Головна |
« Попередня | Наступна » | |
10. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ |
||
- участь експерта в дослідженні доказів; - з'ясування обставин, які мають значення для висновку експертів; - проведення експериментального исследования; - складання висновку; - оприлюднення укладення ; - допит експертів. 10.1. Етапи проведення психодіагностичного дослідження У роботі експерта-психолога можна виділити такі етапи: - ознайомлення з матеріалами справи; - вивчення спеціальної літератури з передбачуваного напряму експертизи; - попереднє дослідження випробуваного; - обробка отриманих результатів та їх інтерпретація; - складання висновку експертизи ; - дача висновку на слідстві і в суді. Основні етапи психологічного дослідження при виробництві судово-психологічній і комплексних з нею експертиз можна представити у вигляді такої узагальненої схеми (по Ф.С. Сафуанова [46, с. 21]). 1. Чітке з'ясування фабули справи. Експерт-психолог реконструює тимчасову послідовність подій, використовуючи всі наявні в справі показання (обвинувачуваного, свідка, потерпілого), матеріали виходу на місце події і слідчих експериментів, а також дані судових експертиз. 2. Психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей підекспертного за кримінальною справою і залученим до нього матеріалами. 3. Психологічний аналіз динаміки психічного стану і психічної діяльності підекспертного за матеріалами справи. 4. Проведення клініко-психологічної бесіди і експериментально-психологічного дослідження з одночасним спостереженням підекспертного. 5. Порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи, даних бесіди, спостереження та результатів експериментального дослідження. 6. Аналіз взаємодії особистості підекспертного з юридично значимої ситуацією: дослідження особливостей відбиття, усвідомлення, розуміння, змістового сприйняття ситуації, довільної вольової регуляції своїх дій, контролю своєї поведінки - з урахуванням індивідуально-психологічних можливостей, емоційного і функціонального стану, особливостей рівня психічного розвитку, психічних розладів . 7. Складання висновку з формулюванням експертних висновків (відповіді на питання судово-слідчих органів). На першому етапі експерт-психолог для встановлення психічного стану особи по справі повинен з'ясувати наступні фактичні дані: страждало така особа душевними захворюваннями раніше; складається воно на обліку в психоневрологічному диспансері, і якщо так, то з яким діагнозом; як довго особа перебуває на цьому обліку; поміщалося Чи воно раніше на лікування в психіатричну лікарню; чи проводилася раніше відносно даної особи судово-психологічна експертиза, і якщо так, то у зв'язку з чим. З'ясовуються та інші обставини, що характеризують стан здоров'я підекспертного особи, її поведінка вдома або в громадських місцях. Експертові-психолога слід також чітко виявити факти, що свідчать про необхідність проведення судово-психологічної експертизи, причому завжди слід пам'ятати, що СПЕ з приводу розумову відсталість неповнолітнього обвинуваченого може бути призначена тільки після проведення судово-психіатричної експертизи та за наявності в поведінці особи окремих психічних проявів, що свідчать про можливість його відставання в психічному розвитку. Нагадаємо, що ознаками відставання в психічному розвитку неповнолітніх є: - інфантильність поведінки і мислення, нездатність до самостійних умовиводів; - невідповідність мотивів змістом та цілями дій; - порушення в цілеспрямованості і критичності поведінки; - нездатність до соціальної корекції поведінки. Перед СПЕ не можна ставити питання: - нормальному рівню розвитку якого віку відповідає фактичний розвиток даної особи? - чи відрізняється принципово психічний розвиток розумово відсталого неповнолітнього від нормального? При постановці перед СПЕ питань, пов'язаних з виявленням здатності особи правильно сприймати важливі для справи обставини, слідчий (суддя) повинен знати можливості СПЕ в цій галузі. Експертиза може встановити індивідуальні особливості психіки, кольоровідчуттів, обсяг сприйняття, особливості звуковисотного відмінності і т. д. Здатність давати правильні показання пов'язана не тільки з індивідуальними особливостями відчуттів і сприйняття. Широкий діапазон індивідуальних відмінностей мають і пам'ять, і мислення, і уява людини, такі особливості особистості, як сугестивність, схильність до фантазування. Різко индивидуализирован і процес пізнавання. Люди з підвищеною сугестивністю схильні до помилкового впізнавання, до різних навіюваною доповненнями до своїх уявлень. До компетенції СПЕ не входить встановлення впливу конкретних умов на можливості сприйняття. Перед експертизою повинні бути поставлені питання, пов'язані з виявленням в осіб конкретних психічних аномалій, істотних для кримінальної справи, наприклад: чи має особа підвищеною сугестивністю, чи може його слабке розумовий розвиток бути причиною спотворень переданої їм інформації і т. п. Перед СПЕ не можна ставити питання, пов'язані з діагностикою хибності показань (наприклад, упізнав людина насправді пред'явлений об'єкт або не впізнав, чи відповідають його свідчення реальних подій?). СПЕ не є експертизою достовірності показань. Встановлення істинності чи хибності показань - професійна завдання слідчого (але при цьому, звичайно, він повинен володіти відповідними психологічними знаннями). Критерії потенційних можливостей експерта-психолога випливають з предмета судово-психологічної експертизи. Загальний предмет в психології розкривають через елементи психічної діяльності людини (властивості, процеси, закономірності), характеристика та експертна оцінка яких мають значення для встановлення об'єктивної істини у справі. Загальний предмет психологічної експертизи трансформується в приватний, конкретизируясь в певну експертну задачу, а саме: - визначення станів афекту (інтенсивність, тривалість і механізм такого стану); - визначення стану перевтоми, сильного страху, великого горя, депресії; - визначення рівня розумового розвитку людини, в тому числі його здатності усвідомлювати значення своїх дій; - оцінка психологічної зрілості олігофренів, ролі педагогічної занедбаності у психопатичних особистостей, пояснення мотивів неадекватного захисної поведінки підсудних з ознаками психічної аномальності; - встановлення здатності неповнолітнього повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ими. Об'єктом судово-психологічної експертизи, тобто джерелом, з якого експерт черпає відомості про встановлюваних їм факти, є психіка досліджуваної особи. В якості одного з критеріїв класифікації судово-психологічної експертизи можна обрати процесуальний статус випробуваного особи. За такою ознакою можна виділити експертизу свідків і потерпілих та експертизу підозрюваних і обвинувачених. Подібна класифікація обумовлюється різницею як у правовому становищі випробовуваних, так і в дозволених питаннях. Грунтуючись на практиці, можна відзначити, що найчастіше експертному дослідженню піддаються властивості особистості і психічні стани випробуваного. Кожен з цих видів експертиз, в свою чергу, ділиться на кілька різновидів. Критерієм розмежування експертизи першого виду доцільно обрати особистість випробуваного. За цією ознакою експертизи діляться на експертизу неповнолітніх осіб; експертизу осіб, які страждають сенсорними вадами (глухі, сліпі тощо), та експертизу повнолітніх осіб з метою встановлення особливостей сприйняття або оціночних суджень, запам'ятовування, відтворення запомненного, а також їх психічних властивостей . В основу класифікації різновидів експертиз другого виду - психічних станів - варто покласти характеристику встановлюваного стану випробуваного. Ця експертиза пов'язані з встановленням фізіологічного афекту, стану стресу, викликаних екстремальними умовами, в яких відбувалося досліджуване подія, чи з конфліктною ситуацією, в якій перебував у цей час випробуваний. У постанові пленуму Верховного Суду СРСР № 1 від 16 березня 1971 «Про судово-психологічної експертизи з кримінальних справ» сказано, що в необхідних випадках, коли встановлення тієї чи іншої обставини неможливо шляхом проведення окремих експертиз чи це виходить за межі компетенції одного експерта або комісії експертів, можливо призначено проведення низки досліджень, здійснюваних кількома експертами на основі використання різних спеціальних знань. У даному випадку мова йде про комплексну експертизу, складовою якої може можливо і судово-психологічна експертиза. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ " |
||
|