Головна |
« Попередня | Наступна » | |
ІЛЛІНСЬКА Є.Г., ІСАЄВ Ю.С., ПРОСКУРІН В.М. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СМЕРТЕЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ПРИ ОЦІНЦІ СТУПЕНЯ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ЗДОРОВ'Ю |
||
Іркутськ Встановлення характеру ушкоджень і тяжкості заподіяної шкоди здоров'ю згідно ст. Регламентуючими документами для судово-медичних експертів при проведенні експертизи є статті КК РФ, КПК РФ, Федеральний закон № 73-Ф3 «Про державну судово-експертної діяльності в РФ» від 31.05.2001 р., Постанови уряду РФ від 17.08.07 р. № 522 «Про затвердження Правил визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю людини», а також Наказ № 1208 від 11.12.1978 р. МОЗ СРСР про введення в експертну практику «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ». Однак, використовувані на сьогоднішній день судово-медичними експертами критерії, перераховані в Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (Наказ МОЗ СРСР № 1208), що не повністю відповідають статтям КК РФ і КПК РФ. При цьому особливої уваги, на нашу думку, в аспекті підвищення рівня об'єктивності експертних висновків, заслуговує оперативна розробка офіційних рекомендаційних вказівок щодо встановлення ступеня заподіяної шкоди здоров'ю у випадках термічної травми. Проблема термічної травми залишається актуальною протягом багатьох десятиліть. У сучасних умовах інтенсивної індустріалізації, все більш зростаючого використання на виробництві та в побуті джерел теплової енергії відзначається тенденція до збільшення частоти опіків. Важливий і той факт, що опіки служать неодмінним компонентом масових комбінованих уражень населення при виникненні природних і техногенних катастроф. Опіки - часте і важке пошкодження, летальність від якого ще дуже велика. Щорічно в Європі та США в стаціонарному лікуванні потребують понад 200 тис. хворих з опіками. Протягом 1 року в Європейських країнах гинуть від опіків близько 60 тис. осіб, серед них велику групу становлять діти. У багатьох з числа тих, які одужують, залишаються спотворюють рубці [2]. Загальна летальність при опіках, особливо глибоких, у кілька разів перевищує таку при механічних травмах. Так, при площі глибокого ураження понад 40% поверхні тіла вона перевищує 50% навіть в спеціалізованих опікових центрах, не кажучи вже про всіх інших лікувальних установах. Щорічно тільки в лікувальних установах Росії від опіків гине до 5 тисяч постраждалих, а на місцях подій від впливу полум'я і диму - ще більше 12,5 тис. осіб. Найбільш частими причинами загибелі пацієнтів є сепсис, пневмонія, опіковий шок, ендотоксемії і викликані ними поліорганна недостатність, а також системна запальна реакція. В останні два роки частота опіків знову почала наростати, середній же рівень летальності по всіх стаціонарам Росії залишається досить високим (до 10 і більше%) [1]. У середньому один їх трьох смертних випадків серед обпалених є прямим наслідком пошкодження дихальних шляхів [3]. При цьому ураження органів дихання за впливом на стан потерпілого розцінюють в клініці еквівалентно збільшенню площі глибокого опіку на 10-15% поверхні тіла. Запитання холодової травми також завжди були актуальними для Росії, оскільки в силу свого географічного положення наша країна охоплює обширні регіони з традиційно низькою зимовою температурою - Урал, Сибір, Далекий Схід, Крайня Північ. Холодові ж поразки в структурі всіх термічних травм займають важливе місце у зв'язку зі складністю лікування, з тривалою втратою працездатності та високим рівнем інвалідизації постраждалих, до колишньої праці повертаються не більше 60%. Тільки в опіковому центрі Іркутської міської клінічної лікарні № 3 за період 2003-2007 рр.. кількість хворих перебували на стаціонарному лікуванні з приводу термічної травми склало 3262 людини. Їх них 2564 хворих (що складає 78,60%) лікувалися з приводу отриманих опіків, 29 (0,89%) - з приводу перегрівання, 586 (17,96%) мали відмороження, 83 (2,55%) - переохолодження. Розподіл за статтю не смертельною термічної травми по м. Іркутську за 5 років (2003-2007 рр..) Склало: 69,62% чоловіки і 30,38% жінки. Термічна травма вимагає особливого науково-методологічного підходу при визначенні ступеня тяжкості заподіяної шкоди здоров'ю і є нерідким видом судово-медичного дослідження. Згідно зі статистичними даними Іркутського ОБСМЕ, кількість експертиз, виконаних за визначенням заподіяної шкоди здоров'ю у зв'язку з дією крайніх температур у живих осіб за останні 5 років (з 2003 по 2007 рр..) Склало в середньому близько 1,0% від загальної кількості виконаних експертиз. Кількість досліджених в Іркутському ОБСМЕ трупів, померлих внаслідок впливів крайніх температур в 2003 році склало 307, в 2004 р. - 355, 2005 р. - 350, в 2006 р. - 220, в 2007 році - 119, всього за 5 років - 1351. Виходячи з вищевикладеного, вважаємо обгрунтованим і цілком логічним у нові «Правила оцінки заподіяної шкоди здоров'ю» внести наступні позиції: 1. В розділ тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя внести наступні положення (табл. 1): 1.1. Термічні опіки 3-4 ступеня з площею ураження перевищує 10% поверхні тіла, опіки 3 ступеня більше 15% поверхні тіла, опіки 2 ступеня понад 20% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувалися розвитком опікової хвороби тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів з явищами набряку і звуженням голосової щілини. 1.2. Відмороження 3-4 ступеня з площею ураження перевищує 10% поверхні тіла, відмороження 3 ступеня більше 15% поверхні тіла, відмороження 2 ступеня понад 20% поверхні тіла. Таблиця 1 Стійка втрата загальної працездатності при термічній травмі Частка стійкою Характер змін втрати загальної працездатності (%) 4.1. Наслідки опікової або холодової хвороби у вигляді порушень функції різних органів і систем (серцево-судинної, центральної нервової, дихальної, трофічні зміни кінцівок та ін.): а) помірні порушення 10 б) значні порушення 25 в) різкі порушення 35 4.2. Рубці в результаті опіків, відморожень, розташовані на обличчі або передньо поверхні шиї: а) займають до 10% зазначеної поверхні 10 б) займають 10-20% 15 в) займають 20-30% 25 г) понад 30% даної поверхні 35 Примітка: при цьому обгрунтовується висновок про незабутнє ушкодження. Умовні межі обличчя: верхня - край волосистої покриву голови; бічна - задній край основи вушної раковини, задній край гілки нижньої щелепи; нижня - кут і нижній край тіла нижньої щелепи. 4.3. Наявність на тулубі та кінцівках рубців, що утворилися в результаті термічної травми: а) площею 1-2% 10 б) площею 3-4% 15 в) площею 5-10% 25 г) площею більше 10% 35 Примітка: при визначенні площі рубців слід враховувати і рубці, що утворилися на місці взяття шкірного аутотрансплантата для заміщення дефекту ураженої ділянки шкіри. 1.3. Загальна дія високої і низької температур (тепловий і сонячний удар, загальне переохолодження), що супроводжувалися загрозливими для життя явищами (порушеннями діяльності центральної нервової, серцево-судинної та дихальних систем). 2. У розділ не небезпечного для життя шкоди здоров'ю, що є тяжким по наслідком, внести такі положення: Термічна травма, що призвела стійку втрату загальної працездатності більш ніж на 1/3 . Втрата якого органу або втрата органом своєї функції в результаті термічної травми. Повна втрата професійної працездатності в результаті термічної травми. 3. При оцінці ступеня заподіяної шкоди здоров'ю за ознакою тривалості розладу здоров'я внести наступні положення: При тривалості розладу здоров'я строком від 7-21 дня включно заподіює легкий шкоди здоров'ю. При тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день - середньої тяжкості шкоди здоров'ю. При тривалості розладу здоров'я строком понад 120 днів - тяжка шкода здоров'ю. 4. У таблиці відсотків стійкої втрати загальної працездатності при травматичних змінах м'яких тканин внести наступне (див. табл. 1). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Іллінська Є.Г., Ісаєв Ю.С., Проскурін В.М. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СМЕРТЕЛЬНОЇ термічної травми при оцінці ступеня заподіяння шкоди здоров'ю " |
||
|