НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу



Втручанням у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки визнаються дії, які характеризуються примусом - шантажем, погрозами тощо.
Не можуть бути визнані втручанням звернення, прохання, скарги, умовляння тощо, оскільки такі дії не характеризуються примусом і, крім того, згідно зі ст. 40 Конституції України громадяни мають право звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За ч. 1 ст. 343 КК кваліфікуються примусові дії, вчинені з метою перешкодити виконанню працівником міліції, прокуратури чи служби безпеки своїх службових обов'язків або домогтися прийняття неправомірних рішень.
Згідно з Законом України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів визнаються працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової адміністрації, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інших органів, які виконують правозастосовчі або правоохоронні функції.
Такі ж примусові дії, які перешкодили запобіганню злочину чи затриманню злочинця або вчинені посадовою особою з використанням нею своїх посадових повнова-
1 П. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 269-270.
2 Там само.- С. 265-266.
526
жень (наприклад, у разі, якщо потерпілий є підлеглим посадової особи чи перебуває в іншій службовій залежності від винного), кваліфікуються за ч. 2 ст. 343 КК України.
Якщо втручання було поєднане з насильством чи погрозою вчинити насильство, заподіянням тілесних ушкоджень, знищенням або пошкодженням майна потерпілого, то скоєне кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 342, 345, 347 і ст. 343 КК України.
Втручання у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки вчинюється умисно з метою перешкодити їм виконувати службові обов'язки.
Відповідальність за ст. 343 КК настає з шістнадцяти років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу"
  1. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    діяльність установ, підприємств і організацій, роботу транспорту або пов'язані з явною непокорою законним вимогам представників влади.1 Можна зрозуміти спробу Пленуму Верховного Суду України розмежувати ці злочини, але дуже сумнівно, що порушення громадського порядку, нормальної діяльності установ, підприємств і організацій, роботи транспорту або непокора законним вимогам представників влади
  2. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    діяльність, налагодження зв'язків з органами влади, охорона; ^7) матеріальна база - приміщення, транспорт, засоби зв'язку, сховища, кошти, друк тощо. Марчук Є. К. Кримінологічна та кримінально-правова харак-стика злочинних організацій: Автореф. канд. дис- Харків, іУУо.- С-. 6-7. 101 Такі типові ознаки злочинної організації. Конкретна злочинна організація може і не мати деяких із вказаних
  3. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    діяльністю потерпілого. Наприклад, вбивство громадянина, який намагався припинити порушення громадського порядку, чи свідка за те, що він дав правдиві показання, і т. ін. Приводом до вбивства у таких випадках є службова чи громадська діяльність потерпілого. Власне кажучи, таке вбивство є помстою за суспільне корисну діяльність потерпілого. Таке вбивство може бути вчинене і відносно того
  4. 1.7. Вбивство через необережність
    діяльністю, або на життя представника іноземної держави, вчинене з ме тою спричинити міжнародні ускладнення, є злочинами проти держави і повністю охоплюються відповідно ст. 112 чи ст. 443 КК і додаткової кваліфікації за п. 8 ст. 115 КК не потребують. Посягання на життя державного чи гро мадського діяча або представника іноземної держави охоп лює як умисне вбивство, так і замах на умисне
  5. 12.1.4. Хуліганство
    діяльністю, якщо вона поєднана з грубим порушенням громадського порядку і явною неповагою до суспільства. Публічний глум над Державним Гербом, Державним Прапором або Державним Гімном України, або офіційно встановленим або піднятим гербом чи прапором іноземної держави, глум над могилою, умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії культури або природних об'єктів, взятих під охорону
  6. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
    діяльність органів влади та громадських організацій. Опором як об'єктивним проявом цього злочину називається активна протидія, спрямована на перешкоду виконанню представникам влади чи громадськості своїх обов'язків. Опір може чинитися запиранням приміщення, знищенням документів, перешкоджанням діяти певним чином тощо. Не визнається опором непокора, тобто відмова виконати повторені неодноразово
  7. 15.8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
    діяльність працівників міліції, прокуратури, служби безпеки та інших правоохоронних органів. Засобами такого посягання визнаються погрози на адресу працівників правоохоронних органів або заподіяння їм чи їх близьким родичам: а) легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345 КК); б) нанесення їм побоїв (ч. 2 ст. 345 КК); в) вчинення щодо них інших насильницьких дій (по збавлення
  8. 15.10 Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
    діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки. Засобами посягання є умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або їх близьким родичам, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, яке кваліфікується за ч. 1 ст. 347 КК. Потерпілим від цього злочину визнаються лише працівники міліції, прокуратури, служби безпеки та інших правоохоронних
  9. 15.11. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування або військовослужбовця
    діяльність цих осіб. Посягання на життя працівника міліції, прокуратури чи служби безпеки та інших правоохоронних органів вчинюється у зв'язку з їх службовою діяльністю, а посягання на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку і військовослужбовця - у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку. Потерпілими від цього злочину визнаються також близькі
  10. 5.4. Потерпілий від злочину
    діяльністю, кваліфікується за ст. 112 КК. Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку кваліфікується за ст. 348 КК.
  11. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька кримінально-правових норм. Конкуренція зумовлюється диференціацією кримінально-правових норм, прагненням законодавця диференціювати кримінальну
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш