загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

12.5. Крайня необхідність



Дії, вчинені у стані крайньої необхідності, є суспільно корисними і становлять одну з обставин, що виключають злочинність діяння.
Крайня необхідність полягає у зіткненні двох охоронюва- них законом інтересів фізичних або юридичних осіб, суспільних інтересів чи інтересів держави, при цьому захистити один із вка-
заних інтересів можна тільки шляхом завдання шкоди інтересові другому (Ad majora mala vitanda - на запобігання більшому злу). За певних умов такі дії розглядаються як правомірні.
Дії, вчинені у стані крайньої необхідності, є реалізацією громадянином його суб'єктивного права, а для певних категорій службових осіб (працівники міліції, пожежної охорони тощо) - обов'язком.
Згідно з ч. 1 ст. 39 КК "не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності".
Умовами наявності крайньої необхідності виступає певна група обставин.
По-перше, небезпека може загрожувати особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави.
По-друге, ця загроза має безпосередній характер, тобто вона є наявною, такою, при якій правоохоронюваний інтерес вже піддається небезпеці, суттєва шкода неминуча без відповідних дій особи, що чинить їх у стані крайньої необхідності. Наявність загрози зберігається до її остаточного усунення.
По-третє, джерело небезпеки може бути різноманітним: сили природи (лісова пожежа, повінь, мороз), технічні засоби і пристрої (відмова гальм у автомашині, вибух цистерни з пальним), дії тварин (напад собаки, вовка), фізичні процеси, що протікають в організмі людини (голод, хвороба), протиправні дії людини (раптове вибігання на проїжджу частину вулиці), колізія обов'язків (за наявності однієї автомашини у відділенні міліції необхідно одночасно виїхати на два екстрених виклики).
По-четверте, шкода при крайній необхідності заподіюється третім особам, тобто інтересам фізичних чи юридичних осіб, що не мали стосунку до створення небезпеки, або суспільним чи державним інтересам.
По-п'яте, небезпеку у даній обстановці не можна було усунути іншими засобами, без завдання шкоди, тому дії й звуться
вчиненими у стані крайньої необхідності. Наявність варіанта усунення небезпеки без завдання шкоди виключає стан крайньої необхідності. Відповідальність у такому разі настає на загальних підставах.
По-шосте, не повинно бути допущено перевищення меж крайньої необхідності, тобто умисного заподіяння шкоди пра- воохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернута шкода (ч. 2 ст. 39 КК).
Отже, даючи правову оцінку діянню, вчиненому у стані крайньої необхідності, в кожному конкретному випадку необхідно проводити зіставлення значущості тих цінностей, яким шкода заподіяна, і тих, від яких вона відвернута. При зіставленні таких інтересів, як життя і здоров'я людини - з одного боку, і майнових інтересів - з другого, перевага має бути віддана першим. Отже, врятування перших шляхом нанесення шкоди другим буде розглядатись як стан крайньої необхідності. При зіставленні майнових інтересів з двох боків - пріоритет, насамперед, визначається грошовими показниками, історичним, культурним значенням майна.
Уявляється, що не може бути визнано правомірним і заподіяння шкоди, рівної шкоді відвернутої. Скажімо, знищення чужої автомашини для врятування своєї, позбавлення когось життя для врятування власного.
Перевищення меж крайньої необхідності може бути тільки умисним, тобто усвідомлюваним, передбачуваним і бажаним або таким, що свідомо припускається. Необережне перевищення меж крайньої необхідності не тягне кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що в реальній ситуації, зважаючи на швидкоплинність і недостатню передбачуваність розвитку подій, особа не завжди може адекватно оцінювати ситуацію (стан голодування, пожежа, напад тварин тощо), закон (ч. 3 ст. 39 КК) зазначає: "Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці".
Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності законодавець розглядає як обставину, що пом'якшує покарання (п. 8 ч. 1 ст. 66 КК).

Щодо цивільно-правової відповідальності, то згідно із ст. 1171 ЦК шкода, завдана у стані крайньої необхідності, відшкодовується особою, яка її завдала.
Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоду, або зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково чи в повному обсязі.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "12.5. Крайня необхідність"
  1. 12.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
    крайня необхідність (ст. 39 КК), фізичний або психічний примус (ст. 40 КК), виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42 КК), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 КК). Значення наявності цих обставин у КК полягає в тому, що вони: 1) чітко розрізняють злочинний
  2. § 2. Народовластие в Российской Федерации
    крайней мере, его большинству. Однако подобный подход не дает возможности четко определить субъектный состав понятия "народ". Полагаем, что в данном случае необходимо исходить из того, что народ, в отличие от населения, категория политическая, потому, что именно народу принадлежит власть. С этих позиций субъектный состав понятия "народ" составляет та часть граждан Российской Федерации, которым
  3. § 3. Правовое государство и Российская Федерация
    крайней мере, с двумя положениями: с порядком в государстве и защищенностью граждан. Какие же принципы могут способствовать достижению поставленной цели? Первый принцип. - В Российской Федерации должны быть созданы условия для такого типа правопонимания, в рамках которого так или иначе проводится различие между правом и законом, и на этой основе формулируется требование правового закона. Главным
  4. 2.1. Историческое развитие задач и форм управления
    крайне реакционна и деспотична (сказалась "привычка" управления под пятой татаро-монгольского ига), заинтересована в обложении всех классов налогами, углублении и закреплении крепостной зависимости населения, превращения всего населения в холопов великого князя московского. Сами феодалы постепенно "привязываются" через механизм жалованных грамот государством к военной службе, начинает
  5. 3.2 Развитие советской науки административного права
    крайней бюрократическо-партийной централизации руководства хозяйственной и социальной жизнью, бесконтрольности и безответственности управленческого аппарата, концентрации в руках государственно-партийного аппарата значительного объема властных полномочий распорядительного характера. Единственным средством достижения задач управления в командно-бюрократической системе СССР были прямые предписания
  6. Тема 10 Ответственность за нарушение земельного законодательства
    крайней необходимости (п. 2 Постановления). В зависимости от характера земельного правонарушения, наличия или отсутствия ущерба, причиненного правонарушением, а также степени общественной опасности к правонарушителю могут применяться меры дисциплинарной, гражданско-правовой, административной, уголовной или специальной - земельно-правовой - ответственности. Дисциплинарная ответственность может
  7. Тема 15 Земли лесного фонда, водного фонда и земли запаса
    При изучении данной темы студенты должны четко представлять, что земли лесного и водного фондов являются самостоятельными категориями земель и регулируются помимо ЗК РФ, Лесным кодексом РФ и Водным кодексом РФ соответственно. Студенты должны определить порядок использования указанных земель, их функциональное назначение и состав. В соответствии с действующим земельным законодательством (ст. 101
  8. Принцип федерализма в государственном регулировании организации нотариата в РФ
    крайней мере одну сферу, в которой он является автономным; 3) имеются определенные гарантии (хотя бы в форме простого декларирования в конституции) автономности каждого уровня правления в своей собственной сфере"1. Если применить данные выводы к управлению нотариатом в России, то должна существовать двухзвенная система управления. Между этими звеньями должно быть соответствующее перераспределение
  9. Правовые основы осуществления контроля за нотариальной деятельностью
    крайней мере, двумя причинами: появлением в реальной юридической практике новых проблем, которые с помощью контроля должны выявляться и эффективно решаться; предупреждением и разрешением конфликтных ситуаций. Контролю как одной из важных функций государственного управления уделяется значительное место и в юридической практике и науке. Менеджеры понимают контроль как " процесс обеспечения того,
  10. Правовой статус нотариуса в РФ
    крайней мере, гражданин не должен страдать из-за необдуманных действий нотариуса". Следует также учесть, что " поскольку обжалование действий нотариуса допускается только по месту нахождения его конторы, то обжалование действий нотариуса будет сильно затруднено, если действие совершалось вне нотариального округа, в котором действует нотариус"1. Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ, 1993, № 7.
  11. Правовой статус нотариальных палат и органов судейского сообщества. Общие признаки и различия
    крайне сложно и практически невозможно определить правовую природу палаты, поскольку нет такого симбиоза, когда одни лица - частнопрактикующиенотариусы - обязаны быть членами палаты, а лица, получившие лицензию или желающие получить лицензию, вступали в эту же нотариальную палату добровольно. Вывод напрашивается один - это добровольно-принудительноепрофессиональноеобъединение"1. Широкая
  12. Правовой статус нотариальной палаты и коллегии адвокатов. Сравнительный анализ
    крайне негативную оценку органов юстиции, особенно в субъектах РФ. Рассмотрим природу взаимоотношений нотариуса и нотариальной палаты и адвоката и коллегии адвокатов. Основы законодательства РФ о нотариате закрепляют статус нотариуса. Согласно ст. 1 нотариальная деятельность не носит характер предпринимательской, нотариальные действия совершаются от имени государства, осуществлять их правомочны
  13. Неправильное применение уголовного закона
    крайняя необходимость и необходимая оборона, а также устанавливающих ответственность за превышение пределов необходимой обороны. Судебные ошибки бывают связаны и с неправильным определением круга субъектов уголовной ответственности, с выводами, касающимися наличия или отсутствия группы лиц, участвовавших в совершении преступления. Несмотря на то, что в законе дан исчерпывающий перечень
  14. Раздел 1. История российского доказывания и правоприменения
    крайней мере, можно достоверно утверждать, что их истоки едины. Краткий экскурс в римское процессуальное право позволит наметить становление основ доказательственного права в России. В Риме, как отмечают историки, существовала достаточно разработанная система доказательственного права. Отдельные положения были рецептированы российским правом, о чем наиболее ярко свидетельствует ряд аналогичных
  15. Глава 3. Механизм процессуального доказывания субъекта
    крайне неэффективно, так как ведёт субъекта к непредсказуемому результату. Представляется, что для повышения правового уровня субъектов доказывания стоит усложнять теоретическое обоснование понятий, тем самым проникая в его глубину, более полно раскрывая его сущность, облегчая правоприменительный процесс. далёк от исчерпывающего, поскольку нами приведены основные классификации доказательств.
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш