НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниЗагальні питання кримінального права → 
« Попередня Наступна »
Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП,2004. - 328 с., 2004 - перейти к содержанию учебника

12.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації



Організовані злочинні групи чи злочинні організації (так звана організована злочинність) в силу їх стійкості, конспіративності, ієрархічної побудови, наявності розгалуженої системи злочинних зв'язків, структур розвідувального та контррозвідувального характеру тощо, являють найбільшу небезпеку серед інших видів злочинності. Вони постійно чинять тяжкі й особливо тяжкі злочини: вбивства, бандитизм, вимагання, збут наркотичних засобів тощо. (Визначення організованої групи чи злочинної організації дається у ст. 28 КК).
Збирати докази щодо цієї злочинної діяльності, особливо щодо керівників організованої злочинності, надзвичайно складно.
З метою попередження чи розкриття злочинної діяльності організованих груп чи злочинних організацій правоохоронні органи, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, застосовують такий дійовий метод цієї боротьби, як легендоване укорінення у цих структурах своїх штатних або позаштатних працівників.

Правомірність таких дій зафіксована у ст. 13 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби із організованою злочинністю": "При здійсненні боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи... мають право... використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, які вводяться під легендою прикриття в організовані злочинні угру- пування... Негласний співробітник не несе відповідальності за завдану ним шкоду або збитки, якщо його дії були необхідними для виконання доручення".
Ухилення вказаних осіб від участі у злочинній діяльності угрупування неминуче веде до викриття їх справжньої ролі, зриває виконання завдання і ставить під загрозу їх життя.
Тому КК в інтересах боротьби з організованою злочинністю і для захисту життя і здоров'я вказаних осіб, вибираючи з "двох зол менше", вважає вибачальним, а отже, правомірним, вчинення ними певних діянь, які в інших випадках тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КК, "не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності".
Заподіяння такої шкоди повинне бути вимушеним, тобто, виходячи з конкретної ситуації, особа, що виконувала спеціальне завдання, іншим шляхом не змогла б викликати до себе довіру, або була б викрита її справжня роль, або вона таким чином попереджувала чи розкривала більш тяжкі злочини, або викривала структуру угруповання і дійсну значущість її членів.
Водночас закон обмежує правомірність завданої шкоди. Згідно з ч. 2 ст. 43 КК, "особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків".
Тобто кримінальна відповідальність вказаних осіб настає тільки у випадках вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації:

по-перше, особливо тяжкого умисного злочину (див. ч. 5 ст. 12 КК), що поєднаний з насильством над потерпілим. Вчинення особливо тяжкого необережного злочину в даному разі кримінальної відповідальності не тягне.
Не тягне її і вчинення особливо тяжкого умисного злочину, що не поєднаний з насильством над потерпілим. Скажімо, крадіжка (ч. 5 ст. 185 КК), шахрайство (ч. 5 ст. 190 КК), привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 КК), контрабанда (ч. 2 ст. 201 КК) тощо;
по-друге, тяжкого умисного злочину (див. ч. 4 ст. 12 КК), пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (загибель людей, екологічне забруднення значних територій тощо). Отже, йдеться про відповідальність за вчинення тільки умисних тяжких злочинів і тільки таких, що спричинили вказані наслідки.
Одначе і за наявності підстав кримінальної відповідальності, згідно з ч. 3 ст. 43 КК, "особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин".
Крім того, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 66 КК виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане із вчиненням злочину у випадках, передбачених КК, завжди є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Контрольніпитання
В чому полягає сутність обставин, що виключають злочинність діяння?
Назвіть умови правомірності необхідної оборони.
Що таке уявна оборона і які наслідки заподіяння шкоди в стані уявної оборони?
Назвіть обставини, що визначають правомірність затримання особи, яка вчинила злочин.
Які умови правомірності заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності?
В чому сутність фізичного або психічного примусу, як обставини, що виключає злочинність діяння?
У яких випадках виконання наказу або розпорядження тягне кримінальну відповідальність?
Чому виправданий ризик виключає кримінальну відповідальність?
У яких випадках виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, пов'язане з вимушеним заподіянням шкоди, є обставиною, що виключає злочинність діяння?

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "12.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації"
  1. 12.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
    виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42 КК), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 КК). Значення наявності цих обставин у КК полягає в тому, що вони: 1) чітко розрізняють злочинний прояв від правомірного діяння, яке схоже на нього, а, отже, забезпечують
  2. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
    виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК. Наявність обставин, що пом'якшують покарання, свідчить про менший ступінь небезпеки винного і дає підстави суду призначати йому покарання, близьке до мінімуму того виду покарання, яке передбачене в санкції статті,
  3. ЗМІСТ
    виконання обвинувального вироку 278 Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання 280 Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким 284 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років 286 Звільнення від покарання за хворобою 288 Амністія 291 Помилування 293 Контрольні питання 295 Розділ XVII Судимість 297 Поняття судимості та її
  4. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    виконання чи невиконання дій, які кожен з них міг чи повинен був виконати, використовуючи посадові повноваження. Для кваліфікації одержання хабара, як вчиненого групою осіб за попередньою змовою, не має значення, як були розподілені ролі між співвиконав-цями, чи всі вони повинні були виконувати або не виконувати обумовлені дії, чи усвідомлював той, хто дав хабар, що в одержанні хабара беруть
  5. 10.4. Відповідальність співучасників
    виконання об'єктивної сторони складу злочину. Водночас треба мати на увазі, що в багатьох статтях Особливої частини КК вчинення злочину групою осіб (двома або більше суб'єктами злочину) розглядається як кваліфікуюча ознака, і саме за відповідною частиною мають кваліфікуватися дії вказаних осіб (скажімо, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 368 КК тощо). Організатор, підбурювач і пособник
  6. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    виконання чи невиконання певних дій, які ця особа тільки і може виконати чи не виконати, зловживаючи своїми посадовими повноваженнями.2 Автор коментарю до ст. 368 КК України правильно відзначає, що вручення посадовій особі подарунків або інших підношень не за певні дії по службі, а з метою підлабузництва, для встановлення або підтримки з нею «добрих» стосунків, не є злочином.3 Тобто без
  7. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) вчинюється у тих випадках, коли намір винного був викликаний службовою чи громадською діяльністю потерпілого. Наприклад, вбивство громадянина, який намагався припинити порушення громадського порядку, чи свідка за те, що він дав правдиві показання, і т. ін. Приводом до вбивства у таких випадках є службова чи
  8. 9.1. Створення злочинної організації
    виконання завдання тощо); участь у злочинній організації (вступ до організа ції, прийняття обов'язків члена організації, участь у роз робці планів і участь у їх реалізації, дотримання встанов лених організацією правил поведінки тощо); організація і проведення зборів (сходок) членів і керівників різних злочинних організацій з метою роз робки спільних планів дій; координація (погодженість) дій
  9. 9.5. Добровільна відмова при незакінченому злочині
    виконання злочину, від доведення якого до кінця особа відмовилась. Скажімо, придбання вогнепальної зброї для вбивства, від якого надалі особа добровільно відмовилася, становить склад злочину - незаконне придбання вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 263 КК). Нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень при замаху на зґвалтування, від доведення якого до кінця особа добровільно відмовилася становить
  10. 10.3. Форми співучасті
    виконанні) всі співучасники виступають у ролі виконавців злочину. Вони безпосередньо виконують дії, які визнаються в законі як такі, що становлять об'єктивну сторону конкретного складу злочину. Кожен із співвиконавців може виконувати об'єктивну сторону складу злочину в повному обсязі її ознак (скажімо, кожен заколотник на чолі з Брутом і Касієм ударив кинджалом Цезаря), але можуть (і це буває
  11. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    спеціальної норм; конкуренція безпосередніх об'єктів посягання різ них кримінально-правових норм; конкуренція цілого - всіх ознак певного складу злочину і частини - певної кількості цих ознак; конкуренція кваліфікуючих ознак одних і тих са мих кримінально-правових норм. У спеціальній літературі наводиться дещо інша класифікація видів конкуренції. В. М. Кудрявцев виділяє два види конкуренції -
  12. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    виконання зобов'язань, документи, які дають право на отримання майна, тощо), а вимагання - і будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод або відмова від них, відмова від права на майно тощо). Не можуть бути предметом розкрадання: речі, які власник викинув через відсутність потреби в них, тобто речі, непотрібні (деякі відходи виробництва, не здатні задовольнити якусь потребу в них
  13. 17. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    виконання чи неналежне виконання ними своїх посадових обов'язків. Всі посадові злочини посягають на державне чи громадське управління як певну систему суспільних відносин. Безпосередніми об'єктами цих злочинів можуть 18 2-75 545 бути, поруч з державним чи громадським управлінням, також відносини власності, система господарювання, особа, громадська безпека та деякі інші важливі суспільні
  14. 1.4. Наука кримінального права
    завдання, система і принципи кримінального права України (ці питання розглянуто вище); 2) Вчення про закон про кримінальну відповідальність; 3) Вчення про злочин; 4) Вчення про покарання, його призначення і звільнення від покарання. Особлива частина курсу будується (крім вступної частини) за окремими розділами Особливої частини КК, які об'єднують у собі злочини, що мають єдиний родовий об'єкт.
  15. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
    виконання судового рішення тощо, необхідно встановити ознаки, які притаманні саме цьому злочинові. І робити це треба саме в рамках складу злочину. Отже, поняття злочину, як ми вже бачили, відповідає на питання, що спільного між усіма злочинами, а поняття складу злочину - на питання, чим відрізняється один злочин від іншого. Включаючи в себе всі об'єктивні й суб'єктивні ознаки, притаманні кожному
  16. 10.2. Види співучасників
    виконанням якого він керував. Організатор другого виду усвідомлює, що він створює структуру організованої злочинності, керує нею, забезпечує її фінансування або приховування злочинної діяльності і бажає цього. Його умислом охоплюється загальне злочинне спрямування такої структури (заняття вимаганням, викраденням автомобілів, збутом наркотичних засобів тощо), результати її злочинної діяльності.
  17. 14.2. Мета покарання
    виконання призначеного судом покарання, так змінити його особистість, аби перетворити злочинця на безпечну й нешкідливу для суспільства особу, хоча б і шляхом засвоєння ним неминучості відбування більш тяжкого покарання за вчинення нового злочину (так зване юридичне виправлення). Звичайно, кращою буде ситуація, за якої особа, що відбула покарання, внаслідок виховного впливу на неї стає свідомою
  18. 14.4. Окремі види покарань
    виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 56 КК). Строк громадських робіт встановлюється судом у межах від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбувається не більш як чотири години на день. Громадські роботи передбачені в основному за злочини невеликої тяжкості. Вони відбуваються
  19. 16.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
    виконання вимог всіх військових статутів і наказів командирів; відбування покарання у виді виправних робіт передбачає дотримання всіх правил суспільного співжиття. Щодо сумлінного ставлення до праці, то для тих, хто відбуває виправні роботи, обмеження волі і позбавлення волі, воно полягає у чесному відношенні до покладених на особу трудових обов'язків, непорушенні вимог КЗпП і правил трудового
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш