Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

18.11. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист



Згідно з Кримінально-процесуальним законодавством України заходи безпеки встановлюються щодо потерпілих, свідків, експертів, перекладачів та деяких інших учасників процесу.
Предметом злочину, передбаченого ст. 381 КК, є відомості про заходи безпеки щодо зазначених осіб, які були взяті під захист.
За ч. 1 ст. 381 КК кваліфікується розголошення таких відомостей, якщо внаслідок цього особі, що була взята
602


під захист, була заподіяна шкода здоров'ю (побої, легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження тощо). Якщо внаслідок розголошення відомостей про заходи безпеки потерпілому була заподіяна смерть чи інші тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження або велика матеріальна шкода), то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 381 КК.
Розголошення відомостей про заходи безпеки може бути вчинено як умисно, так і необережно.
Відповідальними за розголошення відомостей про заходи безпеки є посадові особи, які приймають рішення про такі заходи і забезпечують їх виконання, а також особи, яким відомості про заходи безпеки осіб, взятих під захист, стали відомі у зв'язку зі службою, а так само особи, взяті під захист, якщо ці дії призвели до заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, взятої під захист.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "18.11. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист"
  1. 18.10. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
    про заходи для безпеки учасників процесу судочинства (працівників суду, правоохоронних органів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві); б) невжиття, чи несвоєчасне або неналежне вжиття заходів безпеки учасників судочинства, а також членів їх сімей та близьких родичів, якщо внаслідок такої бездія льності та недбалості були заподіяні цим особам тяжкі наслідки - шкода
  2. 1.1. Поняття й завдання кримінального права
    процесі цієї складної й відповідальної діяльності. Слово "кримінальне" походить від латинського - crimen, що означає злочин. Інколи в літературі вживається термін "карний". Застосування терміна "кримінальне", а не "карне" свідчить про те, що наголос робиться насамперед на проблему злочину, а не на покарання, що треба вважати більш демократичним. Загалом інститути злочину й покарання становлять
  3. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    про те, яка з конкуруючих кримінально-правових норм має бути застосована у конкретному випадку. Конкурують між собою кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за умисне вбивство (статті 115, 116, 117, 118 КК), за зловживання посадовими повноваженнями (статті 191, 364, 365, 366, 368 КК), за посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2
  4. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    проти здоров'я є тілесні ушкодження. Тілесним ушкодженням називається протизаконне і винне заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, внаслідок порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції тканин чи органів потерпілого. Особливість тілесних ушкоджень полягає в тому, що вони мають зовнішні прояви заподіяної здоров'ю шкоди (рани, переломи кісток, розриви шкіри і тканин, кровотечу) і ця
  5. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
    розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого або його близьких (ст. 189 КК), перевищення влади чи посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 365 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та ін. Честь і гідність як юридичні категорії є особисті не-відчужувані немайнові блага, якими визначається усвідомлення особою свого громадсько-суспільного значення і визнання за нею
  6. 6.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей
    розголошення яких, на його думку, принизить честь і гідність його чи близьких йому людей. Це можуть бути відомості про інтимні сторони життя, захворювання, негідні вчинки, дійсні чи вигадані фізичні або психічні вади тощо. Погроза розголосити такі відомості - це погроза повідомити про них тій особі (особам), якій вони невідомі і чиє ознайомлення з ними небажане для потерпілого. Реалізація такої
  7. 7.34. Розголошення комерційної таємниці
    розголошення комерційної таємниці спрямована на захист підприємців, на розвиток підприємництва в Україні. . Законом України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформа-> забезпечується правовий захист інформації, у тому » конфіденційної, яка є відомостями, що знаходяться одінні, користуванні або розпорядженні окремих идичних чи фізичних осіб і можуть поширюватися лише з дозволу цих осіб. 335
  8. 11.13. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
    проїзних частин, а також трамвайні колії, тротуари, узбіччя і розділювальні смуги, якщо вони є. Автомобільні дороги, вулиці поділяються на загального користування, відомчі та приватні. Автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші. У містах вулиці та
  9. 12.1.4. Хуліганство
    проводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч. 1 ст. 296 КК України). Законодавче визначення хуліганства виражене невеликою кількістю його загальних ознак. Ця обставина значно ускладнює кваліфікацію діяння, передбаченого ст. 296 КК України, особливо при відмежуванні його від злочинів проти особи. Пленум Верховного Суду України у зв'язку з цим вказав на необхідність виясняти всі
  10. 14,1.1, Розголошення державної таємниці
    розголошення полягає в тому, що відомості, які є державною таємницею, стали відомі особі, яка не повинна їх знати, тобто сторонній особі. Розголошення державної таємниці є і дією і наслідком -таємниця стала відомою сторонній особі. З моменту розголошення державної таємниці (передачі інформації про таємницю) злочин вважається закінченим. За ч. 1 ст. 328 КК кваліфікується розголошення відомостей,
  11. 2.2. Чинне кримінальне законодавство. Кримінальний кодекс і його структура
    проблемою, зводилась воєдино. Ця сукупність звалася книгою, адже дощечки поступово "виходили з моди". Проте назва книг, що поєднували певні норми права, залишилася традиційною - Кодекс. Адже окремі норми, що записувалися на окремих табличках, зведені разом, набирали (звичайно, умовно) форму стовбура. Кримінальний кодекс - це законодавчий акт, що характеризується внутрішньою єдністю
  12. 2.5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
    відомостей про екологічний стан або захворюваність населення), вперше була введена в КК 1960 р. 19 січня 1990 р. як відлуння Чорнобильської трагедії, справжні розміри якої влада намагалася приховати від громадськості. Це й засторога для інших чиновників, які можуть повторити щось подібне в майбутньому. Отже, провівши достатню дослідницьку роботу із застосуванням розглянутих вище прийомів і досить
  13. 5.4. Потерпілий від злочину
    процесуального права, криміналістикою, кримінологією. Ці науки створили у своїх системах розділи, які звуться "віктимологія", тобто вчення про жертву (від лат. victima - жертва + logos - вчення). Віктимологічний аспект притаманний і кримінальному праву. Він покликаний сприяти такій побудові певних кримінально- правових норм і практиці їх застосування, які б, по-перше, повною мірою забезпечували
  14. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
    розголошення відо- мостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК), одержання хабара (ст. 368 КК), розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК) встановленню фактично не підлягають. Все це ставить перед законодавцем завдання особливо ретельно підходити до конструювання об'єктивної
  15. 8.1. Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
    розголошення державної таємниці - ст. 328 КК тощо). На особливе значення дослідження вини при розгляді кримінальних справ звертає увагу Пленум Верховного Суду України. Так, у п. 2 своєї постанови від 7 лютого 2003 р. № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи" Пленум зазначив, що при призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК суди мають ураховувати