загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

15.2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті



В основі призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті, лежать загальні засади призначення покарання (ст. 65-67 КК), розглянуті вище. Водночас у ст. 68 КК даються вказівки щодо обставин, які слід враховувати при призначенні покарання за вказаних обставин.
Зазначимо, що ніяких формалізованих меж покарання особі, яка вчинила незакінчений злочин або злочин у співучасті, КК не встановлює. Тобто закон не вимагає обов'язкового пом'якшення покарання особам, які, скажімо, вчинили готування до злочину або були пособниками у злочині, порівняно із тими, хто довів злочинний намір до кінця або був виконавцем злочину.
Але очевидно, що покарання за незакінчений злочин (готування чи замах) буде, як правило, більш м'яким, ніж за злочин закінчений. Ч. 1 ст. 68 КК вказує, що при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння (відповідно до класифікації злочинів), ступінь здійснення злочинного наміру (готування, незакінчений чи закінчений замах) та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця (посягання на непридатний об'єкт чи з непридатними засобами, затримання під час вчинення замаху чи втеча з місця вчинення злочину у зв'язку з появою сторонніх осіб, хвилювання чи перебування у нетверезому стані тощо). Врахування всіх обставин дає можливість суду призначити справедливе покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 68 КК при призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

Щодо характеру участі, то вона визначається, в першу чергу, видом співучасника: виконавець, організатор, підбурювач, пособник. У більшості випадків, хоча й далеко не обов'язково, суспільна небезпека цих співучасників послідовно оцінюється так: найбільш небезпечним є організатор, потім виконавець, потім підбурювач, потім пособник. Але, скажімо, дорослий підбурювач зазвичай буде розглядатися більш небезпечною, а отже, і такою, що заслуговує більш суворого покарання, фігурою, ніж неповнолітній виконавець. Судом враховується і ситуація, при якій особа виступає у двох ролях, скажімо, організатор і виконавець, підбурювач і пособник тощо.
Ступінь участі співучасника пов'язана з його реальним внеском у досягнення злочинної мети, що оцінюється ініціативою, інтенсивністю дій, наполегливістю, "ділянкою" злочинної активності тощо. Так, більш небезпечним виконавцем буде той, хто безпосередньо виносив викрадені речі з квартири, в яку він проник для вчинення злочину, ніж той, хто, стоячи біля неї, спостерігав за оточуючою обстановкою. Більш небезпечним пособником буде той, який надав виконавцю зброю для вбивства, ніж той, який повідомив виконавцю про місце знаходження потерпілого. .Але й тут нема ніяких формалізованих, насамперед, визначених ознак і, призначаючи покарання, суд зважує всі обставини справи і особу кожного підсудного.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті"
  1. ЗМІСТ
    призначення покарання 252 Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті 258 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом 259 Призначення покарання за сукупністю злочинів 261 Призначення покарання за сукупністю вироків 264 Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення 266 Контрольні питання 269 Розділ XVI Звільнення
  2. 11.3. Сукупність злочинів
    призначення покарання, які розглядатимуться в розділі, присвяченому призначенню
  3. 15.6. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
    призначені за один злочин, мають бути переведені у позбавлення волі, якщо воно призначене за інший злочин. Але переведення менш суворих видів покарання у більш суворі із збереженням строку, на який вони були призначені, було б невиправданим посиленням покарання. Саме тому в ч. 1 ст. 72 КК дається співвідношення різних видів покарання за їх суворістю у перерахунку на дні: одному дню позбавлення
  4. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    призначення міри покарання. У багатьох інших кримінально-правових нормах Словник української мови- К., 1975- Т. 6.- С. 696. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений.- С.22. встановлено відповідальність за злочинну діяльність, що проявляється у виді повторності або неодноразовості вчинення таких злочинів, вчинення їх систематично чи у виді промислу. Такими є частини 2 статей 152,
  5. 9.1. Поняття і види стадій вчинення умисного злочину
    призначення справедливого
  6. 9.3. Замах на злочин
    призначенні покарання за незакінчений злочин (ч. 1 ст. 68 КК) суд, як і в інших випадках, має керуватися загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), враховувати обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання (ст. 66-67 КК), ступінь тяжкості вчиненого особою діяння (ст. 12 КК), ступінь здійснення злочинного наміру (готування, незакінчений замах, закінчений замах) та причини, внаслідок
  7. 10.1. Поняття, значення й ознаки співучасті
    покарання всім категоріям осіб, які брали участь у спільному вчиненні злочину (у спільній злочинній діяльності). При вчиненні злочину в співучасті підставою відповідальності є склад злочину, ознаки якого описуються у нормах, що містяться в Загальній та Особливій частинах КК. Ст. 26 КК дає поняття співучасті: Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні
  8. 10.2. Види співучасників
    призначенні покарання. Згідно зі ч. 2 ст. 27 КК виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК. Отже, виконавець може бути: а) одноособовим виконавцем злочину, тобто об'єктивної сторони його складу за
  9. 10.4. Відповідальність співучасників
    покарання (дійове каяття), а якщо йдеться про злочин невеликої тяжкості, то можливе й звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 45 КК). У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників, виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено (ч. 3 ст. 31 КК). Скажімо,
  10. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
    призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом, - ст. 335 КПК) та інших. Закон визначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч. 2 ст. 65 КК). Можна сказати, що це стратегічна мета призначення покарання. Одначе, наявності й
  11. 16.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
    призначеного покарання і встановлюється судом на свій розсуд. Очевидно, що чим суворіше покарання, тим довший іспитовий строк має бути призначений. Для здійснення контролю за засудженими органами виконання покарань суд може покласти на засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи
  12. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    призначенні мір кримінальних покарань».3 1 Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України,- С.154-155. 2 Там само.-С. 166. 3 Там само-С 198. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хуліганство» від 28 червня 1991 р. зазначається, що «деякі суди як хуліганство кваліфікують дії осіб, які вчинили більш тяжкі злочини, засуджують за ч. 1 ст. 296 КК осіб,
  13. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    призначення - забезпечити перехід майна (грошей) у власність злодія, надати цій передачі майна (грошей) правомірний вигляд. Винна особа має намір і, як правило, може використати підроблений документ для вчинення злочину проти власності лише один раз. При цьому інші суспільні відносини не зазнають значної шкоди.1 Враховуючи ці особливості шахрайства, практика Верховного Суду України також не
  14. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    покарання за вбивство відповідними цим обставинам, законодавець виділив із загальної норми ч. 1 ст. 115 КК спеціальні норми: ч. 2 ст. 115 - про відповідальність за умисне вбивство, вчинене за обтяжуючих обставин, статті 116 КК - про відповідальність за умисне вбивство, вчинене за пом'якшуючих обставин (у стані фізіологічного афекту, спричиненого протиправними діями потерпілого в стані необхідної
  15. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    покарання за них у разі вчинення їх за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою. До таких злочинів належать: посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК) або на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК), умисне вбивство (статті 115-118 КК), заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121 КК), опір представникові влади, працівнику правоохоронного органу,
  16. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    призначення міри покарання. Хоча і рідко, але в практиці застосування кримінального законодавства виникає питання - знала чи не знала особа, яку притягують до кримінальної відповідальності, про протиправність вчиненого нею діяння, про його забороненість кримінальним законом? Такі питання постають нечасто тому, що всі правові системи сучасності додержуються правила, згідно з яким незнання закону
  17. 1.1. Кваліфікація вбивства
    призначення її осудності. Якщо вбивство було заподіяно у співучасті кількома особами (двома або більше), то всі вони підлягають кримінальній відповідальності за вбивство, вчинене у співучасті. Судова колегія Верховного Суду України в ухвалі у справі Ш. і С. визнала, що у випадках умисного вбивства, вчиненого групою осіб, завжди треба з'ясувати характер дій кожного із співучасників, а при
  18. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    призначено покарання І. . за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - п'ятнадцять років позбавлення волі. Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду України, розглянувши справу, вказала, що суд безпідставно призначив засудженим І. таК. покарання окремо за кожним з названих пунктів ч. 2 ст. 115 Санкція цієї статті є загальною як до будь-якого з пунктів, так і до будь-якої їх сукупності. Окремо по кожному
  19. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    покарання і чи відбула його. Розкрадання визнається повторним незалежно від того, від різних чи від одного власника вилучалося майно (гроші), крім випадків, коли розкрадання було продовжуваним. Продовжуваним розкраданням визнається неодноразове незаконне безоплатне вилучення чужого майна, що складається з кількох тотожних злочинних дій, які мають загальну мету - незаконне заволодіння майном,
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш