загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

12.8. Діяння, пов'язане з ризиком



У сучасних умовах невід'ємною частиною забезпечення національної безпеки є стрімкий розвиток економіки, науки і техніки. Заради досягнення цього доводиться йти на певний ризик
завдання фізичної шкоди людям або суттєвої матеріальної шкоди.
Слово "ризик" походить від латинського rideo, що означає "не звертати уваги".
Стаття 42 КК регулює питання кримінальної відповідальності за діяння, пов'язані з ризиком, що потягли наслідки, характерні для конкретних злочинів.
Ця стаття сприяє прогресові в розвитку суспільства, звільняючи за певних умов експериментаторів усіх категорій від побоювання нести кримінальну відповідальність за завдану шкоду, вважаючи таку ситуацію вибачальною, тобто обставиною, що виключає злочинність діяння. З іншого боку, закон відповідними вимогами встановлює межі вчинення діянь, пов'язаних з ризиком, порушення яких тягне кримінальну відповідальність згідно з нормами КК.
Ризик можливий у будь-якій сфері професійної діяльності:
науковий ризик (наукові експерименти); 2) виробничо-господарський ризик (впровадження нових технологій, виробництв, конструкцій, виробів); 3) комерційний ризик (заходи для досягнення максимального економічного ефекту в банківській, біржовій, інвестиційній, торгівельній та інших видах підприємницької діяльності).
Згідно з ч. 1 ст. 42, "не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинено в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети".
Треба зауважити, що досягнення мети діяння, пов'язаного з ризиком, чи її недосягнення, значення для розглядуваного питання не мають. "Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам" (ч. 2 ст. 42 КК).
Отже, виправданість ризику вимагає щоб: 1) було намагання досягнути значної суспільно корисної мети (розробка й виготовлення нових ліків, рішуче оновлення виробничої бази тощо);
досягнення поставленої мети було неможливим без ризику;
особа, яка допустила ризик, вжила заходів, достатніх для відвернення шкоди.

Не настає відповідальність також за ситуації, коли завдані шкідливі наслідки та механізм їх завдання не могли бути усвідомлені й, отже, передбачені.
"Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій" (ч. 3 ст. 42 КК).
Отже, кримінальна відповідальність настає в разі, коли діяння, пов'язані з ризиком, з очевидністю не забезпечували уникнення загрози для життя людей (але не самого експериментатора), екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
Скажімо, проведення повітряних випробувань літака без попередніх випробувань на землі, зведення будівлі без необхідного дослідження ґрунту, на якому вона побудована. Найбільш характерним прикладом невиправданого ризику є експерименти, що призвели до Чорнобильської катастрофи.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "12.8. Діяння, пов'язане з ризиком"
  1. 12.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
    діяння розглядаються законодавцем як суспільно корисні, або як суспільно прийнятні, або як вибачальні з позицій кримінального права, але у всіх випадках - як правомірні, такі, що ви- ключають злочинність діяння, а отже, і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Кримінальне право формулює поняття й ознаки обставин, що виключають злочинність діяння, бо вони ззовні за певними показниками
  2. 12.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
    діяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності". Заподіяння такої шкоди повинне бути вимушеним, тобто, виходячи з конкретної ситуації, особа, що виконувала спеціальне завдання, іншим шляхом не змогла б викликати до себе
  3. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    діяння, які були вчинені як одиничний злочинний акт, так і за множину - повторність і неодноразовість таких злочинних актів. Кількість злочинних актів при цьому не впливає на міру відповідальності, кваліфікацію діяння і має значення лише для призначення міри покарання. У багатьох інших кримінально-правових нормах Словник української мови- К., 1975- Т. 6.- С. 696. Зелинский А. Ф. Квалификация
  4. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    діяння двома (кількома) кримінально-правовими нормами одночасно} О. А. Герцензон називав конкуренцією наявність двох чи кількох законів, які рівною мірою передбачають караність певного діяння.2 Характерною особливістю конкуренції кримінально-правових норм є те, що вона виникає лише тоді, коли було вчинено один злочин (на відміну від повторності чи сукупності злочинів). Але такий злочин має
  5. 11.16. Порушення чинних на транспорті правил
    діяння. Так, С. засуджено за ст. 291 КК за те, що він, побачивши пішохода, який переходив дорогу, не знизив швидкість, не вжив заходів, щоб зупинити мопед, внаслідок чого наїхав на потерпілого, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Миколаївського обласного суду вирок змінено - дії засудженого перекваліфіковано на ст. 125 КК. За протестом першого
  6. 12.1.4. Хуліганство
    діяння, передбаченого ст. 296 КК України, особливо при відмежуванні його від злочинів проти особи. Пленум Верховного Суду України у зв'язку з цим вказав на необхідність виясняти всі фактичні обставини справи, в тому числі направленість умислу, мотиви, мету, наслідки і характер дій кожного з учасників хуліганства, а також чи супроводжувались ці дії порушенням громадського порядку і явною неповагою
  7. 17. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    діяння може бути визнане посадовим злочином і кваліфікуватися за відповідною статтею Кримінального кодексу лише у тому випадку, якщо воно вчинене посадовою особою, тобто особою, яка була наділена повноваженнями представника влади або яка виконувала обов'язки, пов'язані з організаційно- 1 Таке визначення поняття посадової особи не дуже вдале (М. Коржанськш. П'ять статей - сім помилок // Юридичний
  8. 4.1. Поняття кримінальної відповідальності
    діяння, перетерпіти передбачені законом і конкретизовані у вироку суду обмеження своїх прав і свобод, якщо вони будуть на цю особу покладені. Отже, кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, яка вчинила злочин, нести відповідальність за це перед державою і перетерпіти передбачені законом і конкретизовані у вироку суду обмеження своїх прав і свобод, якщо вони будуть на цю особу покладені.
  9. 5.3. Предмет злочину
    діяння звуться безпредметними. Скажімо, ст. 180 КК - Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Але там, де предмет злочину зафіксований в законі або випливає з його формулювання, він має бути обов'язково встановлений. Таким чином, предмет злочину є факультативною ознакою злочину, яка належить до його елементу - об'єкта. Зауважимо, що суспільний розвиток людства примушує розсувати рамки поняття
  10. 6.1. Поняття об'єктивної сторони складу злочину
    діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні чинники, з якими пов'язане це діяння. Йдеться про зовнішній прояв людської поведінки, тобто про те, що можна об'єктивно зафіксувати, побачити, почути. Що ж до внутрішнього її вияву - то це психічні процеси, які мають місце у свідомості людини й обумовлюють її суспільно небезпечну поведінку. Констатуючи єдність
  11. 6.5. Об'єктивні обставини, з якими пов'язане діяння (час, місце, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину)
    діяння. И справді, мабуть, не треба по-різному оцінювати в правовому плані крадіжку, вчинену вдень і вчинену вночі, вчинену в місті і в селі тощо. Але у значній кількості випадків вказані обставини є настільки важливими, що законодавець вважає злочинними певні діяння тільки при наявності якоїсь із зазначених обставин, що характеризує ці діяння як суспільно небезпечні, або її наявність робить
  12. 8.6. Помилка та її кримінально-правове значення
    діяння, бо вона охоплюється ознаками суб'єктивної сторони складу злочину, будучи визначеною інтелектуальними, вольовими й емоційними процесами. Особа, вчиняючи злочин, через суб'єктивні особливості, рівень своєї соціалізації, а також ситуацію, яка склалася на момент суспільно небезпечного діяння, може помилково сприймати певні об'єктивні обставини, що і відбивається на правовій оцінці вчиненого.
  13. 10.2. Види співучасників
    діяння й призначенні покарання. Згідно зі ч. 2 ст. 27 КК виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК. Отже, виконавець може бути: а) одноособовим виконавцем злочину, тобто об'єктивної сторони його
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш