Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

17.3. Посадова недбалість



Недбалістю називається невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (ч. 1 ст" 367 КК України).
За ст. 367 КК України кваліфікуються дії лише посадових осіб, тобто осіб, визначених у п. 1 примітки до ст. 364 КК України.
Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків іншими особами, які не є посадовими, якщо їх службовими діями була заподіяна істотна шкода, у передбачених законом випадках кваліфікуються як злочини проти особи або проти власності. Не кваліфікуються за ст. 367 КК України і випадки заподіяння потерпілим істотної шкоди внаслідок невиконання або неналежного використання не посадових, а професійних обов'язків, наприклад, лікарем, адвокатом, педагогом.
Посадова халатність - це недбале виконання юридичних обов'язків по службі. Діяння містить склад злочину і кваліфікується за ст. 367 КК України у випадках, коли посадова особа не виконала своїх обов'язків або виконала їх неналежним чином і цим завдала Істотної шкоди державній або громадській організації чи громадянину.
Наприклад, Г., працюючи ревізором облспоживспіл-ки, неналежне ставився до виконання своїх службових обов'язків. Будучи призначеним головою комісії з проведення інвентаризації в магазині радгоспробкоопу, він, на порушення вимог Інструкції, затвердженої правлінням Центроспілки, не опечатав і не опломбував приміщення, де зберігалися товари, не контролював правильність цін, за якими вони відпускалися, не перевірив додержання правил зачинення магазину. Це створило можливість для завідуючої магазином Ч. приховати на момент перевірки недостачу товарів на 10 000 крб. і зло-чинно діяти далі протягом трьох років. Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу за касаційною скаргою адвоката, визнала кваліфікацію дій Г. за ст. 367 КК України правильною, оскільки, як зазначила
567
колегія, Г. не виконав своїх службових обов'язків і цим завдав істотної шкоди радгоспробкоопу.1
При звинуваченні особи за ст. 367 КК України повинні бути конкретно названі ті дії, які посадова особа була зобов'язана вчинити, але цього обов'язку не виконала, тобто посадова особа не виконала чи неналежне виконала ті обов'язки, які на неї були покладені по службі.
Діяння не може кваліфікуватися за ст. 367 КК України, якщо дії, неналежне виконання яких завдало зазначеної у ст. 367 КК України шкоди, не входили в коло обов'язків цієї посадової особи.
За ст. 367 КК України діяння може кваліфікуватися лише за умови, що посадова особа могла виконати свої обов'язки, що у неї була можливість вчинити необхідні дії. Якщо посадова особа такої можливості не мала або коли вона була поставлена в такі умови, за яких вона не могла належним чином виконати свої службові обов'язки, то вона не може відповідати за ст. 367 КК України.
Склад злочину, передбаченого ст. 367 КК України, відсутній у діях посадової особи незалежно від характеру причин, що не дали їй можливості виконати покладені на неї службові обов'язки. Такими можуть бути будь-які поважні, як об'єктивні, так і суб'єктивні обставини: відсутність спеціальних знань, низький рівень кваліфікації, покладення на посадову особу службових обов'язків у такому обсязі, яких вона фізично не могла виконати, тяжка хвороба і т. ін.
Недбалість посадової особи може кваліфікуватися за ст. 367 КК України лише у тих випадках, коли внаслідок недбалості була заподіяна істотна шкода державним, громадським або приватним інтересам громадян. Якщо така шкода не була заподіяна, то в діях посадової особи складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України, немає.
За ст. 367 КК України кваліфікується заподіяння істотної шкоди державним або громадським інтересам чи охоронюваних законом правам та інтересам громадян внаслідок невиконання або неналежного виконання посадовою особою покладених на неї обов'язків з розгляду
1 Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 23 січня 1990 р. у справі Г.- Практика судів України в кримінальних справах.-К., 1993.-С. 160-161.
568
пропозицій, заяв і скарг громадян внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, зокрема, несвоєчасного їх вирішення без поважних причин, нездійснення контролю за виконанням прийнятих по них рішень та інших проявів бюрократизму.
Істотна шкода, що настала внаслідок посадової халатності, може бути поставлена у провину посадовій особі лише у тому випадку, коли ці наслідки безпосередньо причинно обумовлені невиконанням чи неналежним виконанням цією особою покладених на неї службових обов'язків. Наприклад, безпідставно було засуджено за ст. 367 КК України М. Він був визнаний винним у тому, що, працюючи завідуючим їдальнею, недбало ставився до своїх службових обов'язків. Внаслідок того, що М. не контролював роботу підлеглих йому працівників і не перевіряв їх, двоє з них, П. і М-ко, одержали протягом року, обманюючи покупців при продажу з лотків білкової ікри, 3691 крб. незаконного прибутку.
Президія обласного суду, розглянувши справу М., зазначила, що М-ко і П., видаючи ікру для реалізації на лотках, указували у накладних і у виданих лоточницям цінниках підвищену ціну. Одержавши від лоточниць виручку, М-ко і П. знищували підроблені накладні і виписували нові, де вказували правильну ціну, виходячи з якої і здавали виручку до каси. З цього випливає, зазначила президія обласного суду, що істотну шкоду інтересам покупців було заподіяно не халатністю M., a умисними діями інших осіб. Тому президія скасувала вирок і закрила провадження у справі за недоведеністю вчинення М. злочину, передбаченого ст. 367 КК України. !
Якщо посадовою недбалістю були заподіяні тяжкі наслідки, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 367 КК України. Тяжкими у ч. 2 ст. 367 КК України є такі ж наслідки, як і в ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365 КК України.
Стаття 367 КК України містить загальну норму про відповідальність за посадову недбалість. Окрім цієї загальної норми, у Кримінальному кодексі України є ще Декілька спеціальних норм про відповідальність за поса-
Постанова президії Харківського обласного суду від 17 черв-1988. у справі М.- Практика судів України в кримінальних СпРавах.-К., 1993.-С. 159-160.
569

дову недбалість. Такими є статті 271, 273, 274, 287 КК України. При конкуренції цих норм з нормою ст. 367 КК України діяння кваліфікується за цими спеціальними нормами.
Для правильної кваліфікації злочину в кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати, у чому виявилася недбалість посадової особи - у невиконанні чи неналежному виконанні загальних службових обов'язків чи спеціальних правил. Лише при порушенні спеціальних правил діяння кваліфікується за спеціальними нормами. Так, наприклад, неналежне дотримання правил охорони праці кваліфікується за ст. 271 КК України, посадова недбалість при випуску на товарний ринок недоброякісної чи некомплектної продукції кваліфікується за ст. 227 КК України і т. ін.
При кваліфікації посадової недбалості за спеціальними нормами слід мати на увазі, що деякі з них не мають такої обов'язкової ознаки злочину, як заподіяння істотної шкоди, наприклад, ч. 1 ст. 227 КК, ч. 1 ст. 271 КК України. За цими статтями діяння кваліфікується незалежно від настання чи ненастання можливих злочинних наслідків.
У деяких випадках посадова недбалість може бути складовою частиною інших посадових злочинів, з якими вона утворює сукупність злочинів. Наприклад, коли з метою покриття нестачі, що виникла внаслідок недбалого ставлення посадової особи підприємства торгівлі або громадського харчування до своїх службових обов'язків, вчинюється обман покупців, то дії винної особи кваліфікуються за ст. 225 КК та ст. 367 КК України.1
Порушення посадовою особою правил техніки безпеки, промислової санітарії чи інших правил охорони праці, якщо воно створювало небезпеку для життя і здоров'я трудящих або призвело до нещасних випадків з людьми та заподіяло істотну майнову шкоду підприємству, організації чи громадянам, кваліфікується за сукупністю
1 П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 р. «Про практику застосування судами України законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої к> перації».- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Укрзїни.-С. 157.
570
ст. 271 ЮС та ст. 367 КК України. У випадку порушення правил експлуатації будівельних механізмів при виконанні будівельних робіт дії винних осіб кваліфікуються залежно від обставин за статтями про злочини проти особи або транспортні злочини, а дії посадових осіб - і за ст. 271 КК або за статтями про посадові злочини.
Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних будівельних або сільськогосподарських машин, що використовуються як транспортні засоби, або інше грубе порушення правил їх експлуатації, які забезпечують безпеку руху, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію цих засобів, кваліфікується за ст. 287 КК України, а не за ст. 271 чи ст. 272 КК України.2
Дії посадових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи посадовими повноваженнями халатність при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд, коли при цьому заподіяно істотну шкоду державним чи громадським інтересам, кваліфікуються за ст. 367 КК України, а при забрудненні водойм чи атмосферного повітря - і за ст. 241, 242 КК України.3
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "17.3. Посадова недбалість"
  1. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    посадовою особою в кілька прийомів одного хабара за вико- 1 Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины,-К., 1995 .-С. 178. ! Постанова президії Житомирського обласного суду від 11 січня 1991 р. // Там само-С. 145. 3 Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 183. 24 нання чи невиконання обумовлених дій. У таких випадках кваліфікувати діяння як повторне вчинення злочину
  2. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    посадових повноважень (ст. 365 КК), при угоні (ст. 378 КК) та викраденні автотранспортних засобів (ст. 389 КК), оскільки перше з них є способом, складовою частиною вчинення другого злочину. Таким чином, кваліфікація злочину і способу його вчинення підкоряється загальному правилу: діяння, при якому певні дії є способом, складовою частиною об'єктивної сторони іншого, більш тяжкого злочину,
  3. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    посадовими повноваженнями (статті 191, 364, 365, 366, 368 КК), за посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька кримінально-правових
  4. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    посадові особи, які домовилися про спільне одержання хабара, як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара але до його одержання. Співвиконавцями вважаються посадові особи, які одержують хабар за виконання чи невиконання дій, які кожен з них міг чи повинен був виконати, використовуючи посадові повноваження. Для кваліфікації одержання хабара, як вчиненого групою осіб за попередньою
  5. 1.1. Кваліфікація вбивства
    недбалість. Практичне значення такої системи форм і видів вини в тому, що визначати їх у певній справі треба, починаючи зверху і йти донизу. На черговий нижній ступінь можна переходити лише тоді, коли буде одержано відповідь на надійну відсутність у діях винного попереднього ступеня. Наприклад, про побічний умисел можна ставити питання лише тоді, коли переконаємось, що діяння не було вчинене з
  6. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    посадову чи якусь фізичну особу задовольнити вимоги винного за умови звільнення затриманої особи (ч. 1 ст. 147 КК). Умисне вбивство двох заручників, чи з особливою жорстокістю, чи з корисливих мотивів, або вчинене на замовлення, або за попередньою змовою групою осіб, кваліфікується за п. п. 1, 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК. Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (п.4ч. 2ст. 115КК). У п.
  7. 1.6. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
    посадових повноважень (ст. 365 КК), а також із хуліганством (ст. 296 КК). Оскільки ці склади злочинів не охоплюють заподіяння смерті потерпілому, а статті про вбивство не охоплюють цих злочинів, то їх завжди кваліфікують за сукупністю відповідних норм
  8. 1.7. Вбивство через необережність
    недбалість. Вбивство через злочинну самовпевненість має місце тоді, коли винний передбачає абстрактну можливість настання смерті, але розраховує її усунути, відвернути, вважаючи, що в даному випадку вона не настане. Винний розраховує на якісь певні реальні обставини (на своє вміння, свою фізичну силу, на властивості машин, механізмів, на поведінку тварин тощо). Але, як виявляється, цей розрахунок
  9. 1.8. Доведення до самогубства
    посадових повноважень, що призвело до самогубства потерпілого чи спроби вчинити самогубство, не утворює сукупність злочинів і кваліфікується лише за ч. З ст. 365 КК, яка передбачає відповідальність за спричинення діянням тяжких наслідків. За ст. 120 КК кваліфікується злочин як у тих випадках, коли потерпілий позбавив себе життя, так і в тих випадках, коли він намагався це зробити, але з
  10. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я
    посадового стану). Кримінальний закон однаковою мірою охороняє здоров'я як юнака, так і безнадійно хворої людини похилого віку, як героя, так і завзятого негідника. Заподіяння шкоди своєму власному здоров'ю утворює склад злочину лише в тих випадках, коли такі дії є способом учинення іншого злочину (наприклад, ухилення від військової служби способом самокалічення -ст. 409 КК). Кримінально-правова
  11. 2.5. Зараження венеричною хворобою
    недбалість цього злочину неможлива. За частиною 2 ст. 133 КК кваліфікується зараження потерпілого венеричною хворобою при обтяжуючих обставинах: а) зараження венеричною хворобою особою, яка ра ніше вже була засуджена за такий самий злочин і вона має за нього судимість; б) зараження одним чи різними способами двох або більше потерпілих; в) зараження венеричною хворобою неповнолітнього чи
  12. 2.9. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
    недбалість призвела до настання смерті неповнолітнього або цим були заподіяні інші тяжкі наслідки (заподіяння шкоди здоров'ю кількох дітей, захворювання на тяжку невиліковну хворобу тощо), то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 137 КК. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується У більшості випадків злочинною недбалістю. Відповідальними за діяння, передбачене ст. 137 КК, є спеціальні
  13. 2.12. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
    недбалість медичних чи фармацевтичних працівників вчинюється необережно. Відповідальність за професійну недбалість за ст. 140 КК несуть лише медичні і фармацевтичні працівники, що досягли шістнадцятирічного
  14. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
    посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 365 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та ін. Честь і гідність як юридичні категорії є особисті не-відчужувані немайнові блага, якими визначається усвідомлення особою свого громадсько-суспільного значення і визнання за нею цього значення з боку суспільства. Гідність особи є право на громадську повагу, що грунтується на
  15. 3.4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
    посадового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній залежності, кваліфікується за ч. 2 ст. 149 КК. Якщо неповнолітня особа була при цьому втягнена у порнобізнес, у злочинну діяльність чи використовувалась для сексуальної її експлуатації, то вчинене кваліфікується за сукупністю ч. 2 ст. 149 КК і статей 152, 304 чи ст. 303 КК. Продаж людини організованою групою або події, з
  16. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
    посадових осіб. Адже таке порушення може бути вчинене і приватною особою. Є певні недоліки і в охороні інтелектуальної власності громадян. У залежності від безпосереднього об'єкту посягання всі злочини цього розділу розподіляються на три групи: 1. Злочини проти політичних прав громадян (стат ті 157-161 КК). Злочини проти трудових прав громадян (статті 170- 175 КК). Злочини, що посягають на інші
  17. 5.1.1. Перешкоджання здійсненню виборчого права
    посадовою особою, утворює 209 кваліфікований склад цього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 157 КК. Якщо перешкоджання здійсненню виборчого права вплинуло на результати виборів, то діяння кваліфікується за ч. З ст. 157 КК. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мотивами перешкоджання у реалізації виборчого права можуть бути різні спонукання: кар'єризм, корисливість, помста.
  18. 5.1.2. Підлог виборчих документів, приписка або неправильний підрахунок голосів
    посадовою особою чи неправильний підрахунок голосів, кваліфікуються за ч. Зет. 158КК. Фальсифікація виборчих документів - злочин умисний. Відповідальними за фальсифікацію виборчих документів є лише посадові особи адміністративних органів, що організовують і проводять вибори.