загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника



Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника посягає на авторитет Державної влади, на життя і здоров'я її представників та їх близьких родичів.
За статтею 349 КК кваліфікується захоплення чи тримання як заручника представника влади: законодавчої -депутата відповідної ради, виконавчої - міністра, іншого представника міністерства чи відомства, представника Державної адміністрації міста, району, області та інших; судової - суддю, народного засідателя, присяжного, судового виконавця тощо чи представника правоохоронно-?°органу - Міністерства внутрішніх справ, прокуратури
Служби безпеки.
531


Стаття 349 КК містить формальний склад злочину -він вважається закінченим з моменту захоплення заручника незалежно від тривалості тримання особи як заручника і настання злочинних наслідків. Заподіяння потерпілому при захопленні і триманні легких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень охоплюється ст. 349 КК і додаткової кваліфікації діяння за статтями про відповідальність за посягання на здоров'я особи (статті 122, 125, 126 КК) не потрібно. Заподіяння потерпілому при захопленні чи утримуванні тяжких тілесних ушкоджень або смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 349 КК і ст. 121 чи ст. 115 КК. Захоплення і тримання заручника бандою або злочинною організацією кваліфікується за ст. 349 КК та ст. 257 КК або ст. 255 КК України.
Захоплення і утримування заручника вчинюється умисно з метою примусити орган державної влади чи державну установу або організацію чи посадову особу вчинити або утриматися від вчинення будь-яких дій як умови звільнення заручника.
Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 349 КК, може бути лише:
а) представник органу державної влади;
б) представник правоохоронного органу або
в) близькі родичі (мати, батько, син, донька, брат, сес тра) представника органу державної влади чи правоохо ронного органу.
Захоплення і тримання як заручника іншої особи, кваліфікується за ст. 147 КК України.
Відповідальності за захоплення або утримування як заручника представника органу влади чи правоохоронного органу підлягають особи, які досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника"
  1. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    захоплення державної влади (ст. 109 КК), бандитизм (ст. 257 КК), масові заворушення (ст. 294 КК), організація або активна участь у групових діях, що порушують громадський порядок (ст. 293 КК), створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, а так само і участь у цих формуваннях (ст. 260 КК). 1 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.- С. 80. Вчинення
  2. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовців, якщо потерпілий таким не є, а лише видає себе за названих осіб, або якщо винний не знає завідомо про те, що посягає на таких осіб. Узагальнюючи викладене і судову практику, можна сформулювати загальні правила кваліфікації злочинів при помилці злочинця у
  3. 1.7. Вбивство через необережність
    захоплення транспортного засобу кваліфікується за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і ч. З ст. 289
  4. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
    представникам влади або представникам громадськості посягає на авторитет і діяльність органів влади та громадських організацій. Опором як об'єктивним проявом цього злочину називається активна протидія, спрямована на перешкоду виконанню представникам влади чи громадськості своїх обов'язків. Опір може чинитися запиранням приміщення, знищенням документів, перешкоджанням діяти певним чином тощо. Не
  5. 5.4. Потерпілий від злочину
    представника особи або їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, кваліфікується за ст. 400 КК. Вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку розглядається як один з видів кваліфікованого вбивства (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК). У цих і подібних випадках законодавець зазначає - з одного боку, що
  6. 12.4. Затримання особи, що вчинила злочин
    представникам влади, якщо при цьому не були порушені умови правомірності такого затримання. З цього визначення витікають умови правомірності нанесення шкоди злочинцеві при його затриманні. По-перше, особа, що затримується, вчинила злочин, а не яке- небудь інше правопорушення. Не може бути правомірним затримання за вчинення злочину, за який законом не передбачається хоча б як альтернативне
  7. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    представників влади.1 Можна зрозуміти спробу Пленуму Верховного Суду України розмежувати ці злочини, але дуже сумнівно, що порушення громадського порядку, нормальної діяльності установ, підприємств і організацій, роботи транспорту або непокора законним вимогам представників влади можуть чинитися без явної неповаги до суспільства. Тому занадто важко провести таке відмежування між цими злочинами,
  8. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    захоплення чи незахоплення чужого майна знаходиться за межами складу злочину, передбаченого статтею 187 КК? Ні, не перестає, оскільки розбій є корисливим злочином, є викраденням чужого майна, в цьому його суспільна і юридична сутність. Так само треба бачити і суспільно-юридичну сутність одержання хабара (ст. 368 КК), яку становить не збагачення чиновника, а торгівля ним наданими йому посадовими
  9. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    представникові влади під час опору чи насильства над ним, то це дасть можливість ґрунтовно і без помилок кваліфікувати такі діяння: в одних випадках як один злочин, в інших - за сукупністю злочинів. Так, умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням, завжди утворює сукупність злочинів. Така кваліфікація ґрунтується на тому, що конкуруючі об'єкти (життя і статева свобода чи статева недоторканість) не
  10. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. И5КК). Таке вбивство характеризується одним (єдиним) умислом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох або більше осіб. Вбивство двох чи більше потерпілих може бути вчинене одночасно або в різний час. Ця обставина вирішального значення не має. Головне, що поєднує вбивст-В?"ДВОХ чи більше осіб за п. 1,- це єдність умислу таких
  11. 11.14. Незаконне заволодіння транспортним засобом
    захоплено-0 транспортного засобу. ним °ЧИН Є зак'нченим 3 моменту заволодіння транспорт-засобом та початку його руху будь-яким способом. 435 Спосіб та дистанція переміщення транспортного засобу і строк користування ним на кваліфікацію не впливають. Але треба зазначити, що у теорії і на практиці трапляються інші визначення моменту, коли таке діяння вважається закінченим злочином. Так, існує
  12. 12.1.4. Хуліганство
    представникові влади чи громадянам, які припиняли хуліганські дії, або вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, а також хуліганство, вчинене групою осіб. Діяння підпадає під ознаки ч. З ст. 296 КК України, якщо воно містить хоча б одну з визначених законом ознак: опір особам, які припиняють хуліганські дії (пред ставникам влади, громадськості або окремим громадянам); наявність судимості за
  13. 15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу
    влади та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. За ч. 1 ст. 343 КК кваліфікуються примусові дії, вчинені з метою перешкодити виконанню працівником міліції, прокуратури чи служби безпеки своїх службових обов'язків або домогтися прийняття неправомірних рішень. Згідно з Законом України від 23 грудня
  14. 17. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. ' Певне суспільне небезпечне діяння може бути визнане посадовим злочином і кваліфікуватися за
  15. 17.1. Зловживання владою або посадовими повноваженнями
    влади чи наданих їй посадових повноважень всупереч інтересам служби для отримання матеріальної чи іншої особистої вигоди, поєднане із заподіянням істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваних законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК України). Як зловживання владою або посадовими повноваженнями діяння може кваліфікуватися лише у випадках,
  16. 17.4. Одержання хабара
    представника влади або посадової особи (ст. 353 КК України). Якщо вчинені при цьому суспільне небезпечні діяння мають ознаки самостійних злочинів, то дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів - за ст. 353 КК і відповідною статтею КК України (наприклад, ст. 190 КК України).1 За ст. 368 КК України кваліфікуються також дії працівників, які тимчасово виконують обов'язки посадової особи, хоча
  17. 12.2. Необхідна оборона
    захоплення як заручника, терористичного акту. "Якщо при необхідній обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до нападу особі, відповідальність може настати залежно від наслідків за заподіяння шкоди через необережність" (ч. 3 п. 3 постанови). По-четверте, шляхом необхідної оборони можливий захист охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також
  18. 12.7. Виконання наказу або розпорядження
    представників органів влади, то вони в межах своїх повноважень мають право віддавати накази (розпорядження) необмеженому колу осіб. Так, згідно зі ст. 20 Закону України "Про міліцію", законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами. Одночасно треба мати на увазі, що кожний суб'єкт, який має право віддавати накази (розпорядження) як підлеглим, так
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш