загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

14.3. Система покарань



Система покарань - це встановлений кримінальним законом вичерпний перелік видів покарань, які розташовані послідовно від найменш тяжкого до найбільш тяжкого. Система покарань покликана забезпечити досягнення мети (цілей) покарання.
В основу побудови діючої системи покарань покладені такі принципи кримінального права як законність, справедливість і гуманізм.
Системі покарань притаманні такі ознаки:
а) її складові, тобто окремі види покарань, і, отже, система в цілому, встановлюються тільки законом про кримінальну відповідальність. Характер, зміст, межі, порядок і підстави застосування покарання визначаються тільки цим законом;
б) перелік покарань в системі є вичерпним і обов'язковим для судів всіх інстанцій. Суди не мають право самі "творити" які- небудь інші види покарань, як би доцільно таке "новотворен- ня" не виглядало для конкретної кримінальної справи (принцип "nulla poena sine lege" - нема покарання без закону, тобто без вказівки в законі на даний вид і розмір покарання);
в) система покарань побудована шляхом розташування різних видів покарань залежно від ступеню їх тяжкості послідовно від найменш тяжкого до найбільш тяжкого. "Східці покарань" - називав таку побудову Ч. Беккаріа. Цей принцип відтворений і у санкціях окремих статей Особливої частини КК. Він орієнтує суд на першочергове використання більш м'якого виду покарання. Крім того, послідовне розташування видів покарань у їх системі визначає відносну суворість кожного з них стосовно інших, вказує на те, яке покарання може призначити суд при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким тощо.
Значення системи покарань полягає в тому, що вона:
а)відкриває простір для реалізації принципів кримінального права;
б) забезпечує досягнення мети покарання;
в) полегшує нормотворчу діяльність законодавця;
г) встановлює чіткі рамки для суду при призначенні ним покарання.

Діюча система покарань наведена в ст. 51 КК і включає в себе 12 видів покарань:
штраф;
позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
громадські роботи;
виправні роботи;
службові обмеження для військовослужбовців;
конфіскація майна;
арешт;
обмеження волі;
тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
позбавлення волі на певний строк;
довічне позбавлення волі.
Треба зауважити, що у розділі XV Загальної частини КК "Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх" є ст. 98 КК, яка наводить систему покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Вона складається з шести видів покарань, які за строками і розмірами відрізняються від загальної системи покарань у бік їх пом'якшення (про це - у відповідному розділі).
Вказані види покарань можуть бути класифіковані за певними підставами. Найважливіше значення має класифікація покарань за самостійністю застосування і виконання: а) основні; б) додаткові; в) змішані (ст. 52 КК).
Основні покарання. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини КК. Вони не можуть бути додатковими до інших. З ними пов'язуються основні сподівання на досягнення цілей покарання. Це - громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (всього - вісім).
Додаткові покарання - це позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіс-
кація майна (всього - два). Вони не можуть призначатися самостійно, а призначаються тільки у додаток до основних (суб- сідіарно) і мають допоміжний характер у досягненні цілей покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.
Змішані покарання можуть застосовуватися як основні і як додаткові покарання. Це - штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (всього - два).
За зв'язком з ізоляцією від суспільства покарання поділяються на а) пов'язані з ізоляцією від суспільства і б) не пов'язані з ізоляцією від суспільства. До перших відносяться арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. До других відносяться всі інші види покарання.
За часом виконання покарання поділяються на разові (одноактні) і строкові. До перших відносяться штраф і конфіскація майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. До других відносяться всі інші (строк виконання довічного позбавлення волі - до смерті засудженого).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "14.3. Система покарань"
  1. 14.4. Окремі види покарань
    систематичне порушення громадського по- рядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі, тягне кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 390 КК. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду, тягне кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 390 КК. 6.
  2. 16.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
    покарання, але це самостійний інститут. І хоча, якщо трактувати його буквально, він не звільняє від покарання, яке відбуває особа, а містить підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, по суті своїй, як ми побачимо далі, особа, до якої застосовуються положення ст. 82 КК, значно поліпшує своє становище шляхом звільнення від більш тяжкого покарання. Отже, знаходження цієї статті
  3. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    систематично чи у виді промислу. Такими є частини 2 статей 152, 185, 186, 187, 199, 205, 208, 313, 315, 319, 320, 332, 368, ч. 1 ст. 303 КК та деякі інші. Ці кримінально-правові норми не можуть застосовуватися до одиничних злочинів, оскільки їх обов'язковими ознаками згідно з законом є вчинення діяння повторно, неодноразово чи систематично. Таким чином, кримінально-правові норми або звужують міру
  4. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    системы современности. Пер. с французского- M., 1988,- С. 39; Петрова Л. Думки щодо підручника професора С. С. Алексеева.- Право України, 1995.- С. 34-38. 2 Энн Ф Джинджер. Верховный Суд и права человека в США- М., 1981; Гуценко К. Ф. Уголовная юстиция США.- М., 1979.-С. 77-86. 3 К. Кенни. Основы уголовного права.- М., 1949; Рональд Уокер. Английская судебная система- М., 1980,- С. 191-195.
  5. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    системи кримінального законодавства. Але конкуренція кримінально-правових норм має і позитивну сторону, оскільки сприяє розвиткові кримінального законодавства. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений.- С. 240; Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике.- С. 46. Герцензон А. А. Квалификация преступлений.-С. 21. 69 Від конкуренції
  6. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    системи сучасності додержуються правила, згідно з яким незнання закону не звільняє порушника закону від відповідальності. Тобто Існує презумпція знання закону всіма громадянами, іноземцями, що перебувають на території держави, та особами без громадянства. Частина 2 ст. 68 Конституції України закріпила правило - незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. 105 Але презумпція
  7. 17. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    систему суспільних відносин. Безпосередніми об'єктами цих злочинів можуть 18 2-75 545 бути, поруч з державним чи громадським управлінням, також відносини власності, система господарювання, особа, громадська безпека та деякі інші важливі суспільні цінності, блага. Залежно від конкретних особливостей окремих посадових злочинів і їх законодавчої конструкції всі вони віднесені за ознаками
  8. 1.1. Поняття й завдання кримінального права
    системи є кримінальне право, норми якого були чи не найстарішими серед норм, які репрезентували інші галузі. Кримінальному праву притаманні всі характеристики, властиві праву загалом (нормативність, обов'язковість для виконання тощо). Водночас ця галузь має власну специфіку. Кримінальне право має свій окремий предмет, тобто регулює характерні для нього суспільні відносини, спрямовані на охорону
  9. 1.2. Система і принципи кримінального права
    систему, що складається з двох підсистем. Без Особливої частини Загальна була б безпредметною, без Загальної частини Особлива не забезпечувала б законності у застосуванні її норм. Право в цілому і кримінальне право зокрема, базується на певних основоположних засадах, які безпосередньо закріплені в Конституції або випливають з її положень, а також із положень норм відповідної галузі права, а
  10. 1.3. Кримінальне право та суміжні галузі права
    система системи права України існує в нерозривному зв'язку з іншими галузями права. Цей зв'язок обумовлений тим, що кримінальне право здійснює охоро- нювальну функцію щодо тих суспільних відносин, які регулюється іншими галузями права (захист власності, виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина тощо). Частина галузей права найбільш тісно "спілкується" з кримінальним
  11. 1.4. Наука кримінального права
    система і принципи кримінального права України (ці питання розглянуто вище); 2) Вчення про закон про кримінальну відповідальність; 3) Вчення про злочин; 4) Вчення про покарання, його призначення і звільнення від покарання. Особлива частина курсу будується (крім вступної частини) за окремими розділами Особливої частини КК, які об'єднують у собі злочини, що мають єдиний родовий об'єкт. Контрольні
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш