НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

5.2.5. Зловживання опікунськими правами і залишення ПІАОПІЧНИХ дітей без нагляду і допомоги



Згідно зі ст. 249 СК над дітьми, які не мають батьків внаслідок їхньої смерті чи позбавлення їх батьківських прав, органами виконавчої влади встановлюється опікунство з метою захисту їх особистих чи майнових прав та інтересів. Опікунство встановлюється над дітьми, які не досягли 15-річного віку або які визнані судом недієздатними.
Об'єктивну сторону злочинів, передбачених ст. 166 і 167 КК, утворюють: невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом своїх обов'язків або зловживання опікунськими правами, тобто вчинення діянь на шкоду підопічним дітям (зайняття їхнього житла, використання на свою користь іншого їхнього майна або його розтрата тощо), якщо такими діями були заподіяні тяжкі наслідки (стаття 166 КК).
Відповідальними за вчинення цих злочинів є батьки, а також особи, які призначені опікунами чи піклувальниками.
215
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "5.2.5. Зловживання опікунськими правами і залишення ПІАОПІЧНИХ дітей без нагляду і допомоги"
  1. 14.4. Окремі види покарань
    зловживання службовим становищем) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю як додаткове покарання є обов'язковим, а в ч. 1 цієї статті - факультативним ("позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю або без такого"). Закон вказує на це покарання як додаткове у тих випадках, коли використання своєї посади, професії, роду занять для вчинення
  2. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
    зловживання владою). Але якщо перед цим він отримав поранення, яке не дало йому змоги діяти відповідним чином, - відповідальність виключається. Отже, лише наявність об'єктивних і суб'єктивних можливостей діяти, які не були використані особою, є підставою відповідальності за злочинну бездіяльність. Бездіяльність може мати прояв у одиничному факті утримання від вчинення обов'язкових дій, але може
  3. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    зловживання посадовим становищем; б) злочини різнорідні - розкрадання і хуліганство та ін.; в) тотожні злочини - зґвалтування, передбачене різними частинами ст. 152КК, та ін.; г) закінчені злочини, а також готування до злочину або замах на вчинення злочину; д) вчинення злочину самостійно (виконавець), а також у ролі пособника, організатора чи підмовника. Кваліфікація злочинів, що утворюють
  4. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    зловживання посадовими повноваженнями (статті 191, 364, 365, 366, 368 КК), за посягання на життя особи з мотиву помсти за її службову діяльність (ст. 112, п. 8 ч. 2 ст. 115 і ст. 348, 379 КК), за посягання на статеву свободу жінки (статті 152, 153, 154 КК), за посягання на власність (статті 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК) та деякі інші. Конкурувати між собою можуть дві або декілька
  5. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    залишення його в небезпечному для життя стані, якщо внаслідок цього сталася смерть особи, залишеної без допомоги, кваліфікується лише за ч. 1 чи 2 ст. 121 КК. Додаткова кваліфікація таких злочинів ще й за ч. 2 ст. 135 КК буде зайвою, бо залишення в небезпеці у такому разі є лише продовженням злочину проти особи, а тому воно не утворює сукупності злочинів. Тяжке тілесне ушкодження визнається
  6. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
    правами, суспільними або державними інтересами. До кола проблем, які визначаються цим елементом, входять також предмет злочину й особа потерпілого від злочину. Об'єктивна сторона складу злочину - це його зовнішній прояв, який виражається у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні (дії або бездіяльності). До ознак об'єктивної сторони складу злочину належать суспільно небезпечне діяння (у
  7. 6.5. Об'єктивні обставини, з якими пов'язане діяння (час, місце, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину)
    зловживання службовим становищем - за ст. 191 КК. Способи вчинення певного злочину можуть бути викладені в законі вичерпно (наприклад, три форми державної зради, перелічені у ст. 111 КК) або невичерпно, коли вказані тільки найбільш ймовірні з них (наприклад, у ст. 113 КК, поряд з конкретно визначеними формами диверсії, називаються й інші дії, які відносяться законом до диверсійних; у ст. 127 КК -
  8. 12.4. Затримання особи, що вчинила злочин
    зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК), санкція за яке передбачає покарання у виді штрафу та виправні роботи). У той же час правомірним буде затримання осіб, які не є суб'єктами злочину (малолітні, неосудні) при їх спробі зникнути після вчинення агресивного суспільно небезпечного діяння (позбавлення життя, нанесення тілесних ушкоджень тощо). Необхідно також, щоб особа, яка здійснює
  9. 13.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
    зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК) тощо. Щире каяття особи може полягати у її явці з повинною, визнанні себе винною у пред'явленому обвинуваченні, висловленій готовності понести покарання, публічному вибаченні перед потерпілим тощо. Активне сприяння розкриттю злочину може полягати у повному і достовірному свідченні відносно обставин вчинення злочину, сприянню виявлення всіх
  10. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    зловживання, тілесні ушкодження тощо. Віднесення злочину до певного виду злочинів є його родовою кваліфікацією, яка визначається законодавчою назвою цього злочину. Без визначення назви злочину, без його законодавчого найменування не може бути повною, задовільною кваліфікація, оскільки вона не буде загальнозрозумілою. Таким чином, враховуючи наведене, кваліфікацію злочинів можна визначити як
  11. 2.7. Залишення у небезпеці
    залишення в небезпеці характеризується умислом - винна особа усвідомлює небезпеку для життя і здоров'я потерпілого і байдуже ставиться до настання смерті потерпілого чи тяжких наслідків для його здоров'я. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає у випадках, коли той, хто залишив потерпілого без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про нього і мав змогу надати йому допомогу,
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш