загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

15.3. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом



У суддівській практиці бувають випадки, коли призначення навіть найменшого покарання, передбаченого санкцією статті, що застосовується, буде занадто суворим для конкретної особи, що засуджується.
Закон враховує можливість таких випадків і, походячи з принципів гуманізму й індивідуалізації покарання, робить виняток з першої загальної засади призначення покарання, проголошуючи: При наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий або злочин серед-
ньої тяжкості призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин (ч. 1 ст. 69 КК). Як бачимо, в ст. 69 КК відсутня вказівка на застосування її положень стосовно випадків вчинення особою злочину невеликої тяжкості. Цей виняток, як неконституційний, втратив свою чинність (Рішення Конституційного Суду України № 15 рп/2004) від 02.11.2004.
Йдеться про наявність декількох, тобто не менше двох, обставин, що пом'якшують покарання, з тих дев'яти обставин, що названі в ст. 66 КК, а також про наявність інших обставин, які суд може визнати пом'якшуючими. Одночасно необхідно, щоб ці обставини істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину. Таким сполученням може бути, наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин та вчинення його в стані вагітності або з перевищенням меж крайньої необхідності тощо.
Одночасно йдеться про урахування судом особи винного. Це може бути, наприклад, достойне життя особи до вчинення злочину, наявність тяжкої хронічної хвороби тощо. Очевидно, що, як правило, у справі не повинно бути обставин, що обтяжують покарання.
Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом, може мати два різновиди: 1) суд призначає основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті КК (скажімо, при санкції від двох до п'яти років позбавлення волі, суд призначає позбавлення волі строком в один рік); 2) суд переходить до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин (скажімо, при наявності у санкції покарань у виді арешту, обмеження волі, суд призначає виправні або громадські роботи, які в санкції не зазначені).
При застосуванні ст. 69 КК суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині КК (тобто, не можуть бути призначені громадські роботи менше 60 годин, виправні роботи менше шести місяців, позбавлення волі менше одного року тощо).
На підставах, розглянутих вище, тобто передбачених у ч. 1 ст. 69 КК, суд може не призначати додаткового покарання, що
передбачене в санкції статті Особливої частини КК як обов'язкове (скажімо, не призначати конфіскацію майна). Застосування ст. 69 КК повинно бути мотивоване у вироку суду.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.3. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом"
  1. 1.2. Система і принципи кримінального права
    призначене за кожний із злочинів. Ці норми відбиті в розділах Особливої частини КК. Зазначені частини є "двома боками однієї медалі", вони нерозривні за своїм змістом і тільки разом створюють кримінальне право як систему, що складається з двох підсистем. Без Особливої частини Загальна була б безпредметною, без Загальної частини Особлива не забезпечувала б законності у застосуванні її норм. Право
  2. 14.4. Окремі види покарань
    призначення іншого виду покарання неможливе. Позбавлення волі пов'язане з покладанням на засудженого суворих правообмежень: він позбавляється права вільного пересування, суттєво обмежується в розпорядженні своїм часом, спілкуванні з особами, які йому до вподоби, у виборі характеру роботи тощо. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та
  3. 15.6. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
    призначені за один злочин, мають бути переведені у позбавлення волі, якщо воно призначене за інший злочин. Але переведення менш суворих видів покарання у більш суворі із збереженням строку, на який вони були призначені, було б невиправданим посиленням покарання. Саме тому в ч. 1 ст. 72 КК дається співвідношення різних видів покарання за їх суворістю у перерахунку на дні: одному дню позбавлення
  4. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    призначення міри покарання. У багатьох інших кримінально-правових нормах Словник української мови- К., 1975- Т. 6.- С. 696. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений.- С.22. встановлено відповідальність за злочинну діяльність, що проявляється у виді повторності або неодноразовості вчинення таких злочинів, вчинення їх систематично чи у виді промислу. Такими є частини 2 статей 152,
  5. 3.3. Класифікація злочинів
    призначені покарання за сукупністю злочинів наявність у сукупності тяжких або особливо тяжких злочинів дає підстави для призначення судом більш тяжкого покарання, ніж передбачено у санкції статті за більш тяжкий злочин, тобто у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання у Загальній частині КК (ч. 2 ст. 70), а особливо тяжкого злочину при призначенні покарання за
  6. 4.4. Види складів злочину
    призначення судом справедливого вироку. Суть різних видів класифікації полягає в тому, що вони здійснюються, виходячи з положень, викладених у статтях Особливої частини КК. За ступенем суспільної небезпеки та пов'язаного з ним виду й розміру покарання, що передбачене санкцією відповідної статті, розрізняють основний, кваліфікований (особливо кваліфікований) і привілейований склади злочинів.
  7. 5.4. Потерпілий від злочину
    призначення винному справедливого покарання за вчинений зло- чин, а в певних випадках - звільнення його від кримінальної відповідальності. Потерпілий - фізична особа - присутній далеко не у всіх злочинах, але там, де він є, можна вести мову про злочини з потерпілим. Потерпілий є факультативною ознакою складу злочину, яка має безпосереднє відношення до об'єкта злочину. Коли ж, згідно із законом,
  8. 7.1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
    призначення покарання (ст. 65 КК), в більшості обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання (ст. 66, 67 КК), при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК). Дані про особу злочинця значною мірою визначають можливість прийняття судом рішення щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності за підставами, вказаними у ст. 45, 46, 47, 48 КК, звільнення від
  9. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
    призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом, - ст. 335 КПК) та інших. Закон визначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч. 2 ст. 65 КК). Можна сказати, що це стратегічна мета призначення покарання. Одначе, наявності й
  10. 15.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
    призначення. Призначення покарання за сукупністю злочинів регулюється ст. 70 КК. Пригадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної
  11. ЗМІСТ
    призначення покарання 252 Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті 258 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом 259 Призначення покарання за сукупністю злочинів 261 Призначення покарання за сукупністю вироків 264 Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення 266 Контрольні питання 269 Розділ XVI Звільнення
  12. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    призначення - забезпечити перехід майна (грошей) у власність злодія, надати цій передачі майна (грошей) правомірний вигляд. Винна особа має намір і, як правило, може використати підроблений документ для вчинення злочину проти власності лише один раз. При цьому інші суспільні відносини не зазнають значної шкоди.1 Враховуючи ці особливості шахрайства, практика Верховного Суду України також не
  13. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    більше кримінально-правових норм. Вирішення конкуренції - це розв'язання питання про те, яка з конкуруючих кримінально-правових норм має бути застосована у конкретному випадку. Конкурують між собою кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за умисне вбивство (статті 115, 116, 117, 118 КК), за зловживання посадовими повноваженнями (статті 191, 364, 365, 366, 368 КК), за
  14. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    більше ніж на одну третину, або непоправне знівечення обличчя, якщо це поєднано з вилученням ока. Повна втрата зору на одне око вважається тяжким ушкодженням незалежно від того, чи ока зовсім немає, чи воно є і має здоровий вигляд, так само від того, коли око було втрачено -- в момент заподіяння тілесного ушкодження чи при лікуванні. Ушкодження сліпого ока, Що призвело до його вилучення,
  15. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    більш цінне майно. З неоплатністю розкрадання тісно пов'язана корислива мета цих злочинів. Користю у кримінальному праві називається прагнення до матеріального надбання, бажання винного звернути майно у свою власність назавжди, без наміру колись повернути його власникові чи відшкодувати його вартість. Корисливий мотив - обов'язкова ознака розкрадання. Без корисливості немає розкрадання.
  16. 12.1.4. Хуліганство
    призначення, спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ру4" на газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень і застосування чи спроба застосування яких дає підстави кваліфікувати хуліганство як особливо злісне за ч. 4 ст. 296 КК України. Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були
  17. 1.1. Поняття й завдання кримінального права
    призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, обставини, що виключають злочинність діяння, а також інші, крім покарання, заходи кримінально-правового впливу (примусові заходи медичного характеру, примусове лікування, примусові заходи виховного характеру). Визначені законом завдання кримінального права (законодавства) характеризують його функції (від лат. functio
  18. 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
    більше десяти днів. Здебільшого останнє робиться у зв'язку з тим, що закон є значним за обсягом і значимістю, отже вимагає певного строку на його вивчення. Наприклад, Кримінальний кодекс був прийнятий Верховною Радою 5 квітня і одразу ж підписаний Президентом, але в ст. 1 Розділу І Прикінцевих і перехідних положень було зафіксовано, що КК набирає чинності з 1 вересня 2001 р. Інколи набрання
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш