Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаКримінальне право УкраїниЗагальні питання кримінального права → 
« Попередня Наступна »
Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП,2004. - 328 с., 2004 - перейти к содержанию учебника

5.2. Види об'єктів злочину та їх значення



Класифікація об'єктів злочину має велике теоретичне й практичне значення: кодифікаційне, правозастосовче тощо. Найбільш поширеною класифікацією об'єктів "по вертикалі" є їх поділ на загальний, родовий та безпосередній об'єкти. Співвідношення їх
відповідає співвідношенню філософських категорій: загальне, особливе, одиничне.
Загальним об'єктом злочину вважаються всі суспільні відносини, які охороняються, захищаються нормами кримінального права. В узагальненому вигляді, як підкреслювалося, він названий у ч. 1 ст. 1 КК: права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства.
Загальний об'єкт окреслює найбільш соціально значущі цінності, які держава вважає за необхідне захищати шляхом застосування закону про кримінальну відповідальність.
Із зміною кримінального законодавства (криміналізація нових діянь, декриміналізація деяких існуючих) змінюється й обсяг загального об'єкта злочину. Особливо наочно це проявилося на початку дії нового КК. Деякі діяння були декриміналізовані (наприклад, недонесення про злочин, інші, навпаки, - криміна- лізовані, наприклад, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Родовий об'єкт - це об'єкт групи однорідних злочинів, частина загального об'єкта. Це певна група близьких одне до одного суспільних відносин, які захищаються кримінальним законодавством. Наприклад, відносини власності як частина суспільних відносин, на які посягає група однорідних злочинів - злочини проти власності.
Родовий об'єкт покладено в основу кодифікації Особливої частини КК. Кожен з двадцяти її розділів охоплює статті, що передбачають відповідальність за посягання на групу близьких поміж собою (однорідних) суспільних відносин: злочини проти власності, злочини проти правосуддя тощо. В деякі розділи поміщені статті, про злочини, що охоплені кількома близькими по суті родовими об'єктами: злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації тощо.
Всі нові статті Особливої частини КК, які приймаються після набрання ним чинності, включаються до того розділу, родовим об'єктом якого охоплюється зазначений в них злочин. Скажімо, 16 січня 2003 року КК доповнено ст. 2091 - "Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (від-
миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Вона була вміщена у розділ VII Особливої частини КК "Злочини у сфері господарської діяльності", бо саме родовим об'єктом цієї групи злочинів охоплюється об'єкт злочину, передбаченого у вказаній статті.
Здійснення другого етапу кваліфікації злочину (встановлення конкретної статті Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене діяння) починається саме із встановлення родового об'єкта діяння (розділу, де має міститися відповідна стаття) з подальшим відшуканням конкретної статті.
Скажімо, відповідальність за погрозу вбивством на підставі особистих стосунків передбачена у розділі II (ст. 129 КК), з метою вимагання передачі чужого майна - у розділі VI (ст. 189 КК), з метою припинення службової діяльності службової особи - у розділі XV (ст. 350 КК) і т. п.
Родовий об'єкт злочинів найчастіше зазначається в назві розділу Особливої частини КК. Надалі він одержує своє певне визначення на підставі тлумачення цієї назви й змісту статей, що містяться в розділі, але може подаватися й законодавчий опис родового об'єкта.
Так, у ст. 401 КК дається визначення родового об'єкта військових злочинів. Військовими злочинами визнаються передбачені розділом XIX злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби.
Безпосередній об'єкт - це ті суспільні відносини, яким завдає шкоду конкретне злочинне діяння, передбачене відповідною статтею Особливої частини КК. Це об'єкт конкретного, окремого злочину, частина родового об'єкта. Наприклад, об'єктом незаконного полювання (ст. 248 КК) є суспільні відносини, спрямовані на охорону, відтворювання й раціональне використання тваринного світу. Це частина родового об'єкта - суспільних відносин у сфері довкілля (розділ VIII).
Як правило, безпосередній об'єкт встановлюється шляхом тлумачення закону, але він може бути сформульований і в нормі закону. Так, у статті 111 КК зазначається, що державна зрада завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній економічній чи інформаційній безпеці України. Це і є розгорнутий опис безпосереднього об'єкта державної зради.

Кілька злочинів можуть мати один об'єкт. Скажімо, крадіжка і шахрайство мають один об'єкт - власність.
Правильне встановлення безпосереднього об'єкта забезпечує правильність кваліфікації діяння. Так, правильне встановлення безпосереднього об'єкта дозволяє відрізнити передбачений ст. 150 КК злочин - "Експлуатація дітей" - від близького за своєю суттю злочину - втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, передбаченого ст. 304 КК. Безпосереднім об'єктом першого злочину є свобода дитини від такої форми її експлуатації, як використання праці дитини для отримання прибутку. Другий посягає на нормальний моральний розвиток неповнолітнього.
"По горизонталі" проводиться поділ на основний безпосередній об'єкт і додатковий безпосередній об'єкт. Справа в тому, що досить значна частина злочинів посягають не на один, а на два і більше об'єктів (так звані двооб'єктні або багатооб'єктні злочини).
Розподіл безпосередніх об'єктів на основні й додаткові здійснюється не за характером і тяжкістю шкоди, яка завдається певним суспільним відносинам, а за зв'язком об'єкта з родовим об'єктом відповідної групи.
Основний безпосередній об'єкт - це ті суспільні відносини, які є частиною родового об'єкта, які і відображають суть кримінально-правової заборони, зафіксованої у відповідній статті Особливої частини КК. Саме цей об'єкт, як частина родового, визначає місце статті в системі Особливої частини КК та включення нових злочинів у той чи інший розділ КК.
Так, у злочині "Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови" (ст. 375 КК) основним безпосереднім об'єктом є правосуддя, додатковим безпосереднім об'єктом є права й інтереси особи, що потерпають через постановлення неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови.
Отже, додатковий безпосередній об'єкт - це суспільні відносини, яким заподіюється шкода водночас із заподіянням шкоди основному об'єктові і який допомагає сформулювати сутність складу злочину.
Своєю чергою, додатковий безпосередній об'єкт поділяється на обов'язковий і факультативний.
Обов'язковий додатковий безпосередній об'єкт - це суспільні відносини, яким завжди заподіюється шкода при по-
сяганні на основний об'єкт, тобто у всіх випадках вчинення відповідного злочину. Скажімо, при порушенні вимог законодавства про охорону праці додатковий об'єкт (здоров'я потерпілого) завжди присутній поряд з основним (суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці).
Факультативний додатковий безпосередній об'єкт злочину має місце коли, по-перше, при вчиненні відповідного злочину в одних випадках йому завжди спричиняється шкода, в інших - ні. Наприклад, при розбійному нападі, поєднаному із застосуванням фізичного насильства, додатковому об'єктові (здоров'ю людини) завжди завдається шкода, а поєднаному із погрозою застосування такого насильства - ні. По-друге, коли в законі в альтернативній формі називається декілька додаткових об'єктів злочину. Наприклад, злочин, передбачений ч. 3 ст. 278 КК, посягає не тільки на безпеку руху та експлуатації залізничного, повітряного чи водного транспорту (основний об'єкт), а й на здоров'я або на життя чи власність тощо (додаткові об'єкти). При вчиненні подібних злочинів шкода може бути завдана як одному з додаткових об'єктів, так і декільком, або навіть усім.
Ще приклад. При бандитському нападі (основний об'єкт - громадська безпека) залежно від його спрямування потерпіти можуть як юридичні особи (підприємства, установи, організації різних форм власності і підпорядкування), так і окремі фізичні особи, або ті й інші разом (ст. 257 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "5.2. Види об'єктів злочину та їх значення"
  1. ЗМІСТ
    види стадій вчинення умисного злочину 135 Готування до злочину 137 Замах на злочин 139 Закінчений злочин 142 Добровільна відмова при незакінченому злочині 144 Контрольні питання 148 Розділ X Співучасть у злочині 149 Поняття, значення й ознаки співучасті 149 Види співучасників 152 Форми співучасті 158 Відповідальність співучасників 162 Причетність до злочину 169 Контрольні питання 172 Розділ XI
  2. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
    види повторності: повторність як обставина, що обтяжує покарання (п. 1 ст. 67 КК); повторність як кваліфікуюча ознака злочину, що передбачена статтями Особливої частини КК (ч. 2 ста тей 152, 185-191, 203, 204, 249, 309 КК та ін.). Повторність як обставина, що обтяжує кримінальну відповідальність і покарання, не впливає на кваліфікацію діяння, її враховує суд лише при призначенні міри покарання
  3. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
    види сукупності злочинів - реальну сукупність злочинів та ідеальну. Реальною сукупністю злочинів називається вчинення різними, окремими самостійними діями двох або більше злочинів, передбачених різними кримінально-правовими нормами, за жодний з яких винний ще не був засуджений. У загальній масі злочинів реальна сукупність становить 94%, ідеальна - приблизно 5%.2 Збірник постанов Пленуму
  4. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
    види конкуренції - конкуренцію загальної і спеціальної норм та конкуренцію частини і цілого.2 В. П. Малков виділяє такі види конкуренції: а) загальної і спеціальної норм, б) конкуренція спеціальних норм, в) конкуренція норм різних союзних республік, г) конкуренція норм національного законодавства і норм міжнародного права.3 С. А. Тарарухин також виділяє два види конкуренції - конкуренцію
  5. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
    види групових злочинів. Ми розглянемо лише деякі загальні питання кваліфікації групових злочинів. Докладніше кваліфікація групових злочинів розглядатиметься при аналізі конкретних видів групових злочинів - розкрадання, зґвалтування, хуліганства, хабарництва та деяких інших. Першим і найпоширенішим груповим злочином визнається співучасть у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Співучастю
  6. 11.13. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
    види робіт по будівництву, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів мають здійснюватися згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху (ст. 23 Закону України «Про дорожній рух»). Якщо виникають умови, за яких неможливо провести ті чи інші роботи, виконавець повинен повідомити про це проектувальника і замовника
  7. 12.1.4. Хуліганство
    види: просте (ч. 1 ст. 296 КК України), злісне (ч. 2 і ч. З ст. 296 КК України) і особливо злісне (ч. 4 ст. 296 КК України). Просте хуліганство Простим хуліганством називається грубе порушення громадського порядку і явна зневага до суспільства, що передбачене ч. 1 ст. 296 КК України. За ч. 1 ст. 296 КК П. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 p.- Збірник постанов Пленуму
  8. 5.4. Потерпілий від злочину
    види об'єктів. Що таке двооб'єктний злочин? У чому полягає відмінність об'єкта злочину від предмета злочину і предмета злочину від знарядь і засобів вчинення злочину? Яке значення мають особливі риси, що характеризують потерпілого, для кваліфікації
  9. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
    види злочинів вказувати судам на необхідність посилити увагу до кваліфікації злочинів. Зокрема, у постанові від 24 червня 1983 року № З «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації» Пленум Верховного Суду зазначив, що судами допускаються помилки з кваліфікації дій
  10. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
    види помилок мають різне кримінально-правове значення. Помилка в об'єкті кримінальне-правової охорони трапляється тоді, коли винна особа вчинює посягання не на ті суспільні відносини, які охоплювалися її умислом, і незалежно від її волі заподіює шкоду у сфері інших 106 суспільних відносин. Причому помилка в об'єкті посягання можлива лише щодо родового, видового чи безпосереднього об'єктів. На
  11. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
    види механічної асфіксії, що загрожують життю; хімічні, термічні або інші опіки НІ і IV ступеня, що становлять 15% поверхні тіла, а також опіки II ступеня, що становлять 30% поверхні тіла, чи опіки менших роз мірів, які супроводилися шоком тяжкого ступеня. Тяжке тілесне ушкодження буде небезпечним для життя за наявності хоч би однієї із зазначених ознак. Незагрозливі для життя ушкодження, що
  12. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
    види розкрадань відрізняються способом їх вчинення. Способи розкрадань визначені кримінальним законом: крадіжка - таємно (стаття 185 КК); грабіж - відкрито та із застосуванням насильства (стаття 186 КК); розбій - способом нападу (стаття 187 КК); шахрайство - обманом (стаття 190 КК); привласнення чи розтрата - способом зловживання довір'ям відносно чужого майна (стаття 191 КК); вимагання -
  13. 6.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей
    види вимагання чужого майна, щодо яких закон передбачає настання певних наслідків (знищення майна, велика шкода, інші тяжкі наслідки - частини 2, 3 і 4 стат- 189 КК), можуть визнаватися закінченими лише тоді, коли такі наслідки настали. Якщо ж винні прагнули досягти цих наслідків, Мали намір заподіяти потерпілому велику шкоду, але досягти цих лідків не змогли з причини від них незалежних, то їхні