Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

18.9. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя



Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів є помстою за їх діяльність, пов'язану із здійсненням правосуддя.
За ст. 379 КК кваліфікується заподіяння смерті потерпілому чи замах на вбивство. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому. Про поняття і кваліфікацію вбивства див. ст. 115КК.
Посягання на життя суддів є спеціальним видом вбивства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК), а тому ст. 379 КК має перевагу, і посягання на життя суддів кваліфікується за ст. 379 КК.
Потерпілими визнаються всі судді, народні засідателі та присяжні, а також їх близькі родичі (батько, мати, син, донька, брат, сестра).
Посягання на життя суддів вчинюється умисно з метою помсти за професійну діяльність.
Відповідальними за посягання на життя суддів є всі осудні особи, що досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).
601
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "18.9. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя"
  1. 18.30. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
    посягання на життя представника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (ст. 348 КК), за посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 379 КК). Посягання на життя захисника чи представника особи є вбивство чи замах на вбивство цих осіб, і це діяння відрізняється від діянь, передбачених ст. 348 і ст. 379 КК,
  2. 12.1.4. Хуліганство
    посягання на життя, здоров'я, гід- ja власність працівників правоохоронних органів».- Там 471 Хуліганство визнається злісним за ознакою наявності минулої судимості (ч. З ст. 296 КК України) за умови, що ця судимість не знята або не погашена у встановленому законом порядку. При цьому кваліфікуючою ознакою хуліганства є минула судимість за однією з частин ст. 296 КК України, тобто особа була
  3. 18.7. Погроза або насильство щодо судді
    суддів. Об'єктивна сторона цього діяння проявляється у погрозах вчинити вбивство, застосувати насильство або знищити майно судді, народного засідателя, присяжного чи їх близьких родичів. За ч. 1 ст. 377 КК кваліфікується погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна 599 щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх
  4. 18.8. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
    судді, народного засідателя або присяжного чи їх близьких родичів є помстою за професійну діяльність суддів, народних засідателів і присяжних, або примусом до вирішення судової справи в інтересах винного. Поняття знищення і пошкодження майна (див. ст. 194КК). Предметами знищення чи пошкодження може бути будь-яке майно (будинки, дачі, автомобілі, худоба, дерева у садку тощо), що належить судді,
  5. 6.9.3. Кваліфікація знищення або пошкодження чужого майна
    судді, народного засідателя чи присяжного - за ст. 378 КК. Пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії 282 в'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, шо входять до їх складу, кваліфікується за ст. 360 КК. Знищення і зруйнування пам'яток історії і культури або природних об'єктів, є особливою історичною або культурною цінністю, кваліфікується за ст. 298 КК. Знищення або
  6. 15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
    посягання на здоров'я особи (статті 122, 125, 126 КК) не потрібно. Заподіяння потерпілому при захопленні чи утримуванні тяжких тілесних ушкоджень або смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 349 КК і ст. 121 чи ст. 115 КК. Захоплення і тримання заручника бандою або злочинною організацією кваліфікується за ст. 349 КК та ст. 257 КК або ст. 255 КК України. Захоплення і утримування
  7. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    посягання і які утворюють низку послідовних, пов'язаних між собою дій. Так, зокрема, щодо працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця при виконанні ними обов'язків по охороні громадського порядку можуть бути вчинені: опір (ст. 342 КК), погроза вбивством чи знищенням майна або насильством (ст. 345 КК) або посягання на їхнє
  8. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    посягання на чуже майно, передбаченого статтями 185-191 КК, кваліфікується лише за ч. 2 цих статей. Додатково кваліфікувати перший злочин ще й за ч. 1 даної статті непотрібно. Але якщо особа вчинила кілька посягань на чужу власність різними способами (таємно і відкрито, з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, чи з насильством, що є небезпечним для життя або здоров'я
  9. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    посягання на життя потерпілого вчинюється з метою помсти за службову чи громадську діяльність, а діяльність по охороні громадського порядку є різновидом службової діяльності потерпілого, отже суб'єктивні ознаки цих злочинів тотожні. По-четверте, санкція ст. 348 КК передбачає можливість застосування довічного позбавлення волі - найвищої міри кримінального покарання, тобто подвійна кваліфікація
  10. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька кримінально-правових норм. Конкуренція зумовлюється диференціацією кримінально-правових
  11. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    посягання. Деякі злочини за своєю юридичною сутністю можуть бути вчинені лише групою осіб: змова про насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК), бандитизм (ст. 257 КК), масові заворушення (ст. 294 КК), організація або активна участь у групових діях, що порушують громадський порядок (ст. 293 КК), створення не передбачених законом воєнізованих
  12. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    посяганні на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК), працівника правоохо- 1 Відомості Верховного Суду України.- 1999.- № 2.- С. 9. 138 ронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку (ст.
  13. 1.7. Вбивство через необережність
    посяганням на нього. При цьому необхідно враховувати, що: а) посягання на життя державного чи громадського ді яча, вчинене у зв'язку з його державною діяльністю, або на життя представника іноземної держави, вчинене з ме тою спричинити міжнародні ускладнення, є злочинами проти держави і повністю охоплюються відповідно ст. 112 чи ст. 443 КК і додаткової кваліфікації за п. 8 ст. 115 КК не
  14. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
    посягання на життя, здоров'я, гідність та власність працівників правоохоронних органів».- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 266. П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 черв-и* 1992 року.- Там само.- С. 265-266. 525 Якщо при вчиненні опору представникам влади чи громадськості були заподіяні побої, тілесні ушкодження, то скоєне кваліфікується за сукупністю
  15. 15.9. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
    судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю. Умисне заподіяння
  16. 15.11. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування або військовослужбовця
    посягання на службову діяльність цих осіб. Посягання на життя працівника міліції, прокуратури чи служби безпеки та інших правоохоронних органів вчинюється у зв'язку з їх службовою діяльністю, а посягання на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку і військовослужбовця - у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку. Потерпілими від цього злочину
  17. 17.4. Одержання хабара
    посяганнях на власність (викрадення державного, колективного або приватного майна) ступінь суспільної небезпечності діяння прямо пропорційний цінності, вартості викраденого. При одержанні хабара такої залежності немає, оскільки хабар - не предмет злочину, а знаряддя. Тому > розмір, цінність хабара не є наслідком злочину, не є заподіяною шкодою, а знаряддям заподіяння суспільне небезпечної
  18. 1.1. Поняття й завдання кримінального права
    посягань, що оголошуються в законодавчому порядку злочинами і за які передбачаються найбільш суворі заходи державного примусу - кримінальні покарання. Отже, предметом кримінального права є відносини, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням до особи, що його вчинила, кримінального покарання або інших видів впливу кримінально-правового характеру. Застосування до особи, яка