Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаТеорія та історія держави і праваИстория государства и права зарубежных стран → 
« Попередня Наступна »
Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с., 2008 - перейти к содержанию учебника

2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту

У період своєї єдності Стародавній Єгипет за формою правління був централізованою монархією з надзвичайно широкою системою бюрократичного апарату.

На чолі держави стояв фараон (від єгипет. "великий дім" - будинок). Саме в його руках була зосереджена вся верховна законодавча, виконавча та судова влада. Йому належали всі найвищі державні повноваження, він очолював державний апарат, був верховним воєначальником і найвищим суддею. Протягом усієї історії Єгипту влада фараонів обожнювалася. Фараона називали "добрим богом," сином бога Ра (бога Сонця). Вважалося, що він ніколи не помирав, а лише "заходив за свій горизонт". Надприродне походження правителя та його влади мав підкреслювати і складний палацовий церемоніал. Не тільки прості люди, але й вищі сановники не мали права вимовляти ім'я фараона, дивитися йому в обличчя, а, побачивши його, повинні були падати "на свій живіт" і цілувати землю під його ногами. Вся окультурена земля номінальне перебувала у власності фараона, що становило економічну основу влади правителя. Він міг подарувати чи пожертвувати землю разом з рабами будь-кому. Фараон керував також зовнішньою торгівлею. За його наказом населення зганялося на громадські роботи (спорудження гребель, риття каналів та ін.), а також на роботу для задоволення

17

особистих потреб фараона (будівництва палаців і особливо царських гробниць).

Фараон управляв країною за допомогою величезного та складного бюрократичного апарату, який утворювали урядовці різних рангів і правового статусу.

Центром управління був палац правителя. Не існувало розмежування між виконанням державних обов'язків і обслуговуванням особистих потреб фараона. Особи, що обслуговували правителя, були одночасно й державними чиновниками. Центральною особою в царському дворі був дворецький - чаті (візир). Він очолював увесь державний апарат, охоплюючи й адміністративну, й судову владу. Чаті був правителем усіх царських скарбниць, усіх складів, сховищ, керівником усіх державних і царських робіт. Під керівництвом чаті перебували галузеві відомства - будинки (будинок зброї - військове відомство; білий будинок - з переробки, зберігання, розподілу продуктів сільського господарства та ремесла; будинок царських скарбів; будинок громадських робіт; будинок життя - фіксував народження, шлюб і смерть). Високим державним чиновником був зберігач царської печатки, чи головний скарбник. Чиновниками могли бути лише освічені люди.

Безпосередня реалізація основних державних функцій покладалася на місцевий апарат, який засновувався згідно з адміністративно-територіальним поділом. Верхнім і Нижнім царством керували намісники фараона. Увесь Єгипет поділявся на нами (області), на чолі яких стояли номархи. Останні мали значні повноваження: очолювали місцевий адміністративний апарат, відали збиранням податків, судом, формуванням ополчення.

Військо Єгипту складалося з добірних частин, які охороняли правителя ("супутники правителя"), і ополчення вільного населення. Армія використовувалася не тільки для здійснення зовнішніх функцій держави (кількість воїнів, які вирушали в похід, могла перевищувати 100 тис. осіб), але й для придушення опору рабів, утримання в покорі населення завойованих територій і посилення влади правителя.

Суд не був відокремлений від адміністраціїта перебував у підпорядкуванні фараона. Фараон був верховним суддею; міг як сам розглядати будь-яку справу, так і розглядати скарги на рішення решти суддів, якими були всі посадові особи. Спочатку в Єгипті вищим судовим органом була "палата шести," котру очолював візир. Вона здійснювала нагляд над усім судочинством країни та сама розглядала важливі справи. До її складу належали вищі чиновники Єгипту. Пізніше виникає судова "колегія тридцяти суддів" із поважних громадян найбільших міст країни. Дрібні позови розглядали органи общинного самоврядування. Крім державних судів, існували ще жрецькі та храмові суди, котрі судили жерців і залежне населення, що проживало на храмових землях. 18

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту"
  1. ТЕМА 2 Держава і право Стародавнього Єгипту
    Єгипту
  2. .'».2. Суспільний лад Стародавнього Китаю
    державно- Іи Ік - їм м їм й. Привілейоване населення (знать) жило не тільки за рахунок І ІІуатації рабів, але й селян-общинників. 35 Раби - це було невільницьке населення. До нього ставились як до худоби, примушували виконувати найтяжчу роботу. З часом рабовласництво набувало все більш жорстокого характеру, що спричиняло багато виступів рабів. Найвищого розвитку рабовласництво
  3. 14.2. Посягання на державний суверенітет України
    державний суверенітет посягають три із злочинів розділу XIV КК - незаконний перехід державного кордону (ст. 331 КК) незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК), і порушення правил міжнародних польотів (ст. 334
  4. ТЕМА 5 Держава та право Стародавнього Китаю
    ТЕМА 5 Держава та право Стародавнього
  5. ТЕМА 7 Держава та право Стародавнього Риму
    ТЕМА 7 Держава та право Стародавнього
  6. ТЕМА З Держава та право Стародавнього Вавилона
    ТЕМА З Держава та право Стародавнього
  7. 14.2,1. Незаконне перетинання державного кордону України
    державного кордону порушує встановлений порядок виїзду з України і в'їзду в Україну. За ч. 1 ст. 331 КК кваліфікується перехід (незалежно від способу і напрямку) державного кордону України незаконно, без належного дозволу відповідних державних органів. Документами на право виїзду і в'їзду через державний кордон є закордонний паспорт, спеціальна віза або інші документи. Незаконний перехід
  8. 15.1. Наруга над державними символами
    державними символами посягає на її авторитет. Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встановлені ст. 20 Конституції України. Згідно з ч. 6 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом. Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи демонструється зневага до державних символів -
  9. 14.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону. Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи Іншого дозволу компетентних органів України. За ч. I ст. 332 КК кваліфікується: а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; б) керівництво
  10. 7.35. Незаконна приватизація державного, комунального майна
    державних підприємств регулюються Законами України: від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна дер жавних підприємств» (ВВР- 1992-№ 24.- Ст. 348); від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (ВВР.- 1992.-№ 24.-Ст. 350): 336 від Ю квітня 1992 р. «Про оренду майна державних підприємств». (ВВР.- 1992.- № ЗО); від Ю липня 1996 р. «Про
  11. 15.2. Незаконне підняття Державного Прапора України
    Згідно з Женевською конвенцією про відкрите море від 29 квітня 1958 р. національна належність судна визначається прапором тієї держави, під яким воно плаває. Тому всі морські судна у відкритому морі використовують прапор своєї держави. Порушення цих міжнародних правил, тобто підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без відповідного дозволу, кваліфікується за ст. 339 КК
  12. 15.7. Втручання у діяльність державного діяча
    державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень (ч. 1 ст. 344 КК). Втручання у діяльність представників влади, передбачене у ст. 344 КК, посягає на порядок державного управління. Втручання у діяльність перелічених представників влади, вчинене посадовою особою,
  13. 14,1.1, Розголошення державної таємниці
    державної таємниці шкодить головним засадам державних інтересів України у сфері оборони, економіки і державної безпеки взагалі. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 24 січня 1994 р. державною таємницею е відомості про оборону, економіку, зовнішні відносини, державну безпеку і т. ін. (Голос України.- 1994.- 10 березня). Не визнається державною таємницею інформація про
  14. 15.4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
    державних або громадських будівель чи споруд посягає на громадський порядок і відносини власності. Предметами злочину можуть бути будь-які державні або громадські будівлі чи споруди (магазини, банки, пошта, телеграф, гаражі, школи, стадіони, театри тощо). За статтею 341 КК кваліфікується захоплення таких будівель чи споруд, вчинене з метою користування ними або з метою перешкодити нормальній
  15. 7.37. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації майна державного, комунального майна або підприємств та "їх подальшого використання
    державне чи комунальне майно може бути придбане за рахунок власних коштів, а також коштів, залучених покупцями. У випадку придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, яка перевищує п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи (ст. 20 Закону України «Про приватизацію державного майна»
  16. 15.9. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
    державного управління. За ч. 1 ст. 346 КК кваліфікується погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи
  17. 7.19. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
    державного нагляду за відповідністю бів із дорогоцінних металів установленим пробам. 317 За ч. 1 ст. 217 КК кваліфікуються незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма. Для кваліфікації діяння за ст. 217 КК не має значення спосіб, якість виготовлення державного пробірного клейма та кількість підробок. Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 217 КК, якщо воно було
© 2014-2022  pravolib.pp.ua