загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії

У період станово-представницької монархії зростає роль царського законодавства.
Крім законодавчих актів, які приймались царем спільно з Боярською Думою, збільшується кількість "іменних" царських указів. З підвідомчих питань нормативні акти видавали й прикази. У Судебнику 1550 р. був закріплений принцип систематизації тих нормативних актів, які не ввійшли до судебників.

Важливе значення для розвитку російського права мали Судебник 1550 р., Стоглав 1551 р. (назву отримав від збірника соборних рішень, поділеного на 100 глав), документи, що підтверджували ліквідацію системи кормління (наприклад, Мединський губний наказ 1555 р.) і земських управлінських органів.

В основу Судебника 1550 р. був покладений Судебник 1497 р. Однак у нього внесено нові статті про феодальне землеволодіння, губне та земське управління, більш детально регламентувався розшук "лихих людей", судовий процес, наводилося розширене поняття злочину, міра покарання була поставлена в залежність від соціального статусу потерпілого тощо.

Стоглав 1551 р. було укладено як результат спільної нормотворчої діяльності духовенства та феодальної знаті. Він торкався, переважно, церковних питань і поряд з Номоканоном був основним кодексом правових норм, які визначали внутрішнє життя духовенства та його взаємовідносини з суспільством і державою (збереглося декілька рукописних редакцій Стоглава).

Статутна книга Розбійного приказу (1555-1556 рр.) містила норми кримінального права та процесу, що свідчили про посилення каральної політики держави. Відомі також книги Помісного (1648 р.) і Земського (1626-1648 рр.) приказів.

Наприкінці ХУІ-ХУН століть було здійснено спробу загальної систематизації законодавства через складання зведених судебників, але які так і не отримали офіційного затвердження.

Важливим правовим документом епохи було Соборне уложення 1649 р., яке відіграло важливу роль у розвиткові російського права. Уложення стало першим друкованим кодексом Росії. Воно складалося з 25 глав і 967 статей. Джерелами уложення були книги приказів, судебники, царське законодавство та боярські вироки. Основний акцент у ньому робиться на кримінальному праві та судочинстві. 98

Багато уваги приділено питанням землеволодіння. Зокрема, узагальнюються способи зміни права землеволодіння: володарями помість могли бути дворяни та бояри; помістя могло передаватися синам у спадок; дочки могли отримати помістя як посаг; дозволявся обмін помістями.

Зобов'язальне право передбачало, що зобов'язання за договором тепер забезпечувалося не особою, а майном відповідача. Одне за одного відповідали подружжя, батьки та діти. Усе більшого значення набуває письмова форма укладання договору, визначався порядок визнання договору недійсним.

Спадковому праву відомі спадкоємці за законом і за заповітом. Згідно з Уложенням, юридичні наслідки мав тільки шлюб, укладений у церкві. Обов'язковою для шлюбу була згода батьків.

В Уложенні немає поняття злочину, але з його змісту зрозуміло, що злочином є порушення царської волі. Суб'єкти злочину - представники всіх станів. Злочини поділялись на умисні та необережні. Уже були відомі інститути необхідної оборони та крайньої необхідності. Серед злочинів найтяжчими вважалися злочини проти віри, далі - йшли державні. Регламентувалися склади злочинів проти особи: вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, образа словами та діями. Основна мета покарання - залякати. Застосовувалися такі види покарання: смертна кара, тілесні покарання, тюремне ув'язнення, заслання, майнові покарання, позбавлення чину та церковне покаяння.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії"
  1. ТЕМА 14 Держава та право Федеральної Росії
    право Федеральної
  2. 16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
    період, який увійшов в історію під назвою "Великий страх". Відображенням величезного революційного підйому, який охопив усю країну в початковий період революції, стала Декларація прав людини та громадянина, прийнята Установчими зборами 26 серпня 1789 р. Та завоюваннями революції скористався не весь третій стан і навіть не вся буржуазія, а лише велика буржуазія та її союзник -ліберальне
  3. 7.7. Основні етапи розвитку римського права
    право у своєму розвитку пройшло історичні етапи, що не збігаються з етапами римської рабовласницької держави. 1. Найдавніший період (VI-III століття до Р. X.) - етап формування римського права. Він характеризувався його національно-полісною замкнутістю, формалізмом, архаїчністю, примітивністю інститутів, становістю. 2. Класичний період (III ст. до Р. X. - III ст.) - етап розквіту
  4. 9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
    право Генеральним штатам збиратися самостійно без дозволу короля для обговорення державних справ два рази на рік; - проголошувалася недоторканність депутатів Генеральних штатів; - генеральні штати отримували право контролювати податки та витрати державних коштів; - королівська влада без погодження з Генеральними штатами не могла запроваджувати нові податки, укладати мир із
  5. 9.6. Джерела права середньовічної Франції
    становище міщан, селян, майнові й шлюбно-сімейні відносини тощо. Більш повними та цінними були збірки: "Великий нормандський судебник" (середина XIII ст.); "Кутюми Бовезі" (1283 р.), складені Бомануаром; Паризька кутюма, записана д'Аблежем (кінець XIV ст.) у складі "Великого французького судебника". Так, у "Кутюмах Бовезі" набули відображення наявні на той час феодальні відносини, положення щодо
  6. 10.5. Абсолютна монархія в Англії
    період розпаду феодалізму та зародження капіталістичних відносин. Однак, порівняно з класичним абсолютизмом (властивим, скажімо, Франції), англійський мав такі особливості: - поряд із сильною королівською владою продовжував існувати та діяти Парламент; - порівняно незначний рівень бюрократизації та централізації державного апарату та збереження порівняно розвинутого місце вого
  7. 1. Конституційно-правовий статус Президента України
    правовий статус Президента України виник і дістав своє нормативно-правове закріплення, після проголошення незалежності України. Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р. в Україні було запроваджено посаду Президента України, який згідно зі ст. 1 Закону визнавався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. Згаданий правовий статус Президента
  8. 15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
    право приймати будь-які закони; - Парламент мав скликатися досить часто; - королівські витрати щорічно затверджував Парламент. Крім цього, Біль про права встановлював відповідальність міністрів перед судом, надавав право підданим звертатися з петиціями безпосередньо до короля, встановлював порядок успадкування престолу та
  9. 3. Основні способи розробки і прийняття Конституції
    правових актів. Склад Див.: Рішення Конституційного Суду України у справі про набуття " Конституцією України від 3 жовтня 1997 р. за № 4-зп, справа - . -, ва 3-97 // Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 1997-2001 . - Кн. 1 . - С. 39-46. -77- органів, або комісій, які повинні розробляти проект конституції, утворюється законодавчим органом. По-третє,
  10. .'».2. Суспільний лад Стародавнього Китаю
    період правління Цінь
  11. 1. Історія становлення і розвитку Конституції
    право, яке протягом XIII-XVIII ст. поширювалося на Південну Європу, зокрема й на Україну, і любекське право, яке використовували країни Північної Європи. Мешканці вільних міст здобували це право від князів, гетьманів. В Україні протягом XVI-XV ст. магдебурзьке право здобули такі міста, як Володимир-Волинський, Санок, Львів, Дубно, Кременець, Вінниця, Житомир, Бердичів, Звениго-родка, Овруч,
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш