НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаТеорія та історія держави і праваИстория государства и права зарубежных стран → 
« Попередня Наступна »
Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с., 2008 - перейти к содержанию учебника

12.2. Державний лад Арабського Халіфату

Державний лад Арабського Халіфату можна визначити як теократичну монархію.
На її чолі стояв халіф (з араб. Наїі/а - замісник, намісник, спадкоємець). Він вважався нащадком посланця Аллаха-Мухаммеда, а починаючи з Омейядів (з 661 р.) - замісником Аллаха на землі. У руках халіфа була зосереджена як духовна (імамат), так і світська (емірат) влада. Перших халіфів обирала мусульманська знать, проте невдовзі їхня влада стає спадковою. Першим помічником і радником халіфа був візир. Досить упливовим був начальник охорони халіфа (який відав і поліцією) та особливий чиновник, наділений функціями контролю.

Центральними галузевими органами державного управління були дивани (військових справ, внутрішніх справ, поштової служби та податків тощо).

Адміністративно-територіальне Арабський Халіфат поділявся на провінції (Іспанія, Єгипет, Сирія та ін), які очолювали військові намісники- еміри, їм підпорядковувалися війська, місцевий адміністративний, фінансовий і судовий апарат, а призначав їх особисто халіф.

Еміри мали помічників - нш'бів.

У містах була своя система управління, котру очолював раїс. Важливими посадовими особами були: мухтасиб (наглядав за ринками), начальник поліції, глава міської охорони, кадій (очолював міський суд). Значну роль відігравало мусульманське духівництво. Створена Мухаммедом теократична монархія спиралася на військо, що складалося з двох частин - постійного війська та загонів добровольців (борців за віру). Військова служба оплачувалася не земельними пожалуваннями (що було характерно для більшості європейських країн), а часткою від військової здобичі. Ця система давала можливість порівняно довго зберігати боєздатність і високу мобільність армії. Крім цього, халіфи з вихованців-рабів створювали відбірні частини кінної гвардії (гулямами).

Верховним суддею держави був халіф. Здійснення ж правосуддя було привілеєм духівництва і місцева влада не мала права втручатися в прийняті ним рішення. Вища судова влада належала колегії найавторитетніших мусульманських богословів, які від імені халіфа з представників духівництва призначали місцевих суддів (кадіїв).

86

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "12.2. Державний лад Арабського Халіфату"
  1. ТЕМА 12 Держава та право Арабського Халіфату
    ТЕМА 12 Держава та право Арабського
  2. 14.2. Посягання на державний суверенітет України
    державний суверенітет посягають три із злочинів розділу XIV КК - незаконний перехід державного кордону (ст. 331 КК) незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК), і порушення правил міжнародних польотів (ст. 334
  3. 14.2,1. Незаконне перетинання державного кордону України
    державного кордону порушує встановлений порядок виїзду з України і в'їзду в Україну. За ч. 1 ст. 331 КК кваліфікується перехід (незалежно від способу і напрямку) державного кордону України незаконно, без належного дозволу відповідних державних органів. Документами на право виїзду і в'їзду через державний кордон є закордонний паспорт, спеціальна віза або інші документи. Незаконний перехід
  4. 15.1. Наруга над державними символами
    державними символами посягає на її авторитет. Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встановлені ст. 20 Конституції України. Згідно з ч. 6 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом. Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи демонструється зневага до державних символів -
  5. 14.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону. Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи Іншого дозволу компетентних органів України. За ч. I ст. 332 КК кваліфікується: а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; б) керівництво
  6. 7.35. Незаконна приватизація державного, комунального майна
    державних підприємств регулюються Законами України: від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна дер жавних підприємств» (ВВР- 1992-№ 24.- Ст. 348); від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (ВВР.- 1992.-№ 24.-Ст. 350): 336 від Ю квітня 1992 р. «Про оренду майна державних підприємств». (ВВР.- 1992.- № ЗО); від Ю липня 1996 р. «Про
  7. 15.2. Незаконне підняття Державного Прапора України
    Згідно з Женевською конвенцією про відкрите море від 29 квітня 1958 р. національна належність судна визначається прапором тієї держави, під яким воно плаває. Тому всі морські судна у відкритому морі використовують прапор своєї держави. Порушення цих міжнародних правил, тобто підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без відповідного дозволу, кваліфікується за ст. 339 КК
  8. 15.7. Втручання у діяльність державного діяча
    державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень (ч. 1 ст. 344 КК). Втручання у діяльність представників влади, передбачене у ст. 344 КК, посягає на порядок державного управління. Втручання у діяльність перелічених представників влади, вчинене посадовою особою,
  9. 14,1.1, Розголошення державної таємниці
    державної таємниці шкодить головним засадам державних інтересів України у сфері оборони, економіки і державної безпеки взагалі. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 24 січня 1994 р. державною таємницею е відомості про оборону, економіку, зовнішні відносини, державну безпеку і т. ін. (Голос України.- 1994.- 10 березня). Не визнається державною таємницею інформація про
  10. 15.4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
    державних або громадських будівель чи споруд посягає на громадський порядок і відносини власності. Предметами злочину можуть бути будь-які державні або громадські будівлі чи споруди (магазини, банки, пошта, телеграф, гаражі, школи, стадіони, театри тощо). За статтею 341 КК кваліфікується захоплення таких будівель чи споруд, вчинене з метою користування ними або з метою перешкодити нормальній
  11. 7.37. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації майна державного, комунального майна або підприємств та "їх подальшого використання
    державне чи комунальне майно може бути придбане за рахунок власних коштів, а також коштів, залучених покупцями. У випадку придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, яка перевищує п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи (ст. 20 Закону України «Про приватизацію державного майна»
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш