НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

17.5. Давання хабара



Даванням хабара називається підкуп посадової особи засобом передачі (вручення) їй у власність грошей, майна або надання послуги майнового характеру за вчинення або невчинення посадовою особою Дій в інтересах того, хто дає хабара.
За ст. 369 КК України кваліфікуються дії як приватних, так і посадових осіб.
585

Посадова особа, яка дала хабара за одержання певних благ, пільг чи переваг для установи, організації чи підприємства, несе відповідальність за давання хабара, а за наявності до того підстав - і за інший злочин (зловживання посадовими повноваженнями, розкрадання тощо).
Склад злочину, передбаченого ст. 369 КК України, в діях посадової особи буде і тоді, коли вона дала вказівку підлеглому домагатися таких благ, пільг чи переваг підкупом інших посадових осіб, надала для цього кошти чи інші цінності або розпорядилася їх виділити, надала законного виду виплатам у випадках давання хабарів у завуальованих формах тощо.
Якщо ж посадова особа лише рекомендувала підлеглому домогтися благ, пільг чи переваг за хабарі, відповідальність за дачу хабара несе той працівник, який, виконуючи таку рекомендацію, передав незаконну винагороду. Дії посадової особи у цьому випадку можуть кваліфікуватися як підмовництво до давання хабара.1
Для кваліфікації діяння за ст. 369 КК України не має значення, в інтересах кого (яких осіб) дається хабар - в інтереса^ особи, яка дає хабар, її рідних чи близьких або зовсім інших осіб. За ст. 369 КК України кваліфікується і давання хабара в інтересах юридичних осіб - державних, громадських чи приватних підприємств, установ, організацій.
Давання хабара - це передача посадовій особі грошей чи майнової цінності за рахунок коштів особи, яка дає хабар, або за рахунок коштів державної, громадської, приватної організації. Якщо хабар дається за рахунок коштів державної чи громадської організації, то діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. 191 КК і ст. 369 КК України.
Злочин може кваліфікуватися за ст. 369 КК України як давання хабара лише у тому випадку, коли певна сума грошей або цінність (коштовність) передається посадовій особі за вчинення нею або не вчинення в інтересах того, хто дає хабар, конкретних дій.
1 П. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 257-258.
586
Передача посадовій особі грошей або матеріальних цінностей за вчинення певних дій, якщо особа, яка їх передає, вважає, що посадова особа має право на їх отримання, або частки спільно здобутого незаконно (злочином) майна чи грошей, не може кваліфікуватися за ст. 369 КК України як давання хабара.
Давання хабара вважається закінченим злочином з моменту прийняття посадовою особою хоча б частини хабара - грошової суми, майнових цінностей, а також з моменту початку надання послуг майнового характеру.
У тих випадках, коли запропонований хабар не прийнятий посадовою особою (відхилений) або не отриманий, дії особи, що намагається дати хабара, кваліфікуються як замах на давання хабара за ст. 15 і ст. 369 КК України.
Деякі особливості має кваліфікація дій співучасників давання хабара - організаторів, підмовників та пособни-ків. Якщо співучасники підмовляють дати хабара або сприяють даванню хабара, не маючи наміру передати посадовій особі отримані для цього суми чи цінності, і привласнюють їх, то кваліфікація їх дій залежить від конкретних обставин вчинення злочину. За загальним правилом такі дії кваліфікуються за ст. 27 і ст. 369 КК України як співучасть у даванні хабара, а дії особи, що хотіла дати хабара,- за ст. 15 і ст. 369 КК України як замах на давання хабара.
Але така кваліфікація дій осіб, що мали намір дати хабара, підмовників і пособників буде правильною за умови, що свідомістю цих осіб охоплювалося вчинення злочину ~ давання хабара посадовій особі. При цьому немає значення, чи називалась певна, конкретна особа, якій припускалось передати хабар. Якщо така умова відсутня, то діяння не може кваліфікуватися як підбурювання до давання хабара.
Якщо особа отримує від хабародавця гроші (цінності) нібито для передачі посадовій особі та, не маючи наміру цього робити, привласнює їх, то вчинене кваліфікується за ст. 190 КК України як шахрайство, оскільки у винного не було наміру передавати посадовій особі хабар.1
Дії хабародавця у такому випадку кваліфікуються як замах на давання хабара за ст. 15 і ст. 369 КК України.
С.63.
Б. В. Вояженкин. Квалификация взяточничества.- Л., 1984.-
587


Рівним чином і дії посадової особи, яка, одержуючи гроші чи інші цінності начебто для передачі іншій посадовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, кваліфікуються за відповідними частинами статтями 190 і 364 КК України як шахрайство і зловживання владою чи посадовими повноваженнями, а за наявності до того підстав - і відповідними частинами статтями 27, 15, 369 КК України (підмовництво до замаху на давання хабара). Дії особи, яка передавала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабара, кваліфікуються як замах на давання хабара.
Якщо давання хабара обумовлюється вчиненням посадовою особою злочинних дій, то дії хабародавця кваліфікуються за сукупністю злочинів - за давання хабара і за підбурювання до вчинення цього злочину.
Дії особи, яка підмовляла дати хабара і водночас була посередником у хабарництві, кваліфікуються лише як співучасть у даванні хабара за ст. 27 і 369 КК України. Додатково кваліфікувати ці дії за іншими статтями КК непотрібно.
Давання хабара повторно кваліфікується за ч. 2 ст. 369 КК України. Давання хабара визнається вчиненою повторно, тобто вдруге, якщо хабар було передано двом або більше посадовим особам за вчинення різних, окремих дій в інтересах хабародавця, або хоч і одній посадовій особі, але за вчинення (чи не вчинення) нею окремих, різних дій.
Давання хабара визнається вчиненим повторно і в тих випадках, коли:
1) даванню хабара передувало одержання хабара (ст. 368 КК України), чи давання хабара (ст. 369 КК України);
попередній злочин, передбачений однією зі статей 368, 369 КК України, був закінченим чи був лише готу ванням або замахом на вчинення такого злочину;
у вчиненні будь-якого з цих злочинів особа була виконавцем чи іншим співучасником.
Не утворюють повторності давання хабара посадовій особі однієї обумовленої суми за декілька разів (прийомів).
1 П. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України-С. 256.
588
Повторне давання хабара відрізняється від давання хабара у декілька прийомів тим, що кожна передача грошей чи цінностей обумовлена вчиненням або не вчиненням посадовою особою в інтересах хабародавця (ха-бародавців) окремих, різних дій.
Не утворює повторності давання хабара кількома особами одній посадовій особі, а також підмова декількох осіб дати хабара одній посадовій особі за вчинення (чи не вчинення) однієї обумовленої дії.
Давання хабара не може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 369 КК України як вчинене повторно, якщо стосовно попереднього злочину закінчились строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України), або якщо судимість за попередній злочин знята чи погашена (ст. 88 КК України), або якщо за попередній злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статей 44-48 КК та ч. З ст. 369 КК України.
Згідно з ч. З ст. 369 КК України особа, яка дала хабара, у тому числі і валютними цінностями, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо щодо неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про це до порушення кримінальної справи щодо неї.
Частина 3 ст. 369 КК України передбачає дві підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності, і він може бути звільненим на підставі будь-якої з них. Особа, що дала хабара, може бути звільненою від кримінальної відповідальності за першою підставою у випадку, коли вона була поставлена посадовою особою в такі умови, за яких вона була змушена дати хабара, щоб запобігти настанню негативних наслідків її охоронюва-ним законом правам та інтересам.
За другою підставою хабародавець може бути звільненим від кримінальної відповідальності за давання хабара, якщо він заявив про його вчинення:
добровільно - незалежно від причини, мотиву і при воду;
до порушення справи щодо цього злочину.
Особа, яка добровільно, за власною волею і рішенням заявила про давання хабара, звільняється від кримінальної відповідальності незалежно від форми заяви (усно, письмово, по телефону, через інших осіб тощо) і органу, якому
589
вона заявила (в міліцію, прокуратуру, суд, податкову інспекцію тощо), тобто державному органу, який наділений правом на порушення кримінальної справи. З моменту (з дня) порушення справи про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності за давання хабара ця підстава звільнення від відповідальності анулюється.
Звільнення особи, яка дала хабара, від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. З ст. 369 КК України, не означає, що у її діях немає складу злочину, у зв'язку з цим вона не може визнаватися потерпілим і претендувати на повернення їй предмета хабара.
Гроші й інші цінності, які були визнані предметом хабара, на підставі пункту 4 ст. 81 КПК передаються в доход держави.
Якщо гроші чи інші цінності, передані як хабар, не знайдені, безпідставно придбане стягується в доход держави на підставі ст. 470 Цивільного кодексу. При цьому враховуються офіційні дані Міністерства статистики України про показники рівня інфляції, і в необхідних випадках відповідно збільшується сума, що підлягає стягненню.
Якщо ж предметом хабара були речі, і їх вартість на час розгляду справи змінилася, то розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, визначається за новими цінами.1
У випадках, якщо особа, яка дала хабара, незаконно одержала за нього якісь блага, пільги чи переваги, то суд окремою ухвалою (постановою) ставить перед компетентним органом чи посадовою особою питання про позбавлення цих благ, пільг чи переваг.
Добровільною вважається усна чи письмова заява в органи внутрішніх справ, прокуратуру, суд, інший державний орган з будь-яких мотивів, але не в зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи компетентним посадовим особам.
Якщо буде встановлено, що особа, яка дала хабара, звільнена від кримінальної відповідальності незаконно (зокрема, якщо хабар у неї не вимагали або про давання хабара вона заявила у зв'язку з тим, що про цей злочин
1 П. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 262-263.
590
стало відомо органам влади), то суд вживає передбачені ст. 278 КГТК України заходи до притягнення її до відповідальності.
Такі ж заходи вживаються судами у випадках, коли на підставі ч. З ст. 369 КК України звільняються від кримінальної' відповідальності організатори, пособники, підмовники, а також посередники в хабарництві, оскільки їх звільнення від відповідальності цим законом не передбачено.
У діях особи, яка у зв'язку з вимаганням у неї хабара до його давання звернулася до органів влади з метою викрити того, хто вимагає хабар, складу злочину немає. Тому вона звільняється від відповідальності не на підставі ч. З ст. 369 КК України, а на підставі пункту 2 ст. 6 КПК. Гроші й інші цінності, які ця особа з метою викриття вимагателя передала йому, на підставі пункту 5 ст. 81 КПК повертаються законному власникові.'
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "17.5. Давання хабара"
  1. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    давання хабара і посередництво в хабарництві слід розглядати як вчинені повторно, коли один і той же злочин особа вчинила два і більше разів і притягується за них до відповідальності.1 Одночасне одержання посадовою особою хабара від кількох осіб кваліфікується як вчинене повторно, якщо хабар передається за вчинення різних дій в інтересах кожної особи, яка дає хабар, а посадова особа усвідомлює,
  2. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    давання хабара але до його одержання. Співвиконавцями вважаються посадові особи, які одержують хабар за виконання чи невиконання дій, які кожен з них міг чи повинен був виконати, використовуючи посадові повноваження. Для кваліфікації одержання хабара, як вчиненого групою осіб за попередньою змовою, не має значення, як були розподілені ролі між співвиконав-цями, чи всі вони повинні були виконувати
  3. 6.7. Кваліфікація шахрайства
    давання хабара, то його дії кваліфікуються за сукупністю злочинів за ст. 190 КК і статтями 15 і 27 та відповідною частиною ст. 369 КК.1 Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір'ям вчиняє інший злочин (статті 353, 357 чи 358 КК), її дії кваліфікуються за ст. 190 КК і за статтею, яка передбачає відповідальність за цей злочин. Шахрайство, вчинене посадовою особою, якщо
  4. 17.4. Одержання хабара
    даванні/одержанні хабара, П. 5-8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р. «Про судову практику в справах про хабарництво».- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 255-256. 2 Взагалі слід зазначити, що при посяганнях на власність (викрадення державного, колективного або приватного майна) ступінь суспільної небезпечності діяння прямо пропорційний цінності,
  5. 17.6. Провокація хабара
    давання хабара за ст. 15 і ст. 368 КК або за ст. 15 і ст. 369 КК України. Особа, у якої провокатор вимагав дати йому чи іншій посадовій особі хабара, в цьому випадку звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. З ст. 369 КК України. Умисне створення посадовою особою обстановки і умов, що викликають пропонування чи одержання хабара з метою викрити того, хто його дав або одержав
  6. 7.5. Спеціальний суб'єкт злочину
    давання хабара - ст. 369), можуть бути лише службові особи, визначення яких дається у примітці 1 до ст. 364 КК; сімейно-родинні відносини (ст. 164, 165 КК); громадянство (ст. 111, 114 КК); професію, вид діяльності, характер роботи, яка виконується (ст. 225, 276 КК); участь у судовому процесі (ст. 384, 385 КК); відношення до військової служби (ст. 335, 402-435 КК); засудження або взяття під
  7. 9.4. Закінчений злочин
    давання хабара) КК вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара (ч. 1 п. 10 постанови №2 5 від 26 квітня 2002 р. "Про судову практику у справах про хабарництво"). Різновидом злочинів з формальним складом є так звані усічені злочини (злочини з усіченим складом). їх сутність у тому, що, виходячи з підвищеної небезпеки діяння, законодавець конструює їх склади
  8. 11.3. Сукупність злочинів
    даванням хабара і збутом наркотичних засобів для хабародав- ця та одержанням хабара і незаконним придбанням наркотичних засобів - для одержувача хабара. Абсолютна більшість злочинів, вчинених у сукупності, створює сукупність реальну. Тут між злочинами є певний розрив у часі (хвилини, години, доби, місяці, роки) і кожне діяння характеризується як окремий злочин, що кваліфікується за відповідною
  9. 12.2. Необхідна оборона
    давання хабара тощо). По-п'яте, в ході необхідної оборони не повинно бути ексцесу оборони, тобто перевищення її меж. Згідно з ч. 3 ст. 36: "Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту". "Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди
  10. 14.4. Окремі види покарань
    хабара, вчинене повторно - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої"). При обов'язковій конфіскації вона може бути не застосована тільки на підставі ст. 69 КК (Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом). Згідно з нормами КК, конфіскація майна буває повною (конфіскація всього майна, яке є власністю засудженого) і
  11. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    давання показань або за давання завідомо неправдивих показань.1 Крім того, немає сукупності злочинів і в діях особи, яка не повідомляє про злочин, вчинюючи приховування злочину (ст. 396 КК), оскільки неповідомлення в цьому випадку є частиною більш тяжкого злочину - приховування злочину. Приховування в свою чергу є складовою частиною головного злочину (про який не повідомляють чи який приховують).
  12. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
    давання або одержання хабара в стані алкогольного сп'яніння навряд чи слід визнавати обставиною, що обтяжує покарання. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує (ч. 4 ст. 67 КК). Наприклад, при вчиненні злочину,