів.1 При реальній сукупності злочини можна кваліфікувати за сукупністю загальної і спеціальної норм. Наприклад, судова колегія Верховного
  5. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    сукупністю умов: неосудний чи малолітній був учасником злочину, брав якусь участь у його вчиненні, якимось чином допо магав виконавцеві у його вчиненні, а не був лише спо стерігачем події; малолітній, який не досяг віку кримінальної відпо відальності, але має вік 12-13 років і може надати певну фізичну чи психічну допомогу виконавцеві злочину. Здатність надати виконавцеві злочину суттєву
  6. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    сукупністю злочинів (ст. 112 і п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) не можна визнати обґрунтованою, оскільки вона порушує волю законодавця. 2 П. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві зло чини» від 27 березня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верхов ного Суду України.- С. 185-186. 112 законодавства має бути знищення, ліквідація їх.
  7. 1.1. Кваліфікація вбивства
    сукупністю суспільних відносин. Ще одна вказівка на суспільні відносини, хоч і «в ціло му» нічого не додає до цього поняття. 116 головні сторони - біофізичну (жива біологічна особистість) і суспільну (сукупність суспільних відносин). Виділити якусь одну з них (біологічну чи суспільну) можна лише умовно. Насправді ці дві сторони людини непорушне поєднані і становлять одне ціле. Тому загальне
  8. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    сукупність злочинів (п. 6 ч. 2 ст. 115 та ст. 187 КК.) Відрізняються ці злочини тим, що при вбивстві з корисливих мотивів: а) намір отримати майнову вигоду внаслідок убивства виникає до вчинення вбивства. При розбої винний напа дає з метою заволодіти майном потерпілого, яким при розбої буває випадкова, незнайома особа. Вбивство з ко рисливих мотивів частіше буває вчиненим щодо знайо мих
  9. 1.4. Умисне вбивство, вчинене у стані фізіологічного афекту
    сукупністю злочинів за ст. 116 КК, ст. 15 та ст. 116 КК, оскільки ця норма не передбачає посилення відповідальності за повторний злочин. Стаття 116 КК передбачає відповідальність лише за умисне вбивство у стані фізіологічного афекту. Випадки заподіяння умисних тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у стані фізіологічного афекту кваліфікуються за ст. 123 КК. Умисне вбивство у стані
  10. 1.6. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
    сукупність злочинів, зокрема з бандитизмом (ст. 257 КК), тероризу- П. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільне небезпечних посягань» від з червня 1991 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 88-89. Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 23 травня 1989 р. в
  11. 1.7. Вбивство через необережність
    сукупністю злочинів як бандитизм і умисне вбивство; в) посяганням на життя, відповідальність за яке перед бачено ст. 348 КК, вважається умисне вбивство або за мах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з
  12. 1.8. Доведення до самогубства
    сукупність злочинів і кваліфікується лише за ч. З ст. 365 КК, яка передбачає відповідальність за спричинення діянням тяжких наслідків. За ст. 120 КК кваліфікується злочин як у тих випадках, коли потерпілий позбавив себе життя, так і в тих випадках, коли він намагався це зробити, але з незалежних від нього обставин залишився живий. Обов'язковими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 120 КК, є
  13. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    сукупність злочинів і кваліфікується за ч. 1 чи ч. 2 ст. 127 КК і статті 121, 122 чи 125 КК. Частина 2 ст. 127 КК передбачає кваліфікований вид катування. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 127 КК е 170 вчинення катування повторно або вчинення його за попередньою змовою групою осіб. Катування вчинюється умисно з прямим умислом і метою примусити до виконання вимог
  14. 2.5. Зараження венеричною хворобою
    сукупність злочинів, наприклад при зґвалтуванні (ст. 152 чи ст. 153 КК). За частиною 3 ст. 133 КК кваліфікується зараження, яке спричинило тяжкі наслідки для здоров'я потерпілого. Відповідальність за зараження венеричною хворобою настає з шістнадцяти
  15. 2.15. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
    сукупність злочинів і кваліфікується за ч. 2 ст. 143 і ст. 121 чи ст. 122 КК, а якщо потерпілий перебував у безпорадному стані чи у матеріальній чи іншій залежності від винного, то за сукупністю ч. З ст. 143 КК і ст. 121 чист. 122КК. Торгівля органами або тканинами тіла людини може мати будь-яку форму купівлі-продажу за гроші, майно, інші матеріальні цінності. За частиною 5 ст. 143 КК
  16. 3.4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
    сукупність злочинів: а) якщо це діяння було поєднане із заподіянням по терпілому тілесних ушкоджень, то діяння кваліфікується за сукупністю статей 121, 122,125,126 і ст. 149 КК; б) якщо діяння, передбачене ч. 1 ст. 149 КК, було вчинене з незаконним переміщенням потерпілого через державний кордон України, то вчинене кваліфікується за сукупністю статей 341 і ч. 1 ст. 149 КК; в) продаж людини з
  17. 4.1. Кваліфікація зґвалтування
    сукупністю злочинів.3 Не виникає повторності і тоді, коли потерпіла від першого зґвалтування не подала заяви про порушення справи про притягнення винного до відповідальності. У такому випадку дії винного кваліфікують за ч. 1 ст. 1 52 КК. Кваліфікуючими ознаками ч. З ст. 1 52 КК є: вчинення зґвалтування групою осіб; зґвалтування неповнолітньої. Для визнання зґвалтування вчиненим групою осіб не
  18. 4.2. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
    сукупність злочинів і кваліфікується за ч. З ст 153 КК та відповідною статтею про злочин проти особи (ч. 1 ст. 121, ч. 2 чи ч. З ст. 133 або ч. 2 чи 3 ст. 130 КК). Задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно малолітньої завжди кваліфікується за ч. З ст. 152 КК. Оскільки дівчинка чи хлопчик віком до 14 років не розуміє значення таких дій і не може чинити їм опір, то всілякі
  19. 5.2.9. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
    сукупність злочинів, передбачених статтями 121-122, 125, 126, 129 і ст. 171 КК, а в разі заподіяння смерті - п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 171 КК. Відповідальними за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів є всі осудні особи, які до-сягли віку шістнадцяти
  20. 6.3. Кваліфікація грабежу
    сукупністю злочинів. Не утворює насильницького грабежу (ч. 2 ст. 186 КК) розкрадання способом «хапка» (хапання), оскільки винний у такому випадку застосовує не насильство, а розраховує на несподіваність і раптовість своїх
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш