загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV- XVI століттях

Ядром майбутньої російської держави стало Московське князівство, котре ще в XII ст.

виділяється з Володимиро-Суздальського. Навколо Москви, перша літописна згадка про яку датується 1147 р., наприкінці XIII ст. розпочинається й наприкінці XV - на початку XVI століть закїнчується процес об'єднання земель. Під час централізації відбувається перетворення всієї політичної системи. На місці великої кількості самостійних князівств утворюється єдина держава. Змінюється вся система сюзеренно-васальних відносин: колишні великі князі самі стають васалами московського великого князя; формується складна ієрархія феодальних чинів. Великий князь став називати себе царем (за аналогією з ординським ханом і візантійським імператором, "государем всієї Русі") та мав широкі права в галузі управління, законодавства й суду. Та влада Великого князя не була абсолютною, позаяк він не міг управляти державою без Боярської думи. Члени Думи "жалувались" князем із середовища князівсько-боярської аристократії. Крім цього, князеві доводилося зважати на систему намісництва. Феодальні з'їзди хоча й збирались, але вже не відігравали важливої ролі.

У цей період ще продовжувала діяти двірцево-вотчинна система управління, в якій основне місце відводилося князівському двору

93

та двірцевим відомствам ("путям"). Існували конюший, сокольний та інші "путі" під керівництвом "путнга" бояр, у віданні яких перебували села, землі й угіддя, приписані до певної галузі.

З централізацією держави компетенція двірцево-вотчинної системи зросла: у підпорядкуванні "путних" бояр перебували численні штати дяків, приказчиків, ключників та ін.

Князівський (великий) палац тепер став центральним відомством, якому підпорядковувалися "путні". Для управління приєднаними землями з кінця XV ст. почали створюватися "обласні" палаци - Рязанський, Новгородський та ін. Зміна характеру великокнязівської влади, необхідність управляти більшими, ніж раніше, територіями держави вимагали створення спеціального апарату. Тож з кінця XV ст. починають виникати прикази - постійні установи, повноваження яких поширювалися на територію всієї держави. Вони мали спеціальні приміщення, штати посадовців, діловодство, архіви тощо. Одними з перших виникають прикази Великого Палацу та Казенний. Пізніше з'являються Розрядний (управління військовою службою), Посольський (дипломатична служба), Розбійний (каральний орган) прикази та ін. На початку XVI ст. їх було вже близько десяти. Згодом система приказів охоплює всі галузі державного управління.

До кінця XV ст. зберігається система кормління, запроваджена ще в період Київської Русі. Та з централізацією держави становище тих, хто кормився, суттєво змінюється, їхні права значно розширювалися (тепер їм було підсудне все населення), була здійснена спроба реорганізувати систему кормління з більш чітким визначенням їхніх обов'язків і запроваджується контроль за ними. Наприкінці XV ст. система кормління була обмежена виборною адміністрацією.

На початку XV ст. виникають губні та земські "ізби" - виборні органи, що виконували поліцейсько-судові функції та фінансову службу. Міста були вилучені з відання удільних князів і перейшли під владу Великого князя. Там були призначені міські приказчики, котрі збирали податки, виконували поліцейські функції та були чимось на кшталт воєнних комендантів, очолювали збройні сили міста.

Як і раніше, спеціальних судових установ не існувало. Суд не був відокремлений від адміністрації. Існувала також вотчинна юстиція та церковний суд. Однак уже визначаються судові інстанції: центральні органи почали розглядати скарги на рішення місцевих судів.

Збройні сили на кінець XV - початок XVI століть були суттєво реорганізовані. Формувалося дворянське помісне ополчення. Дворянські полки, що служили переважно в кінноті, стають надійною опорою великокнязівської влади. У разі потреби могло скликатися народне ополчення.

94

Важливі зміни відбуваються в системі фінансів. З палацової скарбниці виділяється державна скарбниця, котрою відав Казенний приказ. Прибутки з палацових земель зосереджувалися в палацовій скарбниці. До державної скарбниці надходили загальнодержавні податки, кількість яких поступово збільшувалася. Скасовується фінансовий імунітет старої феодальної знаті та запроваджується загальний податок - із сохи. Важливе значення мала й грошова реформа, проведена на початку XVI ст., згідно з якою запроваджувалася єдина грошова система, а право чеканити монету належало тільки Великому князеві.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV- XVI століттях"
  1. 1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
    виникнення держави і права й основні етапи їхнього розвитку. Відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави та права, вивчаючи закономірності різних типів держави і права й відповідних їм правових систем, абстрагується від конкретних держав. Історія ж держави і права зарубіжних країн вивчає не тільки закономірності, але й особливості виникнення та розвитку державно-правових інститутів
  2. 8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
    виникнення феодалізму, що прискорювало її становлення. У своєму розвитку держава франків пройшла два основні періоди: 1) правління Меровінгів (кінець V-VII століть) - нащадків військо вого вождя (дуче) Меровея; 2) правління Каролінгів (VIII-IX століття)- наступників меровін- зьких королів Карла Мартелла, що в 753 р. здійснив державний переворот і захопив владу у Франкській
  3. 14.2. Посягання на державний суверенітет України
    державний суверенітет посягають три із злочинів розділу XIV КК - незаконний перехід державного кордону (ст. 331 КК) незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК), і порушення правил міжнародних польотів (ст. 334
  4. ТЕМА 14 Держава та право Федеральної Росії
    ТЕМА 14 Держава та право Федеральної
  5. 14.2,1. Незаконне перетинання державного кордону України
    державного кордону порушує встановлений порядок виїзду з України і в'їзду в Україну. За ч. 1 ст. 331 КК кваліфікується перехід (незалежно від способу і напрямку) державного кордону України незаконно, без належного дозволу відповідних державних органів. Документами на право виїзду і в'їзду через державний кордон є закордонний паспорт, спеціальна віза або інші документи. Незаконний перехід
  6. 15.1. Наруга над державними символами
    державними символами посягає на її авторитет. Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встановлені ст. 20 Конституції України. Згідно з ч. 6 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом. Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи демонструється зневага до державних символів -
  7. 14.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону. Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи Іншого дозволу компетентних органів України. За ч. I ст. 332 КК кваліфікується: а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; б) керівництво
  8. ТЕМА 13 Виникнення та розвиток держави і права в західних та східних слов'ян
    ТЕМА 13 Виникнення та розвиток держави і права в західних та східних
  9. 13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
    ладики, земани. Монархія в Чехії в ІХ-ХІ століттях була подібна до західноєвропейських зразків. На чолі держави стояв князь. Важливі двірцеві посади обіймали князівські дружинники. Серед них найважливішими були посади керуючого князівських палат (палатія), верховного скарбника (комірника), керуючого князівськими володіннями (владаря), стайнями (маршалка) тощо. Вони утворювали князівську
  10. 1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн
    виникнення, розвитку й функціонування держави та права в різних народів від найдавніших часів до наших днів; допомогти їм при всьому розмаїтті та суперечливості усвідомити загальні закономірності становлення й розвитку держави і права, навчити, використовуючи отримані знання, аналізувати сучасний стан української державності та права, прогнозувати основні тенденції їхнього розвитку в майбутньому.
  11. 9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
    виникнення станово-представницької монархії, її матеріальним утіленням були Генеральні штати. Приводом для їх заснування стала суперечка між королем Філіппом IV(Красивим) і Римським Папою Боніфацієм VIII. Король, з огляду на нестачу коштів для війни з Англією, наказав французькому духовенству сплачувати до скарбниці держави все те, що раніше відраховувалося папській курії. Розгнівавшись, папа
  12. 14,1.2, Втрата документів, що містять державну таємницю
    виникнення у зв'язку з цим можливості ознайомитися з ними стороннім особам. Об'єктивну сутність цього злочину утворює не вихід документа чи предмета з володіння відповідальної особи (втрата), а можливість внаслідок втрати ознайомитися з ними стороннім особам. Тому в діях відповідальної особи складу злочину немає, якщо вона втратила документ чи предмет (вони вибули із її володіння), але можливості
  13. 7.35. Незаконна приватизація державного, комунального майна
    державних підприємств регулюються Законами України: від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна дер жавних підприємств» (ВВР- 1992-№ 24.- Ст. 348); від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (ВВР.- 1992.-№ 24.-Ст. 350): 336 від Ю квітня 1992 р. «Про оренду майна державних підприємств». (ВВР.- 1992.- № ЗО); від Ю липня 1996 р. «Про
  14. 15.2. Незаконне підняття Державного Прапора України
    Згідно з Женевською конвенцією про відкрите море від 29 квітня 1958 р. національна належність судна визначається прапором тієї держави, під яким воно плаває. Тому всі морські судна у відкритому морі використовують прапор своєї держави. Порушення цих міжнародних правил, тобто підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без відповідного дозволу, кваліфікується за ст. 339 КК
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш