НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаТеорія та історія держави і праваИстория государства и права зарубежных стран → 
« Попередня Наступна »
Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с., 2008 - перейти к содержанию учебника

12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату

Ще в VI ст. Аравійський півострів асоціювався з "окраїною світу".

На більшій частині "кам'янистої Аравії" кочували племена арабів-бедуїнів, які жили в шатрах і пили верблюже молоко. Лише на півдні та заході існували невеличкі протодержави: Ємен, Мекка, Ятриб (Медіна).

На початку VII ст. у житті арабів-кочівників відбулися значні зміни. Виділилася племінна знать, активно почала розвиватися торгівля, сформувалась єдина північноарабська мова та писемність. Подальша історія арабів пов'язана з іменем Мухаммеда - засновника нової релігії - ісламу (з араб, "іслам" - "покірність Богу"), або мусульманства (від араб, "муслім" - правовірний). Ім'я Мухаммеда стало в один

84

ряд з іменами Будди, Моісея та Христа. Пророк ісламу Мухаммед (570-632) абсолютно реальна й конкретна історична особа. Мусульманство виявилося останньою за часом виникнення світовою релігією. Воно відразу ж було прилаштоване до потреб молодої держави. Мухаммед проголосив необхідність встановлення культу єдиного бога - Аллаха - та нового суспільного порядку. Главою держави повинен був стати пророк - "посланець Аллаха на Землі".

Незадоволення племінної верхівки змусило Мухаммеда в 622 р. тікати з Мекки (де він почав привселюдно проповідувати божественні істини, звід яких він назвав Кораном ("знанням"), і де було завершено організаційне оформлення мусульманської общини, що стала не тільки релігійною, а й надплемінною організацією, зародком держави, котра утворювалася) до Ятрибу.

Навколо Ятрибу на ідейній основі Корану стали об'єднуватися розрізнені сусідні племена, багато з яких було підкорено силою. У 630 р. мусульмани зайняли Мекку. Ятриб залишився столицею об'єднаної держави, отримавши назву "Місто пророка" -Медіна-таль-Набі (чи просто Медіна). Того ж року Мухаммеду підкорилися кочівники внутрішніх регіонів Аравії та місто Таїф. Після смерті Мухаммеда медінська знать обрала "замісника" пророка -халіфа. Ним став купець Абу-Бакр, тесть і друг Мухаммеда. Відтак кожен правитель арабів проголошував себе халіфом.

За другого халіфа, Омара (634-644), загони бедуїнів, натхненні ідеєю священної війни (джихада), завоювали Сірію, Йордан, Месопотамію (арабською Ірак), Палестину, Єгипет та Іран. До кінця VII ст. араби підкорили Вірменію, Азербайджан, Кабул, частину Північної Африки. На початку VIII ст. повністю були захоплені африканські володіння Візантії на захід від Єгипту, що одержали арабську назву Магріб-"захід" (сучасні Лівія, Туніс, Алжир і Марокко), частина Іспанії, в Середній Азії- Хорезм, Бухару, Самарканд, долину Інду. На середину VIII ст. володіння Арабського Халіфату простягалися від Атлантичного океану до гір Паміру та Гіндукушу, від Сахари до Приаралля й Дербента в Дагестані. Це була держава, що простягалась одночасно в Азії, Африці та Європі. Та період завойовницьких переможних походів не міг продовжуватися безкінечно.

Досягнувши високого ступеня політичної централізації та розвитку виробничих сил, Арабський Халіфат на початку IX ст. вступає в період політичного розпаду, причинами якого були: різний рівень економічного розвитку країн, які його утворювали; слабкість економічних зв'язків між окремими областями Халіфату, що відрізнялися одна від одної етнічним складом населення, фізико-географічними умовами, історико-культурними традиціями; народно-визвольні, антифеодальні повстання, які розхитували економічну, воєнну та фінансову міць

85

держави; концентрація земельної власності в руках воєначальників і місцевої феодальної знаті; зменшення ролі общини як податкової одиниці; боротьба всередині класу феодалів. Отож у першій половині X ст. єдиного Халіфату вже не було, однак на обширній території, де колись правили халіфи, на століття утвердився іслам. Із-поміж країн Халіфату його не прийняли тільки Вірменія та Грузія, де вже існували стародавні християнські традиції. Так виникло поняття "арабський світ".

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату"
  1. ТЕМА 12 Держава та право Арабського Халіфату
    ТЕМА 12 Держава та право Арабського
  2. ТЕМА 13 Виникнення та розвиток держави і права в західних та східних слов'ян
    розвиток держави і права в західних та східних
  3. 12.2. Державний лад Арабського Халіфату
    Державний лад Арабського Халіфату можна визначити як теократичну монархію. На її чолі стояв халіф (з араб. Наїі/а - замісник, намісник, спадкоємець). Він вважався нащадком посланця Аллаха-Мухаммеда, а починаючи з Омейядів (з 661 р.) - замісником Аллаха на землі. У руках халіфа була зосереджена як духовна (імамат), так і світська (емірат) влада. Перших халіфів обирала мусульманська знать, проте
  4. ТЕМА 17 Розвиток буржуазної держави та права США
    ТЕМА 17 Розвиток буржуазної держави та права
  5. ТЕМА 15 Розвиток буржуазної держави та права у Великобританії
    ТЕМА 15 Розвиток буржуазної держави та права у
  6. ТЕМА 16 Розвиток буржуазної держави та права у Франції
    ТЕМА 16 Розвиток буржуазної держави та права у
  7. 9.1. Поняття і види стадій вчинення умисного злочину
    розвиток суспільних відносин (у нашому прикладі виникає загроза життю суб'єкта суспільних відносин - людині). Наявність ознаки суспільної небезпеки змушує суспільство визнати діяння, пов'язані з готуванням до злочину або з безпосереднім намаганням досягти злочинної мети, такими, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Таким чином, кримінальна відповідальність передбачена законом не
  8. Вступ
    виникнення й розвитку держави та права різних народів світу від найдавніших часів і до наших днів. Вивчення цієї дисципліни має важливе наукове, світоглядне, політичне, виховне, прогностичне та практичне значення. По-перше, воно сприяє політичному самопізнанню, усвідомленню місця і ролі незалежної України в сучасному світі. По-друге, історія держави та права зарубіжних країн є науковою базою для
  9. 3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
    Вавилонська держава виникла на початку II тис. до Р. X. в Азійському межиріччі Тигра та Євфрату в Месопотамії. Назву отримала від головного м. Вавилон (поблизу нинішнього м. Хілли в Іраку). На цій території спочатку розташовувалися невеличкі міста-держави, в яких ще довго зберігалися пережитки родоплемінної організації. Перші правителі невеличкого Вавилонського царства здійснювали обережну
  10. 9.16. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
    виникнення пожежі, якою заподіяна шкода здоров'ю людей або майнова шкода у великому розмірі. Згідно з приміткою до ст. 270 КК майнова шкода визнається заподіяною у великому розмірі (ч. 1 ст. 270 КК), якщо прямі збитки складають суму, яка у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний 374 мінімум доходів громадян, а в особливо великому розмірі (ч. 2 ст. 270 КК),- якщо прямі збитки
  11. 12.2,8. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
    розвиток молоді. За статтею 304 КК кваліфікується втягнення неповнолітніх (осіб віком до вісімнадцяти років): а) у злочинну діяльність - залучення до вчинення хо ча б одного злочину; б) у заняття пияцтвом - залучення до вживання алко голю - хоча б у кількох епізодах протягом одного дня; в) у заняття жебрацтвом - постійним випрошуванням грошей, продуктів, товарів у сторонніх осіб; г) у заняття
  12. 14,1.2, Втрата документів, що містять державну таємницю
    виникнення у зв'язку з цим можливості ознайомитися з ними стороннім особам. Об'єктивну сутність цього злочину утворює не вихід документа чи предмета з володіння відповідальної особи (втрата), а можливість внаслідок втрати ознайомитися з ними стороннім особам. Тому в діях відповідальної особи складу злочину немає, якщо вона втратила документ чи предмет (вони вибули із її володіння), але можливості
  13. 4.1. Поняття кримінальної відповідальності
    виникнення кримінально-правових відносин; по-друге, кримінальна відповідальність не тотожна покаранню, яке є найпоширенішою формою її реалізації; можливі й інші форми: а) визнання особи винною, що відбивається в обвинувальному вироку суду, без призначення їй будь-якого кримінального покарання. Саме так вирішується питання в ч. 4 ст. 74 КК: Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої
  14. 18.1. Реставрація Мейдзі
    розвиток буржуазних відносин, спричинили незадоволення суспільства. Боротьба проти сегунату Токугави та великих феодалів, на яких він спирався, стає тією ідейною платформою, на якій відбувається зближення різноманітних антиурядових сил - широких мас селянства та міської бідноти, торговельно-промислової буржуазії й нижчих верств радикально налаштованого дворянства, придворної аристократії,
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш