Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

17.1. Зловживання владою або посадовими повноваженнями



Зловживанням владою чи посадовими повноваженнями називається використання посадовою особою2 влади чи наданих їй посадових повноважень всупереч інтересам служби для отримання матеріальної чи іншої особистої вигоди, поєднане із заподіянням істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваних законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК України).
Як зловживання владою або посадовими повноваженнями діяння може кваліфікуватися лише у випадках, коли посадова особа, діючи з корисливих спонукань або іншої особистої заінтересованості, використовує надані їй по службі повноваження. Якщо при вчиненні діяння суб'єкт не використовував наданих йому по службі прав і повноважень, то він діяв як приватна особа і не може бути відповідальним за посадовий злочин.3
1 Постанова президії Харківського обласного суду від 3 квітня 1988 р. у справі P.- Практика судів України в кримінальних спра вах.-К., 1993.-С. 154-155.
2 У КК України - службова особа. (Див. КК статті 171, 173, 176,343,397,426).
В. А. Клименко, M. І. Мельник і М. І. Хавронюк вважають, Що зловживанням є також використання посадовою особою можливостей, пов'язаних з її посадою. (В. А. Клименко, H. И. Мель-HUK, H. И. Хавронюк. Уголовная ответственность за должностные преступления.- К., Блиц-Информ, 1996.- С. 32-33). По-перше, ««зрозуміло, про які можливості йдеться, поєднані ці можливості з використанням посадовою особою наданих їй повноважень чи
- По-друге, закон не називає використання можливостей злочином. По-третє, якщо особа, вчинюючи певні дії, не використовує 1аДаних їй повноважень, то вона не є посадовою особою, бо чим
е Іншим відрізняється посадова особа від приватної. (М. Й. Кор-^санський. П'ять статей - сім помилок// Юридичний Вісник України.-1996.-№8).
553
Головною ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є зловживання посадовою особою своїми посадовими повноваженнями, тобто використання їх на шкоду інтересам служби. Діяння може кваліфікуватися за ст. 364 КК України лише за умови, що посадова особа використала свої посадові повноваження на шкоду державним або громадським інтересам з метою отримання особистої вигоди. Зловживання владою чи посадовими повноваженнями - це завжди вчинення дій всупереч інтересам і вимогам служби. У конкретній справі президія Закарпатського обласного суду зазначила, що кримінальна відповідальність за зловживання службовим (посадовим) становищем настає лише у тому разі, коли службова (посадова) особа з корисливих спонукань або з іншої особистої заінтересованості використовує своє службове становище всупереч інтересам служби, чим завдає істотної шкоди державним чи фомадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.1
Суспільна сутність зловживання владою або посадовими повноваженнями полягає в тому, що посадова особа діє всупереч інтересам служби, вчинює дії, які суперечать державним інтересам чи інтересам фізичних або юридичних осіб, суперечать завданням і призначенням діяльності установи, підприємства чи організації. Такі дії можуть полягати у використанні державного чи колективного майна з корисливих мотивів (машин, механізмів), праці робітників або службовців, незаконної витрати фінансових чи матеріальних фондів підприємства, установи, організації, приховування розкрадання тощо.
Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є заподіяння посадовою особою істотної шкоди державним, фомадським чи охоронюваним законом правам та інтересам окремих осіб.
При визначенні істотності заподіяної посадовою особою шкоди враховуються: характер наслідків, що настали, розмір і значущість матеріальних збитків, а також порушення особистих немайнових прав та інтересів громадян, кількість потерпілих від злочину і т. ін. (прихову-
1 Постанова президії Закарпатського обласного суду 16 серпня 1990 р. у справі Л.- Практика судів України в крим нальних справах.- К., 1993.-С. 155-156.
554
вання розкрадання, перерва роботи підприємства, установи, невиконання виробничого плану, порушення конституційних прав громадян тощо).
Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, згідно з приміткою до ст. 364 КК України, вважається така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Порушення посадовою особою своїх посадових обов'язків або зловживання своїми посадовими повноваженнями не утворює складу злочину і не може кваліфікуватися за ст. 364 КК України, якщо цим не було заподіяно істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам громадян.1
Наприклад, безпідставно було засуджено за ч. І ст. 364 КК України Смолякова, який працював завідуючим лісовим складом райспоживспілки, не вів кількісного обліку у складі, внаслідок чого заплутав облік матеріальних цінностей і створив лишки на 3070 крб. Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу, зазначила, що у справі не встановлено, що Смоляков створив лишки навмисно і мав при цьому корисливу мету чи якусь іншу особисту зацікавленість. Навпаки, суд у вироку кваліфікував звинувачення Смолякова як зловживання, хоча зазначив при цьому, що ні інвентаризаційні комісії, ні органи попереднього слідства не встановили витоків і причин утворення лишків на лісоскладі і прагнення Смолякова викрасти ці лишки. З матеріалів справи не видно, що внаслідок дій Смолякова райспожив-спілці була заподіяна не тільки істотна шкода, але й взагалі будь-яка шкода, або що внаслідок його дій постраждали інтереси громадян. На підставі викладеного судова колегія Верховного Суду України справу про звинувачення Смолякова закрила за відсутністю в його діях складу злочину.2
Постанова президії Волинського обласного суду від 17 лис-опада 1988 р. у справі 3,- Практика судів України в кримінальних справах.- С. 153-154; постанова президії Київського облас-огр суду від 13 вересня 1990 p. y справі Г.- С. 157-158.
Практика прокурорского надзора при рассмотрении судами УГОЛОВНЫХ дел,- М, 1987.- С. 371; постанова Пленуму Верховно-Суду України у справі Ц.- Практика судів України в кримі-»льних справах.- С. 362-362.
555
Заподіяння посадовою особою істотної шкоди державним, громадським або приватним інтересам внаслідок зловживання нею своїми посадовими повноваженнями утворює склад злочину і кваліфікується за ст. 364 КК України лише у випадку, коли посадова особа використовувала свої посадові повноваження з корисливих мотивів або з іншої особистої заінтересованості.
Корисливістю у кримінальному праві називається прагнення до отримання матеріальної (майнової") вигоди без затрат власної суспільно корисної праці.
При вчиненні посадового злочину винна особа, яка діючи з корисливих мотивів, прагне отримати матеріальну вигоду за рахунок використання наданих їй по службі прав і повноважень. Для цього посадова особа може використовувати працю підлеглих працівників на власній садовій ділянці, на будівництві дачі, житлового будинку або використовувати на цих роботах безоплатно машини, механізми, що належать підприємству, установі тощо.
Зловживання владою або посадовими повноваженнями, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 2 ст. 364 КК України. У слідчо-судовій практиці тяжкими наслідками визнаються такі, якими внаслідок зловживання владою чи посадовими повноваженнями заподіяні особливо великі матеріальні збитки, настала смерть потерпілих чи їм були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, приховування особливо тяжких злочинів тощо. Згідно з приміткою до ст. 364 КК України заподіяння матеріальної шкоди визнається тяжкими наслідками, якщо розмір заподіяної шкоди у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тяжкими також можуть бути визнані і такі наслідки, як повне банкрутство підприємства, аварія або катастрофа, масові отруєння людей, поширення епідемій і т. ін.
Зловживання владою або посадовими повноваженнями при обтяжуючих обставинах може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 364 КК України лише за умови, що тяжкі наслідки настали безпосередньо від дій посадової особи, тобто коли між діями посадової особи і тяжкими наслідками, що настали, є причинний зв'язок.
Стаття 364 КК України містить загальні норми про відповідальність за зловживання владою або посадови-
556
ми повноваженнями. У чинному Кримінальному кодексі України, крім того, є чимало спеціальних норм про відповідальність за зловживання посадовими повноваженнями. До них можна віднести норми ч. 2 ст. 191, статті 157-161 КК України.
За наявності у діянні, вчиненому посадовою особою, ознак цих спеціальних норм воно кваліфікується за спеціальною нормою згідно Із загальним правилом: при конкуренції загальної і спеціальної норми застосовується спеціальна норма.
Найбільш складною є конкуренція ч. 2 ст. 191 КК і ст. 364 КК України, оскільки передбачені ними діяння мають переважну більшість тотожних ознак - вони вчинюються з корисливих мотивів, з використанням посадових повноважень і заподіюють майже подібну матеріальну або майнову Шкоду. Відмінність між цими злочинами полягає, головним чином, у способах їх вчинення і в характері заподіюваної ними шкоди. Викрадення чужого майна зловживанням посадовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України) характеризується тим, що зловживання владою чи посадовими повноваженнями є способом вчинення цього злочину, що посадова особа, зловживаючи владою чи посадовими повноваженнями, протиправне і безоплатно вилучає з фондів власника гроші або майно (матеріальні цінності) і звертає їх на свою користь, у свою власність. Злочинні наслідки цього діяння полягають у зменшенні фінансових чи майнових фондів власника, тобто в заподіянні прямої майнової шкоди.
За ч. 2 ст. 191 КК України кваліфікується навмисне незаконне одержання посадовою особою чужих коштів у виді премій, надбавок до заробітної плати, а також пенсій та інших виплат вчиненням з цією метою зловживання посадовими повноваженнями.
Таким же чином кваліфікується за ч. 2 ст. 191 КК України і завідомо незаконне призначення або виплата посадовою особою з корисливою метою або з іншої особистої заінтересованості державних або колективних коштів у вигляді різних виплат особам, які не мають права на їх отримання.
Від розкрадання чужого майна (ч. 2 ст. 191 КК України) способом зловживання посадовими повноваженнями зловживання владою або посадовими повноваженнями
557
(ст. 364 КК України) відрізняється тим, що воно хоча і вчинюється з корисливих спонукань, але не поєднане з безпосереднім вилученням майна (грошей) із чужих фондів і безоплатним зверненням його у свою власність чи з передачею його у власність інших осіб. Для діяння, передбаченого ст. 364 КК України, не характерне безпосереднє вилучення майна, використання його самим винним або передача його іншим особам. Зловживання владою або посадовими повноваженнями (ст. 364 КК України) вчинюється у більшості випадків як незаконне використання державного чи колективного майна (без його вилучення із фондів) для отримання особистої вигоди, тимчасове користування майном без наміру звернути його у свою власність або у власність інших осіб, незаконне використання в особистих цілях праці підлеглих по службі працівників і т. ін. Заподіювана при цьому шкода і майнові збитки мають вигляд не прямої шкоди, а упущеної вигоди.
Дії посадових осіб кваліфікуються за ст. 364 КК України і в тих випадках, коли вони вчинюються із корисливих спонукань, які задовольняються за рахунок незаконного отримання платежів при розподілі їх між окремими особами за фактично виконані роботи зі зверненням посадовою особою в свою власність частини нарахованих сум.
Таким же чином кваліфікується за ст. 364 КК України і зловживання владою і посадовими повноваженнями, яке не переслідувало мети безоплатного отримання чи виплати державних, колективних або приватних коштів, але внаслідок мало своїм результатом незаконне отримання чи виплату премій, надбавок до заробітної плати або інших платежів.
Зловживання владою чи наданими посадовими повноваженнями, вчинене працівником правоохоронного органу, кваліфікується за ч. З ст. 364 КК.
Зловживання владою або посадовими повноваженнями у багатьох випадках утворює сукупність злочинів з іншими діяннями, що посягають на власність, систему господарювання та інші суспільні відносини.
Зокрема, систематичне придбання чи збут майна, вчинене посадовою особою з використанням своїх поса дових повноважень, кваліфікується за сукупністю ст. 364 КК і ст. 198 КК та ст. 185 КК чи ст. 191 КК або ст. 364
558
КК і ст. 198 КК України як зловживання посадовими повноваженнями і співучасть у викраденні чужого майна.
Посадові особи підприємств (організацій) торгівлі або підприємств громадського харчування (завідуючі магазинами, їдальнями, їхні заступники, завідуючі відділами, секціями та ін.), які обманюють покупців чи беруть участь у їх обмані, за наявності в їхніх діях також і ознак зловживання службовим становищем, підлягають відповідальності за сукупністю ст. 364 КК і ст. 225 КК України. Таким же чином кваліфікуються дії посадових осіб торговельних підприємств або підприємств громадського харчування, які дали підлеглим їм по службі працівникам вказівку про обман покупців.1
Якщо обман покупців вчинювався у поєднанні з посадовим підлогом або з метою покриття нестачі, яка виникла внаслідок халатного ставлення посадової особи підприємства торгівлі чи громадського харчування до своїх посадових обов'язків, дії винного у таких випадках кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідно статей 225 КК, 366 КК або ст. 225 КК і ст. 367 КК України.2
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "17.1. Зловживання владою або посадовими повноваженнями"
  1. 6.6. Кваліфікація привласнення, розтрати та розкрадання чином зловживання посадовими повноваженнями
    зловживання посадовим становищем. Розтрата відрізняється від привласнення. Розтратити -значить використати майно за його призначенням: спалити (пальне, дрова), з'їсти, випити (продовольчі товари), витратити (гроші). Розтрачене майно використане, його вже немає, а тому його не можна повернути власникові. Відносно розтрати можна говорити лише про відшкодування власникові збитків, тобто можливо лише
  2. 17.2. Перевищення влади або посадових повноважень
    зловживанням владою або посадовими повноваженнями (ст. 364 КК України): обидва злочини вчинюються лише посадовими особами, навмисно й у сфері службової діяльності. Відрізняються ці злочини лише характером вчинюваних посадовою особою дій. Зловживання владою або посадовими повноваженнями характерне тим, що посадова особа вчинює дії, які вона має право вчинювати, такі дії надані їй за посадою,
  3. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    зловживання посадовим становищем; б) злочини різнорідні - розкрадання і хуліганство та ін.; в) тотожні злочини - зґвалтування, передбачене різними частинами ст. 152КК, та ін.; г) закінчені злочини, а також готування до злочину або замах на вчинення злочину; д) вчинення злочину самостійно (виконавець), а також у ролі пособника, організатора чи підмовника. Кваліфікація злочинів, що утворюють
  4. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    зловживання посадовими повноваженнями (статті 191, 364, 365, 366, 368 КК), за посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька
  5. 6.7. Кваліфікація шахрайства
    зловживання довір'ям. Від інших форм розкрадання шахрайство відрізняється способом заволодіння чужим майном чи правом на майно: для цього винний застосовує обман чи зловживає довір'ям потерпілого (володаря, власника майна чи його охоронця). Обман - це введення в оману потерпілого чи володаря майна способом повідомлення йому неправдивих відомостей або приховування певних обставин з метою викликати
  6. 7.12. Порушення законодавства про бюджетну систему України
    зловживання владою чи посадовими повноваженнями (ст. 364 КК). Законом України від 5 грудня 1990 р. «Про бюджетну систему України» (ЗУ. Т. 1.- 1996.- С. 51-54) порушеннями законодавства про бюджетну систему визнаються використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені Законом про Державний бюджет України, або в обсягах, що перевищують межу видатків, затверджену Законом про Державний
  7. 17. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    зловживання службовим становищем, а якщо такі дії були поєднані зі співучастю в розкраданні або з хабарництвом - за су купністю ст. 365 КК України та розкрадання або хабар ництво;2 шахрайство, вчинене посадовою особою, якщо вона з метою обману чи зловживанням довір'ям зловживала владою або посадовим становищем, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених відповідними части нами
  8. 17.3. Посадова недбалість
    зловживання владою чи посадовими повноваженнями халатність при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд, коли при цьому заподіяно істотну шкоду державним чи громадським інтересам, кваліфікуються за ст. 367 КК України, а при забрудненні водойм чи атмосферного повітря - і за ст. 241, 242 КК
  9. 17.4. Одержання хабара
    зловживанні владою чи службовими повноваженнями і за наявності до того підстав кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 КК України. Склад злочину, передбаченого ст. 368 КК України, є не лише тоді, коли посадова особа одержала хабар для себе особисто, але й тоді, коли вона одержала його для близьких їй осіб (родичів, знайомих тощо). При цьому не Має значення, як фактично було використано
  10. 17.5. Давання хабара
    зловживання посадовими повноваженнями, розкрадання тощо). Склад злочину, передбаченого ст. 369 КК України, в діях посадової особи буде і тоді, коли вона дала вказівку підлеглому домагатися таких благ, пільг чи переваг підкупом інших посадових осіб, надала для цього кошти чи інші цінності або розпорядилася їх виділити, надала законного виду виплатам у випадках давання хабарів у завуальованих
  11. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    зловживання довір'ям відносно чужого майна (стаття 191 КК); вимагання - способом психічного насильства - по гроз та шантажу (ст. 189 КК); 7) привласнення, розтрата - способом зловживання посадовими повноваженнями (ст. 191 КК). Чинне кримінальне законодавство України передбачає кваліфікуючі ознаки, за наявності яких розкрадання визнається вчиненим за обтяжуючих обставин. Зазначені ознаки можна
  12. 13.16. Порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
    зловживання посадовими повноваженнями, кваліфікується за ч. 2 ст. 320 КК. Порушення правил може бути умисним і необережним. Відповідальність за порушення правил обігу наркотиків настає з шістнадцяти
  13. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    або напередодні домовились про спільне вчинення злочину. Ця домовленість може бути укладена значно раніше - за кілька днів, тижнів чи місяців до вчинення злочину. Вона може бути досягнута і за кілька 92 годин чи хвилин до початку вчинення злочину. Слова закону «за попередньою змовою групою осіб» вказують лише на те, що ця ознака має місце в діях осіб, які до початку вчинення злочину домовилися
  14. 1.6. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
    або напад уже закінчився і не було з чого зробити висновок, що він продовжуватиметься, то заподіяна в таких випадках шкода не може кваліфікуватися за ст. 118 чи ст. 124 КК. Відповідальність у таких випадках настає на загальних підставах як за звичайний злочин проти особи (ч. 1 ст. 115 чи ст. 121 КК).1 Щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, треба
  15. 1.8. Доведення до самогубства
    або до замаху на самогубство жорстоким з ним поводжен ням, шантажем, примусом до протиправних дій чи сис тематичним приниженням його людської гідності (побо ями, голодом, холодом, ганьбою, цькуванням чи накле пами тощо),- за ч. 1 ст. 120 КК; якщо потерпілий перебував у матеріальній або ін шій залежності від винного (був на утриманні, у шлюбі, підлеглий за службою, притягнутий до
  16. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
    або його близьких (ст. 189 КК), перевищення влади чи посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 365 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та ін. Честь і гідність як юридичні категорії є особисті не-відчужувані немайнові блага, якими визначається усвідомлення особою свого громадсько-суспільного значення і визнання за нею цього значення з боку суспільства. Гідність особи є
  17. 5.2.7. Незаконні ДІЇ щодо усиновлення (удочеріння)
    аборонена посередницька комерційна діяльність щодо усиновлення (удочеріння) дітей, передачі їх під опіку чи піклування або на виховання у сім'ю громадян України чи у сім'ю громадян інших держав. Така посередницька діяльність утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 169 КК. 216 Незаконна посередницька діяльність щодо кількох дітей чи вчинена повторно, або групою осіб, або з використанням
  18. 5.2.9. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
    зловживання правами журналіста; 6) одержання свідоцтва про державну реєстрацію шляхом обману; незаконне виготовлення і розповсюдження продук ції друкованого засобу масової інформації без його реєс трації або після припинення його діяльності, ухилення від перереєстрації; порушення порядку вміщення даних, надсилання контрольних примірників; О порушення права вимоги щодо публікації,
  19. 7.8. Протидія законній господарській діяльності
    або компаньйонів; в) інші обмеження у господарській діяльності. За ч. 1 ст. 206 КК кваліфікується протиправна вимога припинити господарську діяльність чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над
  20. 7.13. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
    або такі дії були вчинені повторно, то злочин кваліфікується за ч ' ст. 211 КК. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч Закону, вчинюється умисно, видати нормативний акт необережно неможливо. Суб'єктами відповідальності за ст. 211 КК є посадові особи органів виконавчої влади, які наділені повноваженнями видавати чи затверджувати нормативні акти, якими змінюються