НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

19.8. Посягання на життя представника іноземної держави



Посягання на життя представника іноземної держави - це терористичний акт проти представника іноземної держави. Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які офіційні представники будь-якої іноземної держави, що прибули в Україну для вирішення політичних, економічних чи культурних, спортивних та інших питань, взаємовідносин між державами. Такими не можуть бути визнані інші іноземці - туристи, студенти, підприємці тощо. Посягання на життя таких іноземців утворює злочин проти особи. Закінченим діяння вважається з моменту вчинення дій, що були спрямовані на позбавлення життя офіційного представника іноземної держави, тобто у випадках як заподіяння йому смерті, так і у випадках вчинення замаху на позбавлення життя потерпілого.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 443 КК України, характеризується умислом. Поки що умислом лише прямим, оскільки винний вчинює терористичний акт з метою спричинити міжнародні ускладнення або з метою провокації війни. Відповідальність за вчинення посягання на офіційного представника іноземної держави настає незалежно від того, чи вдалося винному досягти такої мети, чи ні.
623
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "19.8. Посягання на життя представника іноземної держави"
  1. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    посягання на життя потерпілого вчинюється з метою помсти за службову чи громадську діяльність, а діяльність по охороні громадського порядку є різновидом службової діяльності потерпілого, отже суб'єктивні ознаки цих злочинів тотожні. По-четверте, санкція ст. 348 КК передбачає можливість застосування довічного позбавлення волі - найвищої міри кримінального покарання, тобто подвійна кваліфікація
  2. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    посягання. Деякі злочини за своєю юридичною сутністю можуть бути вчинені лише групою осіб: змова про насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК), бандитизм (ст. 257 КК), масові заворушення (ст. 294 КК), організація або активна участь у групових діях, що порушують громадський порядок (ст. 293 КК), створення не передбачених законом воєнізованих
  3. 1.7. Вбивство через необережність
    посяганням на нього. При цьому необхідно враховувати, що: а) посягання на життя державного чи громадського ді яча, вчинене у зв'язку з його державною діяльністю, або на життя представника іноземної держави, вчинене з ме тою спричинити міжнародні ускладнення, є злочинами проти держави і повністю охоплюються відповідно ст. 112 чи ст. 443 КК і додаткової кваліфікації за п. 8 ст. 115 КК не
  4. 19.9. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
    посяганнями на особу, відповідальність за які передбачена статтями 115, 121, 129, 146, 147, 187КК. Крім того, життя, здоров'я і воля осіб, які мають міжнародний захист, є додатковим безпосереднім об'єктом діянь, передбачених ст. 444 КК. Головним безпосереднім об'єктом цих злочинів є мир і міжнародний порядок. Тому ці злочини і віднесені до розділу XX Кримінального кодексу України. Суб'єктами
  5. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька кримінально-правових норм. Конкуренція зумовлюється диференціацією кримінально-правових
  6. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    посягання на певний об'єкт кримі нально-правової охорони; властивостей предмета злочину; характеру і розміру заподіяної злочином шкоди. Усі ці помилки злочинця мають різне юридичне значення для визначення підстав кримінальної відповідальності, кваліфікації злочину і призначення міри покарання. Хоча і рідко, але в практиці застосування кримінального законодавства виникає питання - знала чи не
  7. 12.1.4. Хуліганство
    посягання на життя, здоров'я, гід- ja власність працівників правоохоронних органів».- Там 471 Хуліганство визнається злісним за ознакою наявності минулої судимості (ч. З ст. 296 КК України) за умови, що ця судимість не знята або не погашена у встановленому законом порядку. При цьому кваліфікуючою ознакою хуліганства є минула судимість за однією з частин ст. 296 КК України, тобто особа була
  8. 1.1. Кваліфікація вбивства
    посяганні на життя іншої людини.1 Вбивство - один з найтяжчих злочинів. Воно позбавляє потерпілого найбільш цінного блага - життя. Наслідки вбивства безповоротні, заподіяну ним шкоду не можна ніяк відшкодувати. Крім того, вбивство заподіює надзвичайно тяжку шкоду не тільки потерпілому, а й його рідним і близьким. Це трагедія для всіх, хто знав потерпілого. Разом з тим невинне (casus) чи легальне
  9. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    посягання на його здоров'я захворів на тимча сову чи хронічну душевну хворобу, коли таке посягання спричинило розлад його психічної діяльності. Психічне захворювання може статися внаслідок тяжкої травми голови, мозку або в результаті переляку, сильного психічного струсу (хвилювання). Будь-яка за характером і тяжкістю душевна хвороба є ознакою тяжкого ушкодження. Не визнається тяжким тілесним
  10. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    посягання. Злочини проти власності руйнують, пошкоджують на час чи назавжди економічні відносини власності, які і є об'єктом посягання. Безпосереднім об'єктом розкрадання є власність певної особи (фізичної чи юридичної). Для кваліфікації розкрадання треба визначити безпосередній об'єкт, оскільки дії особи, яка, звертаючи на свою користь майно, припускала, що воно може належати як громадянину, так
  11. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
    посягання на життя, здоров'я, гідність та власність працівників правоохоронних органів».- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 266. П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 черв-и* 1992 року.- Там само.- С. 265-266. 525 Якщо при вчиненні опору представникам влади чи громадськості були заподіяні побої, тілесні ушкодження, то скоєне кваліфікується за сукупністю
  12. 15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
    посягання на здоров'я особи (статті 122, 125, 126 КК) не потрібно. Заподіяння потерпілому при захопленні чи утримуванні тяжких тілесних ушкоджень або смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 349 КК і ст. 121 чи ст. 115 КК. Захоплення і тримання заручника бандою або злочинною організацією кваліфікується за ст. 349 КК та ст. 257 КК або ст. 255 КК України. Захоплення і утримування
  13. 15.18. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
    посягань є примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконувати який-небудь договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання. Засобами такого примусу можуть бути: а) погроза вчинити насильство над потерпілим чи близькими йому людьми (завдати удари, побої, легкі тілесні ушкодження); б) погроза знищити чи пошкодити майно потерпілого або
  14. 17.4. Одержання хабара
    посяганнях на власність (викрадення державного, колективного або приватного майна) ступінь суспільної небезпечності діяння прямо пропорційний цінності, вартості викраденого. При одержанні хабара такої залежності немає, оскільки хабар - не предмет злочину, а знаряддя. Тому > розмір, цінність хабара не є наслідком злочину, не є заподіяною шкодою, а знаряддям заподіяння суспільне небезпечної
  15. 18.30. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
    посягання на життя представника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (ст. 348 КК), за посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 379 КК). Посягання на життя захисника чи представника особи є вбивство чи замах на вбивство цих осіб, і це діяння відрізняється від діянь, передбачених ст. 348 і ст. 379 КК,