Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниЗагальні питання кримінального права → 
« Попередня Наступна »
Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП,2004. - 328 с., 2004 - перейти к содержанию учебника

9.1. Поняття і види стадій вчинення умисного злочину



Якщо раніше ми вели мову про злочин, склад злочину, то виходили з того, що діяння, яке його обумовлює, вже вчинене і, якщо злочин з матеріальним складом, настали передбачені в диспозиції наслідки. Саме таким чином стосовно закінченого злочину сформульовані статті Особливої частини КК.
Однак у практиці часто буває так, що замислений особою злочин з різних, незалежних від неї причин, не доводиться до кінця. Скажімо, готуючись до вбивства, особа придбала пістолет, але він був вилучений у неї працівниками міліції; або вбивця стріляє в потерпілого, але не влучає в нього. Очевидно, що ці та подібні діяння також становлять суспільну небезпеку, бо меншою чи більшою мірою негативно впливають на розвиток суспільних відносин (у нашому прикладі виникає загроза життю суб'єкта суспільних відносин - людині).
Наявність ознаки суспільної небезпеки змушує суспільство визнати діяння, пов'язані з готуванням до злочину або з безпосереднім намаганням досягти злочинної мети, такими, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Таким чином, кримінальна відповідальність передбачена законом не тільки за закінчений злочин, але й за незакінчений.

Згідно зі ст. 13 КК закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Отже, діяльність особи задля вчинення злочину може характеризуватися кількома етапами.
Такі етапи звуться стадіями вчинення злочину (від грецького стадіа - ступінь, фаза розвитку).
Отже, стадії вчинення умисного злочину - це певні етапи, які може пройти злочин у своєму розвитку.
Кримінально-правове визначення вказаних стадій відповідає можливому розвитку злочину в реальній дійсності. Згідно зі ст. 13 КК цей розвиток може пройти три стадії: готування, замах і закінчений злочин.
Перші дві стадії є кримінально-караними (за винятком, який буде розглянутий пізніше) етапами попередньої злочинної діяльності, яка зветься ще незакінченим злочином. І на цих стадіях злочинна діяльність може бути припинена з незалежних від злочинця причин (наслідки ситуації, коли особа припиняє вчинення злочину за власним бажанням, будуть розглянуті пізніше).
Кримінальна відповідальність за готування і замах настає тому, що в діянні особи, яка їх вчиняє, є склад злочину, хоч і незакінче- ного. Цей склад злочину описаний у відповідній статті Особливої частини КК, його ознаки містяться також у ст. 14 (Готування до злочину) та у ст. 15 (Замах на злочин) Загальної частини КК.
Стадії попередньої злочинної діяльності, а отже, й відповідальність за незакінчений злочин, можливі тільки у діяннях, що вчиняються з прямим умислом, бо тільки ці злочини можуть характеризуватися готуванням, плануванням злочинних наслідків, бажанням їх настання. Злочини з непрямим умислом і необережні злочини таких особливостей не мають.
Треба також мати на увазі, що стадії незакінченого злочину (готування, замах) тільки тоді мають самостійне кримінально- правове значення, коли на одній із них, з певних причин, закінчується злочинна поведінка. Тоді треба вести мову про наявність готування до злочину або замаху на злочин. Якщо ж розвиток злочинної діяльності продовжується, то кожна наступна стадія поглинає попередню, а поглинена втрачає самостійне кваліфікаційне значення.

В основі поділу злочинної діяльності на стадії лежить ступінь фактичного втілення злочинцем у життя свого злочинного наміру, що в законі й визначається трьома етапами. Скажімо, придбання засобів для відкриття замків (готування), проникнення в квартиру (замах), викрадення з квартири речей (закінчений злочин). Точне визначення в конкретній справі стадії вчинення умисного злочину має велике практичне значення: воно необхідне для правильної правової оцінки діяння і призначення справедливого покарання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "9.1. Поняття і види стадій вчинення умисного злочину"
  1. ЗМІСТ
    види стадій вчинення умисного злочину 135 Готування до злочину 137 Замах на злочин 139 Закінчений злочин 142 Добровільна відмова при незакінченому злочині 144 Контрольні питання 148 Розділ X Співучасть у злочині 149 Поняття, значення й ознаки співучасті 149 Види співучасників 152 Форми співучасті 158 Відповідальність співучасників 162 Причетність до злочину 169 Контрольні питання 172 Розділ XI
  2. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    поняття кваліфікації злочинів взагалі можна визнати правильним. Воно відображає основну сутність кваліфікації - встанов- 1 Герцензон А. А. Квалификация преступлений- M., 1947.-С.4. лення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаного в законі. Але воно правильне лише як загальне і орієнтовне. Головний недолік цього визначення в тому, що воно не вказує на ту
  3. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    поняття повторності злочинів полягає в тому, що в одних кримінально-правових нормах одиничний злочин (вчинок) не відрізняється від зло-чину-діяльності,2 а в інших закон значно посилює кримінальну відповідальність за вчинення злочину вдруге, повторно. Так, статті кримінального закону, що передбачають відповідальність за шпигунство (ст. 114КК), диверсію (ст. 113 КК), пропаганду війни (ст. 436 КК),
  4. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    види сукупності злочинів - реальну сукупність злочинів та ідеальну. Реальною сукупністю злочинів називається вчинення різними, окремими самостійними діями двох або більше злочинів, передбачених різними кримінально-правовими нормами, за жодний з яких винний ще не був засуджений. У загальній масі злочинів реальна сукупність становить 94%, ідеальна - приблизно 5%.2 Збірник постанов Пленуму
  5. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    поняття головного безпосереднього об'єкта вказати на те, що він є найціннішим з усіх інших об'єктів, яким завдається шкода внаслідок цього злочину. Але для чинного кримінального законодавства це не характерно. Головний об'єкт має бути визначальним для кваліфікації злочину та для розміщення певної норми у Кримінальному кодексі. При такому підході до побудови системи кримінального законодавства
  6. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    поняття організованої групи Пленум Верховного Суду України назвав її мінімальні характерні ознаки. По-перше, навряд чи може бути організованою злочинна група, що складається з двох осіб, та й узагалі чи можна таке об'єднання назвати організацією. По-друге, не виділив Пленум таку обов'язкову рису організації, як її структуру - наявність певних підрозділів та організаційні зв'язки між ними,
  7. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    поняття «розлад здоров'я» і «шкода здоров'ю», оскільки шкода здоров'ю може бути заподіяна і без його розладу. Згідно з Правилами короткочасним розладом здоров'я вважається таке його порушення, яке тривало більше як 6 днів, але не більше як 3 тижні (21 день), тобто 7-20 днів. 168 Радянське право.- 1972.- № 1.- С. 109-110. Короткочасною втратою працездатності визнається стійка втрата
  8. 12.1.4. Хуліганство
    поняття хуліганства Хуліганством у кримінальному праві називається грубе порушення громадського порядку (громадського спокою, громадської моральності), вчинене з хуліганських мотивів, яке виражає явну неповагу до суспільства і супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч. 1 ст. 296 КК України). Законодавче визначення хуліганства виражене невеликою кількістю його загальних ознак.
  9. 2.2. Чинне кримінальне законодавство. Кримінальний кодекс і його структура
    поняття вбивства, а в ч. 2 та ст. 116, 117, 118 і 119 воно тільки називається. Бланкетна (від фр. blanc - білий, чистий) диспозиція, не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи лише частину з них, відсилає для встановлення їх змісту до норм інших галузей права - цивільного, адміністративного, трудового тощо. Наприклад, бланкетною є диспозиція ст. 271 КК - Порушення вимог законодавства про
  10. 2.5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
    поняття повторності злочинів, передбачене у ст. 185, 186, 189-191. У примітці 1 до ст. 364 КК дається тлумачення поняття службової особи, яке є обов'язковим для всіх випадків застосування статей, де суб'єктом є службові особи. Примітки до статей КК є їх невід'ємною складовою частиною. Легальне (від лат. - Lex - закон, Legalis - законний) - це таке тлумачення, яке дається державним органом,
  11. 3.3. Класифікація злочинів
    поняттям саме тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Контрольні питання Які є види визначення поняття злочину? Де сформульоване законодавче визначення поняття злочину і які ознаки воно має? Що означає малозначність діяння, яке рішення має бути прийняте у зв'язку з його вчиненням? У чому полягає законодавча класифікація злочинів, яке практичне значення вона
  12. 8.1. Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
    види вини конструюються залежно від змісту й співвідношення інтелектуального і вольового моментів і характеризують психічне ставлення особи до вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Інтелектуальний момент визначає ті чинники, які належать до свідомості особи, а вольовий - ті чинники, які належать до її волі. Залежно від форми вини злочини поділяються на умисні й
  13. 8.6. Помилка та її кримінально-правове значення
    поняттям "здоров'я населення". Фактично ж через плутанину з маркуванням були викрадені ліки не наркотичного походження, тобто шкода завдана відносинам власності. Діяння, пов'язане з викраденням наркотичних засобів, кваліфікується за ст. 308 КК, а ліків не наркотичного походження за загальною для крадіжок статтею - 185 КК (крадіжка). У цьому разі, слідуючи принципу суб'єктивного ставлення за вину,
  14. 9.5. Добровільна відмова при незакінченому злочині
    види. У чому полягає закінчений злочин і який момент закінчення різних видів злочину залежно від конструкції їх складу? Добровільна відмова при незакінченому злочині й відмінність її від дійового
  15. 11.4. Рецидив злочинів
    поняття одиничного злочину і назвіть його різновиди. Охарактеризуйте види ускладнених одиничних злочинів. Що таке повторність злочинів і які види повторності Ви знаєте? В чому полягає відмінність повторності злочинів від одиничного продовжуваного злочину? Назвіть ознаки сукупності злочинів і її різновиди. Чим відрізняється сукупність злочинів від конкуренції норм і від складених одиничних
  16. ПЕРЕДМОВА
    поняття кримінально-правової кваліфікації» (Київ: Атіка,
© 2014-2022  pravolib.pp.ua