НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниКваліфікація злочинів → 
« Попередня Наступна »
Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002 - перейти к содержанию учебника

6.2. Кваліфікація крадіжки



Найпоширенішим способом розкрадання є крадіжка. Основна її ознака - це таємний спосіб викрадення чужого майна.
Таємно - значить непомітно для: ) власника, володаря або охоронця - за їх відсутності їх присутності, але коли вони не помічають чи не УСВІДОМЛЮЮТЬ факту розкрадання (внаслідок різних особ-Іивих обставин);
247
2) третіх осіб (сторонніх), які не помічають викрадення або не усвідомлюють сутності того, що відбувається.
Розкрадання визнається таємним, коли воно спостерігається і усвідомлюється співучасниками та особами причетними до цього злочину.
Найбільшу складність становить визначення того, таємний чи відкритий характер має розкрадання чужого майна в тих випадках, коли воно вчиняється в присутності сторонніх осіб (які не є ні матеріально відповідальними особами, ні охоронцями майна, ні особами, що використовують його для роботи тощо). Такі розкрадання трапляються на багатьох виробництвах - кондитерської, горілчаної, м'ясо-молочної промисловості і т. ін.- у присутності співробітників, які бачать і усвідомлюють факт викрадення, що розуміє і винна особа.
За таких обставин розкрадання визнається таємним чи відкритим залежно від оцінки винним ставлення присутніх до його поведінки. Якщо винний вважає або безсумнівно знає, що присутні при цьому схвалюють його дії чи принаймні байдуже ставляться до них, то розкрадання визнається таємним. Якщо ж винна особа не знає, як оцінюють присутні його дії, а тим більше коли знає, що присутні не схвалюють їх, і все ж таки чинить викрадення, то воно визнається відкритим.
Розкрадання визнається таємним і тоді, коли воно вчиняється в присутності будь-яких осіб, які не усвідомлюють факт викрадення через малолітність (діти 5-6-літ-нього віку), хворобу або у зв'язку з іншими особливими обставинами. Як зазначив Пленум Верховного Суду України, при відмежуванні крадіжки від грабежу належить виходити зі спрямованості умислу винної особи і даних про те, чи усвідомлювали потерпілий або інші особи характер вчинюваних винним дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно вчинюється за відсутності потерпілого чи інших осіб, а й тоді, коли воно відбувається в їх присутності за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для них, а також тоді, коли потерпілий чи інші особи не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.1 "
1 П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Верховного Суду України.- С. 200.
248
Вирішальним для розмежування таємного і відкритого розкрадання є суб'єктивний чинник - думка, міркування винної особи, її оцінка сприйняття присутніми йо-) дій. Тому, якщо винний сумлінно помилявся, вважаючи що вчинене ним розкрадання або ніхто не спостерігає, або ті, хто спостерігають його дії, не розуміють того, що дійсно відбувається, тобто не усвідомлюють факту розкрадання, то воно визнається таємним, розкрадання визнається таємним навіть тоді, коли в дійсності дії винного хтось спостерігав і розумів - вчинюється розкрадання. І навпаки, якщо розкрадання ніхто не бачив, але винний через якісь особливі обставини вважав, що його дії хтось спостерігає, тобто розумів, що він вчиняє розкрадання у присутності сторонніх осіб, яких він не знає і не знає їхньої оцінки своїх дій, то в таких випадках розкрадання визнається відкритим.
Наприклад, П., працюючи в нічну зміну, зайшов до сушильної комори рибозаводу і став викрадати в'ялену рибу. Коли П. склав у мішок близько 40 кг риби, то побачив, що одна з дверей комори почала повільно відчинятися. В коморі світло було слабке, і П. здалося, що до комори заходять робітники іншої зміни. Щоб його не затримали, П. схопив мішок з рибою і втік. Потім слідчому і в суді П. стверджував, що викрав лише 40 кг риби, бо прийшли на роботу робітники іншої зміни, помітили його, і він змушений був тікати. У справі було доведено, що в той час, коли П. викрадав рибу, до комори ніхто не заходив і його там ніхто не бачив. Районний суд засудив П. за грабіж за ч. 1 ст. 186 КК, кваліфікуючи його дії як відкрите розкрадання.
Таке рішення треба визнати правильним, оскільки головне у злочині - це лиха воля, злочинна рішучість вчинити зло, тобто суб'єктивний фактор дії. Саме тому кримінальна відповідальність грунтується на суб'єктивних підставах, а об'єктивна осудність виключається законодавством у демократичному суспільстві.
З усього наведеного можна зробити висновок: головна різниця між таємним і відкритим розкраданням по-Іягає в тому, що при відкритому розкраданні винний Долає істотну психічну перешкоду, психічний бар'єр, Докладає значних вольових зусиль для того, щоб їх по-олати, розуміючи, що його дії усвідомлюють, розуміють і осуджують присутні при цьому особи (власники,
249
володарі, охоронці, сторонні). Така психічна перешкода, бар'єр виникає і тоді, коли в дійсності факту розкрадання ніхто не бачить, не спостерігає, але винний, сумлінно помиляючись, вважає, що його бачать, спостерігають і щомиті можуть затримати, покликати міліцію тощо. У тих випадках, коли під час розкрадання такої психічної перешкоди не виникає, воно повинно визнаватись таємним.
Отже, таємним визнається розкрадання, при вчиненні якого винний не зустрічає ніяких психічних перешкод, бо впевнений у тому, що його дії ніхто не спостерігає, не бачить, не усвідомлює факту розкрадання, а присутні при цьому сторонні особи не осуджують його дії або ставляться до них байдуже.
Крім загальних кваліфікуючих ознак (повторність, вчинення розкрадання групою осіб, організованою групою, у великих чи особливо великих розмірах), крадіжка визнається кваліфікованою, якщо вона була вчинена з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. Зет. 185КК).
Проникнення - це термін не технічний, а юридичний. Головне в ньому не фізичне пересування чи перебу*-вання, не фізичний рух, а його юридичний зміст - за дозволом чи без нього особа перебувала в приміщенні, сховищі чи житлі; легально чи нелегально вона увійшла, до приміщення, сховища чи житла. Проникнення можна визначити як протиправне, недозволене вторгнення до приміщення, сховища чи житла з метою вчинити крадіжку, грабіж чи розбій. Воно може здійснюватися як таємно, так г відкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так і безперешкодно, а також з допомогою різних засобів, які дають можливість винній особі викрадати майно з житла, іншого приміщення чи сховища без входження до них.1
Проникнення - це вторгнення нелегальне, без дозволу, поза волею посадових чи матеріально відповідальних осіб або мешканців, присутніх або відсутніх у приміщенні, сховищі, житловому будинку чи квартирі. Проникнути в житло, інше приміщення, сховище винний може способом:
1 П. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня і 992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 120-121.
250
а) усунення перешкод (запорів, замків, загороди, охорони тощо); б) подолання опору людей; в) обману; г) використання зручних обставин (якщо приміщення, сховище чи житло залишені незачиненими, без охорони тощо).
Викрадення не може кваліфікуватися як вчинене з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, якщо винна особа була допущена туди уповноваженою особою або особою, яка мешкала там, або опинилася там з їхнього дозволу, на їх запрошення, або якщо винний мав право туди увійти. Тому, зокрема, викрадення товарів з магазину під час його роботи не може кваліфікуватися як вчинене з проникненням у приміщення, оскільки за таких обставин немає проникнення.
Не можуть вважатися такими, що проникли в приміщення чи сховище, ті особи, які в цих приміщеннях працюють (сторожі, підсобні робітники, вантажники), якщо вони вчинили викрадення під час роботи.
Не може бути кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло» в діях особи, яка проживала з потерпілим в одній квартирі. Таку помилку зробив районний суд у справі Б., засудивши його за ч. З ст. 185 КК. Його було визнано винним у тому, що, заволодівши ключем від квартири своєї матері, він викрав у неї 7800 крб. Того ж дня Б. було затримано, гроші у нього вилучені і повернуті матері.
Президія обласного суду визнала таку кваліфікацію дій Б. неправильною і зазначила, що Б. був членом сім'ї матері, постійно жив у її квартирі. Тому висновок органів попереднього слідства і суду про те, що Б. протиправне проник у квартиру, де проживав, є неправильним і суперечить змісту ч. З ст. 185 КК. У зв'язку з цим президія обласного суду дії Б. перекваліфікувала з ч. З на ч. 2 ст. 185 КК за ознакою заподіяння потерпілому значної шкоди.'
Проникнення у житло, інше приміщення чи сховище є кваліфікуючою ознакою не саме по собі, а лише за наявності мети - викрасти майно чи гроші. Причому треба довести, що цю мету винний мав, уже проникаючи в жит-Іо, інше приміщення чи сховище. Якщо ж така мета виникла у винного вже під час перебування в приміщенні, сховищі чи житлі, куди він увійшов легально, за дозволом чи на запрошення, то його дії не мають такої квалі-
Постанова президії Донецького обласного суду від 15 берез-* р. у справі Б. // Практика...- С. 76-77.
251

фікуючої ознаки. У тих випадках, коли винний потрапив у приміщення, сховище чи житло з відповідного дозволу використавши для цього дійсний чи вигаданий привід з метою викрасти майно чи заволодіти ним, його дії кваліфікуються як вчинені з проникненням у житло, інще приміщення чи сховище.1
Житло - це приміщення, призначене для постійного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок квартира, кімната у готелі, дача, садовий будинок тощо)' а також ті складові його частини, що їх використовують для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини (балкони, веранди, комори тощо).
Не можуть визнаватися житлом приміщення, не призначені і не пристосовані для постійного чи тимчасового проживання (відокремлені від житлових будинків погреби, гаражі, інші будівлі господарського призначення).
Приміщенням визнається будова, споруда, призначена для розміщення там людей чи матеріальних цінностей. Воно може бути постійне і тимчасове, стаціонарне і пересувне.
Сховище - це відведена для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей ділянка території, обладнана огорожею чи технічними засобами або забезпечена іншою охороною (пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери і т. ін.).
До сховищ не належать ділянки території, які використовують не для зберігання, а, наприклад, для вирощування якої-небудь продукції (городи, сади, баштани, ставки тощо). Безпідставно, зокрема, були кваліфіковані за ч. З ст. 185 КК дії К. як вчинені з проникненням у приміщення. К. був визнаний винним у тому, що вночі за попередньою змовою з іншою особою проник до теплиці радгоспу, звідки викрав 110 кг огірків на суму 60 500 крб.
Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду України визнала таку кваліфікацію дій К. неправильною і вказала, що теплиця за своїм призначенням є виробничою ділянкою, яка створена не для зберігання
1 П. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 210-211.
Там само. -С. 211.
252
матеріальних цінностей, а для вирощування городніх культур, і тому її не можна визнати іншим приміщенім чи 'сховищем. Отже дії К. треба кваліфікувати за
2ст. 185 КК.1
Не були також визнані сховищем монетоприймачі телефонів-автоматів. С. було засуджено за ч. З ст. 185 КК. Він був визнаний винним у тому, що за попередньою змовою з О. викрав з трьох телефонів-автоматів три скарбнички з розмінною монетою на суму 260 крб. Як свідчать матеріали справи, С. разом з О. викрали гроші з трьох телефонів-автоматів, що знаходилися у кабінах, які на ніч не замикались і ніким не охоронялись, тобто не є таким сховищем. Тому дії С. неправильно кваліфіковані як викрадення державного майна з проникненням у сховище.
Якщо викрадення було вчинене з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище за попередньою змовою групою осіб, то дії винних кваліфікуються за частиною 3 ст. 185 КК. Кваліфікувати такі дії ще й за частиною 2 цієї статті не потрібно. Але за вину мають бути поставлені всі кваліфікуючі ознаки злочину.
У тих випадках, коли розкрадання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище було вчинене за попередньою змовою з особою, яка охороняла це майно, дії обох винних кваліфікуються за ч. З ст. 185 КК.
Крадіжка визнається кваліфікованою і в тих випадках, коли цим потерпілому було заподіяно значної шкоди (ч. З ст. 185 КК). Для визначення розміру шкоди враховуються: а) вартість краденого на час вчинення злочину; б) кількість викраденого майна; в) значущість майна для потерпілого; г) матеріальне становище потерпілого; д) наявність у потерпілого утриманців та інші обставини.
Критерії, що не мають матеріального змісту (дефіцитність викраденого, престижність володіння певним майном), при визначенні розміру викраденого до уваги не беруться. Розмір заподіяних потерпілому збитків визна-Іється, виходячи з вартості майна на момент вчинення очину за державними роздрібними (закупівельними)
Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного УДУ України від 17 березня 1994 р. // Практика...- С. 68-69. Постанова президії Кримського обласного суду від 6 червня 1 Р- У справі С.- Там само.- С. 63.
253

цінами. Це стосується і тих випадків, коли вилучені у потерпілого предмети були створені ним, вирощені чи добуті на законних підставах. Якщо потерпілий придбав майно за ринковими чи комісійними цінами, вартість повинна визначатися виходячи з цих цін на час вчинення злочину.1
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "6.2. Кваліфікація крадіжки"
  1. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    кваліфікацію діяння і має значення лише для призначення міри покарання. У багатьох інших кримінально-правових нормах Словник української мови- К., 1975- Т. 6.- С. 696. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений.- С.22. встановлено відповідальність за злочинну діяльність, що проявляється у виді повторності або неодноразовості вчинення таких злочинів, вчинення їх систематично чи у виді
  2. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    кваліфікації такого злочину виникає конкуренція двох чи більше кримінально-правових норм. Вирішення конкуренції - це розв'язання питання про те, яка з конкуруючих кримінально-правових норм має бути застосована у конкретному випадку. Конкурують між собою кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за умисне вбивство (статті 115, 116, 117, 118 КК), за зловживання посадовими
  3. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    кваліфікації групових злочинів. Докладніше кваліфікація групових злочинів розглядатиметься при аналізі конкретних видів групових злочинів - розкрадання, зґвалтування, хуліганства, хабарництва та деяких інших. Першим і найпоширенішим груповим злочином визнається співучасть у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Співучастю називається умисне спільне вчинення злочину двома чи більше особами (ст.
  4. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    кваліфікації вчиненого діяння за відповідною стат тею кримінального закону; потерпілого - жертви злочину; спрямованості посягання на певний об'єкт кримі нально-правової охорони; властивостей предмета злочину; характеру і розміру заподіяної злочином шкоди. Усі ці помилки злочинця мають різне юридичне значення для визначення підстав кримінальної відповідальності, кваліфікації злочину і
  5. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
    кваліфікацію цього злочину не впливає. Замах на вбивство кількох осіб кваліфікується за ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК. Додатково кваліфікувати ці дії ще й за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК немає потреби, якщо спосіб заподіяння смерті був небезпечний тільки для цих потерпілих. Убивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК) відрізняється від вбивства способом, що був небезпечним для життя багатьох осіб
  6. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    кваліфікації розкрадання треба визначити безпосередній об'єкт, оскільки дії особи, яка, звертаючи на свою користь майно, припускала, що воно може належати як громадянину, так і державній чи колективній організації, слід кваліфікувати як злочин проти приватної чи державної або колективної власності залежно від фактичної належності майна.1 Якщо ж, помиляючись щодо фактичної належності майна, винний
  7. 6.3. Кваліфікація грабежу
    кваліфікації не потребує. Насильство під час грабежу застосовується з метою заволодіти майном чи мати доступ до нього або утримати майно. Якщо винний застосовує насильство з метою звільнитися від затримання, припинивши розкрадання, тобто покинувши майно, речі, гроші, то таке насильство не може бути підставою для кваліфікації його як грабежу за '- 2 ст. 186 КК. Залежно від способу розкрадання
  8. 6.4. Кваліфікація розбою
    кваліфікації за іншими статтями КК не потребують. Умисне заподіяння під час розбою тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 чи ч. 2 ст. 121 КК, оскільки воно повністю охоплюється ч. 4 ст. 187 КК. Оскільки розбійний напад не охоплює заподіяння смерті потерпілого, то умисне чи необережне вбивство потерпілого під час розбійного
  9. 6.5. Кваліфікація викрадення частин чи обладнання електричних мереж; або кабельних ліній зв'язку
    кваліфікацію цього діяння за сукупністю з крадіжкою (ст. 185 КК), грабежем (ст. 186 КК), розбоєм (ст. 187 КК), вимаганням (ст. 189 КК) чи шахрайством (ст. 190 КК). Здається, що обґрунтованою була б кваліфікація викрадення демонтажем або іншим способом електромереж чи кабельних ліній зв'язку лише з грабежем, розбоєм, вимаганням і шахрайством за відповідними частинами статей 186-190КК. Така
  10. 6.6. Кваліфікація привласнення, розтрати та розкрадання чином зловживання посадовими повноваженнями
    кваліфікацію дій X. і Б. неправильною і вказала, що згідно з диспозицією ст. 391 КК привласнення має місце щодо майна, яке перебуває у правомірному володінні особи, котра отримала його для певних потреб або в підзвіт у зв'язку з договірними відносинами. Ввіреним є майно, відносно якого відповідна особа має повноваження оперативно-господарського характе-РУ- Як свідчать матеріали справи, до
  11. 6.7. Кваліфікація шахрайства
    крадіжки, яка була вчинена із застосуванням хитрощів чи обману, які полегшили її вчинення, або з використанням доступу до майна. У деяких випадках крадіжка може бути вчинена щодо майна, яке було передано винному з певною метою (передати, перевезти, зберегти тощо). Шахрайство відрізняється від такої крадіжки характером і змістом передачі майна. Якщо при передачі майна винному передаються також і
  12. 6.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей
    кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.1 Пункти 7 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України .5 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Су-ДУ У країни,-С. 20 К 271 Небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого насильство (ч. З ст. 189 КК) - це заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату
  13. 11.14. Незаконне заволодіння транспортним засобом
    кваліфікацію не впливають. Але треба зазначити, що у теорії і на практиці трапляються інші визначення моменту, коли таке діяння вважається закінченим злочином. Так, існує точка зору, що поняття незаконного заволодіння транспортним засобом не включає в себе пересування механічного транспортного засобу за допомогою фізичної сили людини. Пропонується у відповідних випадках за наявністю умислу на
  14. 2.5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
    кваліфікації юриста є його вміння точно тлумачити закон. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність дає можливість встановити його відношення до конкретного злочинного діяння і правильно його кваліфікувати. Це обов'язкова вимога правильного застосування закону, необхідний елемент слідчо-судової діяльності. Тлумачення не може бути довільним, таким, що не рахується з волею законодавця й
  15. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
    кваліфікацію діяння (є нейтральними щодо неї), вони можуть виступати як обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання (ст. 66, 67 КК). Скажімо, п. 10 ч. 1 ст. 67 КК передбачає, що вчинення злочину з особливою жорстокістю є обставиною, яка обтяжує покарання. Ст. 299 КК передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Якщо таке поводження буде характеризуватися особливою
  16. 4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину
    кваліфікації діяння є точне й повне встановлення всіх обставин його вчинення та досконале знання норм кримінального законодавства, законів і підзаконних актів, а також документів, що тлумачать норми КК, які застосовуються. Кваліфікація злочину - це й процес, під час якого уповноважена на те службова особа встановлює відповідність всіх юридично значущих ознак вчиненого діяння відповідним ознакам
  17. 5.1. Поняття об'єкта злочину
    кваліфікацію діяння й відмежувати злочин від інших незлочинних правопорушень. Так, за об'єктом злочину можна розмежувати, передусім, шахрайство (ст. 190 КК) і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК), диверсію (ст. 113 КК) і терористичний акт (ст. 258 КК)
  18. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
    кваліфікацію розбійного нападу. У цілому ряді випадків основний склад злочину є формальним, а кваліфікований склад цього ж злочину - матеріальним. Тобто підвищення суспільної небезпеки діяння обумовлюється випадками настання суспільно небезпечних наслідків. Наприклад, основний склад злочину зґвалтування (ч. 1 ст. 152 КК) є формальним, а один із найбільш небезпечних його кваліфікованих видів є
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш