Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

7.14. Ухилення від сплати податків



Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш тяжких господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у Державний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.
По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та ін.).
По-третє, суб'єкти несплати податків отримують невиправдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв'язку з цим обов'язок сплачувати податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особу без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Законом України від 25 червня 1991 р. «Про систему оподаткування» в редакції від 2 лютого 1994 р.1 податком, збором, іншим
1 Голос України.- 1994, 1 квітня. 310
обов'язковим платежем до бюджету і внеском до державних цільових фондів називається обов'язкова сплата до бюджету відповідного рівня (державного, місцевого тощо) або до державного цільового фонду зобов'язаними особами в порядку і розмірах, установлених законодавством України.
Порядок і розміри сплати податків та інших обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової інспекції.
Ст. 212 КК передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків:
способом неподання податкових декларацій та роз рахунків;
приховування (заниження) об'єктів оподаткування.
Законом України від 21 лютого 1992 р. «Про оподаткування доходів підприємств і організацій»2 встановлена щоквартальна сплата податку поданням податкової декларації і розрахунків із внесенням до неї авансових внесків податків до бюджету у розмірах, передбачених фінансовими розрахунками підприємницької діяльності за рік.
Порядок і строки сплати інших податків встановлюються декретами Кабінету Міністрів, наприклад, декретами «Про акцизний збір»3, «Про місцеві податки і збори»4, «Про податок на прибуток підприємств і організацій»5, «Про податок на добавлену вартість»6 та ін.
Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК. Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 212 КК досить встановити і доказати, що декларація не була подана в установлений
Детальніше про ухиляння від сплати податків і приховуван-ш об'єктів оподаткування див.: Гега П. Т. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення.- К., 1996.--92; Брич Л. П., Навроцъкий В. О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, 2000.
Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 23.- Ст. 333. 4 Там само.- 1993.- № ю.- Ст. 82. Там само.- 1993-№ ЗО.- Ст. 336.
Там само- 1993.-№ 10-Ст. 76 Там само- 1993.-№ 2.-Ст. 78.
311
строк умисно, і що з цієї причини податок не було сплачено, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.
Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є:
доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів;
майно юридичних осіб;
обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);
митна вартість імпортних товарів;
вартість послуг за встановлення та розміщення рек лами та деякі ін.
Діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК у випадках заподіяння державі ухиленням від сплати податків^ шкоди у значних розмірах.
Під значними розмірами розуміється сума, яка у тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Заподіяння несплатою податків шкоди менших розмірів тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об'єктів оподаткування, накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення,- у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.1
У тих випадках, коли приховування об'єктів оподаткування поєднується з посадовим фальшуванням документів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК. Сукупності злочинів (ст. 366 КК) при цьому не утворюється тому, що фальшування документів (ст. 366 КК) є способом, частиною об'єктивної сторони діяння, передбаченого ст. 212 КК.
За ст. 212 КК кваліфікуються дії посадових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності, на яких покладені обов'язки подавати декларації про доходи, складати бух-
Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№ 23.- Ст. 333.
312
лтерські звіти? баланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,- керівники підприємств і організацій, їх заступники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких покладені такі обов'язки, а також будь-які інші приватні особи, які зобов'язані сплачувати податки.
Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 212 КК, коли ухилення від сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів було вчинене за попередньою змовою групою осіб, або якщо воно призвело до фактичного ненадход-ження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, тобто на суму, яка у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212 КК).
За ч. З ст. 212 КК діяння кваліфікується у випадках, коли:
діяння, передбачене ч. 1 ст. 212 КК, було вчинене особою, яка має не зняту чи не погашену судимість за ра ніше вчинене діяння, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 212 КК;
ухилення від сплати податків призвело до фактич ного ненадходження до бюджетів чи державних цільо вих фондів коштів у особливо великих розмірах.
Згідно з приміткою до ст. 212 КК особливо великими розмірами є сума податку, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, сплата пені).
.Відповідальними за ухилення від сплати податків є всі осудні особи, яким виповнилось шістнадцять років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "7.14. Ухилення від сплати податків"
  1. 7.24. Шахрайство з фінансовими ресурсами
    ухилення від сплати податків. Такі дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 212 і ч. 2 ст. 222 КК, якщо сума несплаченого податку у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Сукупності злочинів не утворюється, якщо сума несплаченого податку не перевищує цього розміру. У такому випадку вчинене кваліфікується лише за ч. 2 ст. 222 КК. Будь-яке шахрайство, в тому
  2. 3.1. Поняття злочину та його ознаки
    ухилення від сплати податків, заклики до бунту тощо. Отже, злочинність притаманна всім країнам у всіх соціально-економічних формаціях й існуватиме доки існує людство, частково модифікуючись відповідно до змін у суспільстві. Одним із перших визначення злочину знаходимо у згаданого нами вище видатного юриста стародавнього Риму Ульпіана До- міція (? - 228 р.): злочин - це дія, пов'язана з
  3. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
    ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, крадіжка, шахрайство тощо). Наслідки нематеріальні дуже важко або взагалі неможливо конкретизувати в законі. Скажімо, наслідки розголошення відо- мостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК), одержання хабара (ст. 368 КК),
  4. 7.2. Суб'єкт злочину - фізична особа
    ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК), за випуск або реалізацію недоброякіс- ної продукції (ст. 227 КК) тощо відповідальність мають нести не підприємства, установи, організації, а їх керівники. Щодо матеріальної відповідальності, то юридичні особи можуть нести її в повному обсягові на базі норм цивільного, господарського та фінансового
  5. 9.5. Добровільна відмова при незакінченому злочині
    ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною оплатою (фінансові санкції, пеня) (ч. 4 ст. 212 КК). Контрольні питання Які стадії можливі при вчиненні умисного
  6. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164КК) чи ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК) та багато інших встановлюють кримінальну відповідальність як за такі діяння, які були вчинені як одиничний злочинний акт, так і за множину - повторність і неодноразовість таких злочинних актів. Кількість злочинних актів при цьому не впливає на міру
  7. 5.2.3, Ухилення віл сплати аліментів ня утримання дітей
    ухилення від сплати коштів (аліментів) на утримання дітей кваліфікується за ч. 1 ст. 164 КК. Способи ухилення від відповідальності значення не мають. Злісним називається ухилення, коли воно вчинюється після рішення суду або постанови судді про сплату коштів (аліментів). Кваліфікованим визнається ухилення від сплати аліментів, яке було вчинене особою, раніше судимою за таке діяння (ч. 2 ст. 164
  8. 5.2.4. Ухилення від сплати коштів ня утримання непрацездатних батьків
    ухилення від сплати коштів на утримання батьків, вчинене особою, раніше судимою (у межах строків судимості, передбачених ст. 89 КК) за такий самий злочин (ч. 2 ст. 165 КК). Відповідальними за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків є кровні діти, а також діти, що були усиновлені
  9. 18.19. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
    ухилення від сплати штрафу чи від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарання. За частиною 2 ст. 389 КК кваліфікується ухилення від відбування громадських чи виправних робіт. Відповідальність за ст. 389 КК настає незалежно від способу ухилення та інших обставин. Поважні причини ухилення від відбування покарання, наприклад, тяжка
  10. 5.1. Поняття об'єкта злочину
    ухиленням від сплати аліментів на утримання дітей злочинець виключає себе з суспільних відносин, які обумовлені обов'язком утримувати неповнолітніх дітей. Розбій посягає одночасно і на особу, і на матеріальні цінності, тобто і на суб'єкта відносин і на певні блага. Поняття об'єкта злочину тісно пов'язано із сутністю злочину, насамперед, із ознакою суспільної небезпечності. Об'єкт є необхідною
  11. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
    ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК) є бездіяльністю, але, як правило, воно супроводжується активними діями суб'єкта, пов'язаними з таким ухиленням (зміна місця роботи чи проживання, надання фіктивних довідок про суму заробітку тощо). Початком злочинної бездіяльності є той момент, коли особа, що зобов'язана й має можливість вчинити певні дії, не робить цього, чим завдає
  12. 8.2. Вина у формі умислу
    відомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Ознаками інтелектуального моменту
  13. 14.4. Окремі види покарань
    ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського по- рядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі, тягне кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 390 КК. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду, тягне кримінальну відповідальність за ч.
  14. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах передбачає ч. 2 ст. 115 КК. Обтяжуючими обставинами ч. 2 ст. 115 КК є: Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. И5КК). Таке вбивство характеризується одним (єдиним) умислом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох або більше осіб. Вбивство двох чи більше потерпілих може бути вчинене
  15. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я
    ухилення від військової служби способом самокалічення -ст. 409 КК). Кримінально-правова охорона здоров'я починається з дня народження людини і забезпечується до самої смерті. Заподіяння шкоди здоров'ю виключає кримінальну відповідальність, якщо шкоду було заподіяно: у стані необхідної оборони, крайньої необхідності чи під час затримання злочинця (статті 36 і 38, 39 КК); при лікуванні за згодою
  16. 5.2.9. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
    ухилення від перереєстрації; порушення порядку вміщення даних, надсилання контрольних примірників; О порушення права вимоги щодо публікації, спростування та порядку його публікації, передбачених статтею л/ цього Закону. 219 За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.
  17. 6.9.1. Кваліфікація заполіяння майнової шкоди
    ухиленні від виплати обов'язкових виплат - податків, виплат за користування електроенергією, газом, житловою площею, зменшення вартості проданого майна з метою зменшення мита тощо. При цьому майнові збитки заподіюються не викраденням майна з чужих фондів, а тим, що власники не отримують належного, того, що вони повинні були отримати. Від розкрадання заподіяння майнових збитків відрізняється за
  18. 7.9. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбвчені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, втриманих від цієї виручки, а також умисне приховуван-
  19. 7.16. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
    ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних
  20. 7.18. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору
    від 15 вересня 1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (ВВР- 1995- № 40- Ст. 297) марками акцизного збору визнаються спеціальні знаки, якими позначаються алкогольні напої та тютюнові вироби як посвідчення сплати акцизного збору, що легалізує їх ввезення та реалізацію на території України. Склад злочину утворює одне з передбачених ст. 216 КК діянь - виготовлення,