Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі |
||
Цивільний позов може бути пред'явлений після порушення кримінальної справи до закінчення судового слідства (частина друга статті 44 КПК). У будь-який момент на даному відрізку біографії кримінальної справи той, в чиєму провадженні воно знаходиться, угледівши, що вчиненим злочином заподіяно матеріальний чи підлягає грошовій компенсації моральної шкоди, зобов'язаний роз'яснити громадянинові, підприємству, установі чи організації право на пред'явлення цивільного позову в кримінальному процесі, про ніж (у разі особистої явки потерпілого громадянина, глави юридичної особи або їх представників) складається протокол. У разі пред'явлення цивільного позову дізнавач, слідчий, прокурор і суддя виносять постанову, а суд - ухвалу про визнання цивільним позивачем, повідомляють про це даному учаснику процесу та роз'яснюють йому (або його представнику) його права. Згідно зі статтею 44 КПК, цивільний позивач вправі: підтримувати цивільний позов; подавати докази; давати пояснення за пред'явленим позовом, заявляти клопотання і відводи; давати показання і пояснення на рідною мовою або мовою, якою він володіє; користуватися допомогою перекладача безкоштовно; відмовитися свідчити проти самого себе, свого чоловіка (своєї дружини) та інших близьких родичів; мати представника; знайомитися з протоколами слідчих дій, вироблених з його участю; брати участь з дозволу слідчого або дізнавача в слідчих діях, вироблених з його клопотанням чи клопотанням його представника; відмовитися від пред'явленого ним громадянського позову. До прийняття відмови від цивільного позову дізнавач, слідчий, прокурор, суд роз'яснюють цивільному позивачеві наслідки відмови від цивільного позову, передбачені частиною п'ятою цієї статті; знайомитися після закінчення розслідування з матеріалами кримінальної справи, що відносяться до пред'явленого їм цивільним позовом, і виписувати з кримінальної справи будь-які відомості і в будь-якому обсязі; знати про прийняті рішення, які зачіпають його інтереси, і одержувати копії процесуальних рішень, що відносяться до пред'явленого їм цивільним позовом; брати участь у судовому розгляді кримінальної справи в судах першої та апеляційної інстанцій; виступати в судових дебатах для обгрунтування цивільного позову; знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього зауваження; приносити скарги на дії (бездіяльність) та рішення дізнавача, слідчого, прокурора і суду; оскаржити вирок, визначення і постанова суду в частині , що стосується цивільного позову; знати про принесені у кримінальній справі скаргах і уявленнях і подавати на них заперечення; брати участь п судовому розгляді принесених скарг та подань. Відмова від цивільного позову може бути заявлений цивільним позивачем в будь-який момент провадження у кримінальній справі, але до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Відмова від цивільного позову тягне за собою припинення виробництва по ньому. За згодою цивільного позивача дати свідчення він повинен бути попереджений про те, що його свідчення можуть бути використані як докази у кримінальній справі, в тому числі і в разі його подальшої відмови від цих свідчень. Якщо ж у кримінальній справі цивільний позов пред'явлений за відсутності необхідних матеріальних чи процесуальних підстав (передумов), той, в чиєму провадженні ця справа перебуває, зобов'язаний винести постанову (ухвалу) про відмову у визнанні громадянського позивачем і оголосити його зацікавленій особі, роз'яснивши порядок оскарження. Підставами для такої відмови є наступні обставини: заподіяння майнової шкоди злочином не підтверджується матеріалами кримінальної справи; заява не підлягає розгляду в судових органах; заява не підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, так як вимога про відшкодування майнової збитку не обумовлено виникненням збитку в результаті злочину або звернена не до обвинуваченого і осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого; є що вступило в законну силу, винесене по спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав рішення суду або ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін; заяву подано особою, що не володіє процесуальною правосуб'єктністю; заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Причому наявність позову по спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, заявленого в порядку цивільного судочинства, не перешкоджає пред'явленню позову в кримінальному процесі за умови припиненого цивільної справи за відповідним клопотанням позивача. Не є підставою для відмови у визнанні цивільним позивачем той факт, що на даний момент злочин не розкрито, як обвинуваченого ніхто не притягнутий і в справі немає навіть підозрюваного, словом, немає того, хто передбачається відповідачем за позовом. Встановити його, викрити і довести обгрунтованість (або необгрунтованість) позову про відшкодування шкоди - процесуальна обов'язок дізнавача, слідчого, прокурора і суду. Спеціальної передумовою права на пред'явлення цивільного позову в кримінальному процесі є звернення позовної вимоги до належного відповідача. За загальним правилом цивільний позов у кримінальному процесі може бути пред'явлений тільки особі, яка є обвинуваченим по даній кримінальній справі. Якщо шкоди завдано спільними діями кількох обвинувачених, всі вони виступатимуть співвідповідачами за цивільним позовом в даному кримінальному процесі. Однак до заподіювача майнової шкоди, яка обвинуваченим не є, цивільний позов у кримінальному процесі пред'явлений бути не може, незважаючи на те, що ця шкода має злочинне походження. Зокрема, у випадках, коли шкода заподіяна спільними діями обвинуваченого у даній кримінальній справі і іншої особи, щодо якої кримінальну справу припинено за нереабі-літірующім підставах або виділено в окреме провадження, обов'язок відшкодувати їх у повному розмірі лягає на підсудного. Усі наступні регресні відносини даної особи, відшкодувати збиток, з співвідповідачами, як правило, виносяться за межі кримінального процесу. Однак при винесенні в подальшому обвинувального вироку щодо особи, справу про який було виділено в від-слушна виробництво, суд має право покласти на обов'язок відшкодувати збиток солідарно з раніше засудженими. Із загального правила про те, що за цивільним позовом у кримінальному процесі відповідачем є сам обвинувачений, існує випливає з сенсу статті 54 КПК виняток. Якщо в силу закону матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого несуть інші суб'єкти, позов у кримінальній справі може бути пред'явлений до цих осіб, які залучаються до участі у справі як цивільних відповідачів. Йдеться про батьків, опікунів та піклувальників обвинуваченого, який не володіє цивільною дієздатністю, власниках джерел підвищеної небезпеки (автогосподарства, залізниця і т. п.), а також про підприємства, організації, які зобов'язані відшкодувати майнову шкоду, заподіяну їх працівниками при виконанні ними своїх трудових (службових, посадових) обов'язків, у тому числі і про правоохоронних органах держави, співробітники яких звинувачуються в тяжких посадових злочинах із заподіянням шкоди лічності42. Встановивши, що матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого, повинні за законом нести батьки, піклувальники або інші особи або підприємства, установи, організації, слідчий (дізнавач) виносить мотивовану постанову про притягнення відповідної особи або підприємства, установи, організації цивільним відповідачем. Постанова оголошується цивільному відповідачеві або його представникові. При цьому їм роз'яснюються права, передбачені статтею 54 КПК. Цивільний відповідач має право: знати сутність позовних вимог і обставини, на яких вони засновані; заперечувати проти пред'явленого цивільного позову; давати пояснення і показання по суті пред'явленого позову; відмовитися свідчити проти самого себе, свого чоловіка (своєї дружини) та інших близьких родичів, коло яких визначено пунктом 4 статті 5 КПК. За згодою цивільного відповідача дати свідчення він повинен бути попереджений про те, що його свідчення можуть бути використані як докази у кримінальній справі, в тому числі і в разі його подальшої відмови від цих свідчень; давати свідчення рідною мовою або мовою, якою він володіє, і користуватися допомогою перекладача безкоштовно; мати представника; збирати і подавати докази, заявляти клопотання і відводи; знайомитися після закінчення попереднього розслідування з матеріалами кримінальної справи, що відносяться до пред'явленим цивільним позовом, і робити з кримінальної справи відповідні виписки, знімати за свій рахунок копії з тих матеріалів кримінальної справи, які стосуються цивільного позову, в тому числі з використанням технічних засобів; брати участь у судовому розгляді кримінальної справи в судах першої та апеляційної інстанцій; виступати в судових дебатах; приносити скарги на дії (бездіяльність) та рішення дізнавача, слідчого, прокурора, суду в частині, що стосується цивільного позову, і брати участь у їх розгляді судом; знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; оскаржити вирок, ухвалу чи постанову суду в частині , що стосується цивільного позову, і брати участь у розгляді скарги вищестоящим судом; знати про принесені у кримінальній справі скаргах і уявленнях і подавати на них заперечення, якщо вони зачіпають його інтереси. Цивільний відповідач не має права: ухилятися від явки за викликами дізнавача, слідчого, прокурора або до суду. В іншому випадку він може бути підданий приводу; розголошувати дані попереднього розслідування, що стали йому відомими у зв'язку з участю у виробництві по кримінальній справі, якщо він був про це заздалегідь попереджений в порядку, встановленому статтею 161 КПК . За розголошення даних попереднього розслідування цивільний відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 310 КК. Цивільний відповідач так само, як і позивач, може користуватися послугами представника. Представниками цивільного відповідача - фізичної особи можуть бути адвокати, а представниками цивільного відповідача, який є юридичною особою, - також інші особи, правомочні відповідно до Цивільного кодексу РФ представляти його інтереси. За визначенням суду або постановою судді, прокурора, слідчого, дізнавача в якості представника цивільного відповідача можуть бути також допущені один із близьких родичів цивільного відповідача або інша особа, про допуск якого клопоче цивільний відповідач. Представник цивільного відповідача має ті ж права, що й особа, яку. Особиста участь у провадженні у кримінальній справі цивільного відповідача не позбавляє його права мати представника. Особливий суб'єктний склад правовідносин складається у зв'язку із заподіянням шкоди в результаті злочинів терористичного характеру, до яких, згідно з Федеральним законом від 3 липня 1998 р. «Про боротьбу з тероризмом» 43, належать діяння, передбачені статтею 205 КК (тероризм у вузькому розумінні цього поняття), статтею 206 КК (захоплення заручників), статтею 207 КК (свідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму), статтею 208 КК (організація незаконного збройних-женного формування або участь у ньому), статтею 277 КК (посягання на життя державного чи громадського діяча) та статтею 360 КК (напад на осіб чи установи, які користуються міжнародним захистом), а також інші злочини, якщо вони вчинені в терористичних цілях. Відшкодування такої шкоди проводиться за рахунок коштів бюджету суб'єкта Російської Федерації, на території якого здійснена терористична акція, або (за особливих обставин, зазначених у згаданому законі) за рахунок коштів бюджету Російської Федерації з наступним стягненням сум цього відшкодування з заподіювача шкоди (стаття 17 Федерального закону «Про боротьбу з тероризмом»). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "3. Пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі" |
||
|