загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії

Єдиним законодавчим органом був Парламент, який складався з двох палат - Папатилордів (верхня; мала аристократичний характер, бо тут діяло спадкове право та засідали в ній герцоги, барони й інші аристократи, призначені королем) і Палати громад (нижня; обиралася; більшість належала джентрі).
Обирався Парламент строком на сім років (за Актом 1716р.). До компетенції Парламенту належали: розгляд бюджету, встановлення військового контингенту тощо.

Главою держави залишався король. Він формально мав досить великі права (призначав лордів і міністрів, очолював збройні сили та ін.), але його влада поступово обмежувалась і він фактично перетворювався на номінального главу виконавчої влади. З 1707 р. право оголошення війни й укладення миру переходить до Парламенту. Скасовується право короля відхиляти закони, прийняті Парламентом.

На початку XVIII ст. у складі Таємної ради утворюється Кабінет міністрів, який здійснював виконавчі функції. Спочатку королі, особисто призначав міністрів і керував засіданнями Кабінету. Так тривало до вступу на престол Ганноверзької династії, королі якої не знали англійської мови та перестали з'являтися на засідання Кабінету. Функції з керівництва Кабінетом переходять до Першого міністра короля. Кабінет діє не від імені Його Величності, а, фактично, самостійно. На кожному розпорядженні короля повинен був стояти підпис Першого міністра. Кількість членів Кабінету поступово зростає (із семи до двадцяти).

Виникає термін "Уряд Його Величності". Із середини XVIII ст. король призначає першим міністром (Прем'єр-міністром) людину, що мала підтримку більшості Парламенту. Саме їй доручається формування Кабінету (зазвичай, це були лідери партії торі чи вігів). Простежується процес посилення ролі Кабінету міністрів через концентрацію колишньої влади короля в руках прем'єра та членів Кабінету. Формується прецедент, коли Кабінет міністрів не може

116

залишатися при владі, якщо він не має підтримки парламентської більшості. У разі втрати такої довіри він або йшов у відставку в повному складі, або розпускав Палату громад і призначав нові вибори.

Король усе більше й більше втрачає свої права. Звичайно, він повинен був діяти за порадою своїх міністрів. Однак він мав право не давати згоди на проведення урядом політики, що, на його думку, суперечила англійській конституції. Однак рішення, прийняті Кабінетом, у той час не мали юридичної сили. Вони отримували правове оформлення та втілювалися міністрами в життя тільки після їх затвердження Таємною радою чи видання відповідного парламентського акта. Найважливішою фігурою в Кабінеті був Прем'єр-міністр, який керував усією його роботою та персоніфікував урядову політику. У нього було кілька найближчих помічників, з якими він обмірковував свої плани. Вони утворювали, так званий, внутрішній кабінет (уперше згадується в 1878 р.).

Серйозні зміни у співвідношенні Парламенту й уряду відбуваються наприкінці XIX ст. Тоді Парламент перетворюється на установу, що тільки реєструє волю уряду. Не законодавча влада контролювала виконавчу, а навпаки. Кабінет стає провідною ланкою державного механізму Великобританії. Тепер більшість законів народжується на засіданнях уряду. Кабінет, як і Парламент, отримує право видавати правові акти. Така нормотворча діяльність уряду отримала назву "делегованого законодавства". Його форми були різними: накази Таємної ради, розпорядження, накази та вказівки, спеціальні інструкції тощо.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії"
  1. 15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
    державний переворот, у результаті якого панівні класи передали королівську владу штатгальтеру (від мім. зІаІІИаІІег-намісник) Нідерландів Вільгельму Оранськаму, зятю Якова II Стюарта, усунувши останнього з англійського престолу. Переворот став результатом компромісу між буржуазією та "новим дворянством" (партією вігів) і частиною великих консервативних землевласників, інтереси яких відстоювала
  2. 15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р.
    державному апараті; - усі акти короля потребували підпису відповідного міністра ("міністерська відповідальність перед Парламентом"); - заборонялося обіймати посаду в королівській адміністрації й одночасно бути членом Парламенту; 115 - судді, призначені короною, залишалися на своїх постах "доки ведуть себе добре", їх можна було змістити тільки за рішенням Парламенту;
  3. 14.2. Посягання на державний суверенітет України
    державний суверенітет посягають три із злочинів розділу XIV КК - незаконний перехід державного кордону (ст. 331 КК) незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК), і порушення правил міжнародних польотів (ст. 334
  4. ТЕМА 10 Феодальна держава та право Англії
    ТЕМА 10 Феодальна держава та право
  5. 10.6. Джерела права середньовічної Англії
    монархії спочатку діяло звичаєве право. Звичаї мали племінний характер, кожний одноплемінник, незалежно від того де він перебував, підлягав під їхні дії. Звичаєве право спочатку діяло в усній формі, але згодом воно починає фіксуватися в різноманітних збірниках. Саме вони до нормандського завоювання були основними джерелами права. Найвідоміші з них це - Правда Іне (VII ст.) і Правда Альфреда (IX
  6. 14.2,1. Незаконне перетинання державного кордону України
    державного кордону порушує встановлений порядок виїзду з України і в'їзду в Україну. За ч. 1 ст. 331 КК кваліфікується перехід (незалежно від способу і напрямку) державного кордону України незаконно, без належного дозволу відповідних державних органів. Документами на право виїзду і в'їзду через державний кордон є закордонний паспорт, спеціальна віза або інші документи. Незаконний перехід
  7. 15.1. Наруга над державними символами
    державними символами посягає на її авторитет. Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встановлені ст. 20 Конституції України. Згідно з ч. 6 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом. Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи демонструється зневага до державних символів -
  8. 14.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону. Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи Іншого дозволу компетентних органів України. За ч. I ст. 332 КК кваліфікується: а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; б) керівництво
  9. 9.6. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
    формування і підрозділи МВС; д) Прикордонні війська України; е) Управління охорони вищих посадових осіб України та деякі інші. Складом злочину є створення (організація) не передбачених законодавством воєнізованих чи збройних формувань. 366 Згідно з пунктами 1 і 2 примітки до ст. 260 КК, воєнізованими визнаються формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме:
  10. 10.5. Абсолютна монархія в Англії
    державного апарату та збереження порівняно розвинутого місце вого самоврядування; - збройні сили як постійна армія були нечисленними. Вищими органами влади й управління були король, Таємна рада та Парламент. Реальна влада зосереджувалась у руках короля, що через численні й тільки йому підпорядковані органи здійснював законодавчі, виконавчі та судові функції. Після прийняття в XVI ст.
  11. 10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
    формування вищого суду, обговорення та прийняття законів, запровадження податків, вирішення питань війни й миру. 69 Значні повноваження зосереджувалися в руках короля: у військовій сфері, управління земельним фондом, право на чеканку монети, встановлення мита, а потім і податків. Королівський двір перетворюється на центр управління країною. З'являються такі посадові особи: камерарій
  12. 6. Формы правления
    монархия Конституционная монархия Власть главы государства ограни- чена представительным органом Признаки: Всевластие главы государства. Полное бесправие народа. Отсутствие представительных учреждений. Сосредоточение всей государственной власти без остатка в руках монарха (Саудовская Аравия, Катар, Оман, ОАЭ, Кувейт, Бахрейн) Дуалистическая - переходная форма правления,
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш