загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

15.14. Перешкоджання діяльності народного депутата України чи депутата місцевої ради



Згідно зі ст. 86 Конституції України народний депутат України має право звернутися із запитом до органів державної влади, до керівників підприємств, установ і організацій, які зобов'язані розглянути його запит, вжити відповідних заходів і повідомити депутата про результати розгляду його запиту.
За ч. 1 ст. 351 КК кваліфікуються:
а) невиконання посадовою особою законних вимог народного депутата;
б) створення штучних перешкод у роботі народного депутата;
в) надання народному депутатові зазнаки неправдивої інформації.
Невиконання посадовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України або створення штучних перешкод у їх роботі чи надання їм недостовірної інформації - кваліфікується за ч. 2 ст. 351 КК.
Перешкоди діяльності народного депутата вчинюються умисно, з метою добитися певних змін у діяльності депутата.
Відповідальними за перешкоди діяльності народного депутата є лише посадові особи підприємств, установ чи організацій незалежно від їх призначення і форми власності.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.14. Перешкоджання діяльності народного депутата України чи депутата місцевої ради"
  1. 12.1.4. Хуліганство
    перешкоджання працівникові міліції запобігти злочину чи затримати особу, яка його вчинила, утворює окремий склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 342 України. Поєднаний з насильством або погрозою застосування насильства опір члену громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовцю, що перешкодив запобігти злочину чи затримати злочинця, охоплюється складом злочину,
  2. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
    перешкоджанням діяти певним чином тощо. Не визнається опором непокора, тобто відмова виконати повторені неодноразово вимоги - вийти з приміщення, розійтися, передати чи видати документ тощо. Потерпілими від цього злочину визнаються представники влади (депутати, судді, слідчі, прокурори, працівники міліції, служби безпеки і т. ін.), які виконують свої 524 службові обов'язки, а також
  3. 15.7. Втручання у діяльність державного діяча
    народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного
  4. 15.9. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
    народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо
  5. 15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
    народного засідателя, присяжного, судового виконавця тощо чи представника правоохоронно-?°органу - Міністерства внутрішніх справ, прокуратури Служби безпеки. 531 Стаття 349 КК містить формальний склад злочину -він вважається закінченим з моменту захоплення заручника незалежно від тривалості тримання особи як заручника і настання злочинних наслідків. Заподіяння потерпілому при захопленні і
  6. 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
    народними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом. Йдеться про перебуваючих на території України президентів, прем'єр-міністрів, міністрів, депутатів парламентів, тощо інших держав, офіційних представників ООН, інших міжнародних
  7. 2.5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
    діяльності. Тлумачення не може бути довільним, таким, що не рахується з волею законодавця й принципами права, воно має сприяти зміцненню законності. В процесі тлумачення враховується не тільки буква закону, але і його дух. Тлумачення законів, у тому числі й кримінальних, має кілька напрямів (видів). Тлумачення закону послідовно проходить дві стадії: тлума- чення-з'ясування ("для себе") і
  8. 17.1. Поняття судимості та її правові наслідки
    діяльності. Судимість не дозволяє особі бути суддею, нотаріусом, судовим експертом, адвокатом, співробітником прокуратури, служби безпеки, міліції тощо. Не може бути обраним депутатом Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину. Особи, які мають судимість за крадіжку, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть
  9. 6.6. Кваліфікація привласнення, розтрати та розкрадання чином зловживання посадовими повноваженнями
    діяльності мала лише доступ до цього майна (комбайнер, сторож, вантажник, підсобний робітник у магазині тощо), кваліфікується як крадіжка за ст. 185 КК. Наприклад, безпідставно були кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК дії Ш. і К., які за попередньою змовою викрали з поля колгоспу, де Ш. працював комбайнером, 760 кг 1 Постанова президії Дніпропетровського обласного суду від 1 лютого 1994 р. в справі
  10. § 2. Государственно-правовые нормы, их особенности и виды. Государственно-правовые институты
    народного суверенитета, разделения властей, правового государства и т.д. (ст. ст. 3, 4, 8, 10, 13 и др.); в государственном праве есть нормы - цели, нормы - задачи, нормы - программы. Так, в статье 7 Конституции дано определение России не только как социального государства, но и устанавливается положение о том, что политика Российской Федерации направлена на создание условий, обеспечивающих
  11. § 1. Основные этапы конституционной истории
    депутат Сейма мог блокировать принятие закона в Сейме. Екатерина II не согласилась с принятой Конституцией и в 1792 г. ввела войска в Польшу. С конца июля 1792 г. Конституция прекратила своё существование, как и само Государство Польское (Речь Посполитая). См.: Бодуэн дэ Куртенэ. Указ. соч. С. 11 - 121. ков, новые начала организации суда, введение государственного контроля; в 1810 году был
  12. § 1. Этапы развития Конституции Российской Федерации
    народные комиссариаты для руководства отдельными отраслями управления, которые образовывал ВЦИК. В систему местных органов входили - областные, губернские, волостные съезды Советов, городские и сельские Советы, а также их исполнительные комитеты. Все отмеченные особенности Конституции РСФСР 1918 года характеризуют её как конституцию революционного типа, принятую в результате насильственного
  13. § 2. Народовластие в Российской Федерации
    народный суверенитет, полновластие народа, народоправство и др. То есть, сам термин "народовластие" прямо указывает на то, что речь идет о власти народа. Однако каждая из категорий - "народ" и "власть" - составляющие в целом понятие "народовластие", представляют собой сложные явления и требуют самостоятельного рассмотрения. Что следует понимать под термином - "народ". - Точное определение понятия
  14. § 5. Идеологическое многообразие в Российской Федерации
    депутатов Государственной Думы 7 декабря 2003 г. - См. Комсомольская правда. 25 сентября 2003 г. Стр.12. "Партийность Президента". Является ли Конституция Российской Федерации 1993 года идеологическим документом? Конечно, да! Ибо антиидеологическое право то же самое, что деревянное железо. Любой класс, пришедший к власти, устанавливает свою систему права в соответствии с принципами своей
  15. § 7. Политические партии и многопартийность в Российской Федерации
    депутаты на выборах законодательных (представительных) органов государственной власти, представительных органов местного самоуправления, участие в выборах в указанные органы и в их работе. Конкретизируя эти положения п. 4 статьи 3, статья 36 Федерального закона устанавливает, что политическая партия является единственным общественным объединением, которое обладает правом самостоятельно выдвигать
  16. 3.1. Становление административного права в РСФСР
    народного просвещения, финансов, иностранных дел, юстиции, продовольствия, почт и телеграфов, по делам национальностей и 42 железнодорожному транспорту. Право по замене членов правительства, контролю за деятельностью комиссаров СНК было возложено на ВЦИК. В экстренных случаях (а подобных в годы гражданской войны было немало) СНК мог издавать декреты (законы) без предварительного их обсуждения во
  17. 3.2 Развитие советской науки административного права
    народное научное сотрудничество, было узким и практически невозможным. Увеличение объема исследований по административному праву происходит всплесками научных дискуссий, состоявшихся в 1938 - 41 годах и 1956 - 59 годах. Попытки ряда ученых выдвинуть идею системы административного права на основе концентрации норм административного права вокруг субъектов (органов государственного управления,
  18. Законодательные акты:
    народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации. ВВС 1991. № 30. О дополнительных функциях Министерства юстиции Российской Федерации: Постановление Правительства Российской Федерации № 550 от 3 июня 1995 г. Собрание законодательства Российской Федерации 1995. № 24. Ст. 2281. Концепция реформирования органов и учреждений юстиции Российской Федерации. Утверждена
  19. Источники нотариального права
    народных депутатов РФ и Верховного совета РФ, 1993, № 10, ст. 358. На втором уровне государственной власти - уровне субъектов Российской Федерации также можно определить иерархию правовых норм. В соответствии со ст. 72 (пп. "л") Конституции РФ нотариат является предметом совместного ведения Российской Федерации и субъектов Российской Федерации. Это означает, что согласно ст. 76 Основного закона
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш