загрузка...

женские трусы недорого
НА ГОЛОВНУ

Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
« Попередня Наступна »

2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту

Вважається, що назва "Єгипет" має грецьке походження й колись означала одну з місцевих назв м.

Мемфіс "Хеткаптах" ("Фортеця 14

духа Птаха") та вимовлялось як "Хікупта". Самі ж єгиптяни називали свою країну "Кемет" ("Чорна"), протиставляючи її таким чином "червоній" пустелі. Держава виникає навколо Нілу й бере початок від IV тис. до Р. X., коли розпочинається розпад родового ладу, виділення родової знаті, перетворення племінних вождів на царів. Формування класів вело до утворення примітивних державних утворень (номів). На середину IV тис. до Р. X. їх нараховувалося близько 40. Між ними часто виникали війни за землю, худобу, рабів. Під час цієї боротьби, що призводила до підкорення слабкіших номів сильнішим, утворюються два царства - Північне та Південне (Нижній і Верхній Єгипет), з центрами в Буто й Ієраконполі. Остаточно Єгипет був об'єднаний близько 3000 р. до Р. X. царем Півдня - Менесом, який захопив Нижній Єгипет і заснував фортецю Мемфіс, що стала згодом столицею Єгипту. Країна перетворилася на централізовану східну рабовласницьку деспотію, котра забезпечувала створення загальної для всієї держави системи іригаційних споруд. Єдність проявлялася в необмеженій владі царя-фараона, -проголошеного земним богом. Узвичаїлася періодизація історії Стародавнього Єгипту.

1. Період Раннього царства (3000-2800 рр. до Р. X.), характер ними рисами якого були: -

початкова стадія класового суспільства; -

подолання сепаратизму місцевих правителів;

- поява єдиної об'єднаної держави.

2. Період Стародавнього царства (2800-2250 рр. до Р. X.), специфічними рисами якого були:

- влада правителя (фараона) стає абсолютною, а держава - централізованою бюрократичною монархією. Фараонові стали підвладними: служби іригації та зрошення, призначення і звільнення посадових осіб, трудові й фінансові повинності, верховний суд, право видавати закони, оголошувати війну; -

влада фараона починає обожнюватися, він проголошується сином бога сонця Ра; -

майже вся стародавня номова знать стає придворною; -

уся країна й усе її населення розглядаються як особиста власність фараона, хоча водночас формуються приватновласницькі відносини; земля, як й інше майно, вже могла вільно відчужуватися;

-утворюється військо, укомплектоване з общинників й іноземців;

- значні витрати на утримання двору, початок будівництва пірамід, які призводять до виснаження ресурсів країни, фінансової кризи та поглиблення сепаратизму, посилення місцевої знаті, між усобних війн.

15

3. Період Першого розпаду Єгипту (2250-2050 рр. до Р. X.), відмітними рисами якого були:

-розпаду ХХШ-ХХП століттях до Р. X. Єгипту на дрібні держави, що боролися між собою;

-занепад іригаційної системи, поширення приватної власності, розпад общини;

-розширення прошарку дрібних і середніх власників, які стають одноособовими власниками рабів;

- розвиток ремесла й торгівлі, а на їх основі й міст, зацікавлених в об'єднанні країни;

-утворення передумов до об'єднання Єгипту та його об'єднання у 2050 р. за Ментухотепа І.

4. Період Середнього царства (2050-1700 рр. до Р. X.), специфіч ними рисами якого були: .

- слабкість центральної влади, що проявлялась у частій зміні фараонів; -

міжусобні війни, що припинилися лише за Аменемхета III (1849- 1801 рр. до Р. X.), який придушив номархів і досягнув консолідації, але згодом ситуація знову загострилася; -

посилення експлуатації трудящих мас, що спричинило відкрите повстання в 1750 р. до Р. X.

5. Період Другого розпаду Єгипту (1700-1580 рр. до Р. X.), характерними рисами якого були: -

смути та заворушення; -

подальше ослаблення центральної влади;

- підкорення Єгипту племенами гіксосів (володіли країною близько 110 років);

- вигнання гіксосів з Єгипту фараоном Яхмосом І.

6. Період Нового царства (1580-1070 рр. до Р. X.), специфічними рисами якого були:

- перетворення Єгипту на світову імперію; -

Єгипет стає великою різноплемінною державою; -

продовжується вдосконалення війська; -

посилення ролі храмів, що призвело до зіткнення інтересів жерців і царської влади; -

релігійна реформа Ехнатона; -

загострення внутрішніх суперечностей, ослаблення Єгипту, втрата його північних володінь;

-економічне, політичне та військове послаблення Єгипту внаслідок величезних пожертв храмам, будівництва палаців, фортець тощо;

- перехід влади за Рамсеса XII до рук верховного жерця Амона- Херихора, що, фактично, означало розпад Єгипту.

16

7. Пізній період (ХІ-ІУ століття до Р. X.), визначальними рисами

якого були:

- продовжується розвиток соціально-економічних процесів,

які намітилися в період Нового царства;

- фараони, що правили в цей час, спиралися на знать, жерців

і загони найманців;

- підкорення Єгипту перським царем Камбісом і приєднання

до Перської імперії (525 р. до Р. X.); -

досягнення у 405 р. до Р. X. Єгиптом незалежності; -

підкорення Єгипту в 343 р. персами.

8. Греко-Римський період (332 р. до Р. X. - 395 р. Р. X.), котрий

характеризувався: -

завоюванням Єгипту в 332 р. до Р. X. Олександром Македонським; -

військовим послабленням Єгипту; -

перетворенням Єгипту в ЗО р. до Р. X. на провінцію Римської

імперії;

- розпадом Римської імперії (395 р.) і переходом Єгипту під владу

Східної Римської імперії (Візантії).

Суспільство Стародавнього Єгипту поділялося на дві основні групи: вільні та невільні (раби).

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту"
  1. ТЕМА 2 Держава і право Стародавнього Єгипту
    Єгипту
  2. .'».2. Суспільний лад Стародавнього Китаю
    лад стародавнього Китаю був рабовласницьким. І ІпІ сік-нмя чітко поділялося на дві великі групи-вільних і рабів. НІлІ.ие населення було неоднорідним. Воно поділялося на пршіпейо- ,І,Іп,' населення (правителі, воєначальники, спадкова аристократія, мірі сІиці, лихварі) й общинників-землеробів, які називалися "чжун", "чиї упжснь" (натовп, масалюдей). Останні, фактично, були державно- Іи
  3. 3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
    ладали союзи із сильними сусідніми державами - Ларсою, Ісіном, Марі - і при цьому доволі точно обирали найвигіднішого партнера. Перші п'ять вавилонських царів змогли значно розширити власні володіння, але рівня своїх союзників не досягай. Ситуація змінюється за шостого царя Вавилона - Хаммурапі, котрий був одним із найвідоміших політиків стародавнього світу. Він правив Вавилоном у 1792-1750 рр.
  4. ТЕМА 5 Держава та право Стародавнього Китаю
    ТЕМА 5 Держава та право Стародавнього
  5. ТЕМА 7 Держава та право Стародавнього Риму
    ТЕМА 7 Держава та право Стародавнього
  6. ТЕМА З Держава та право Стародавнього Вавилона
    ТЕМА З Держава та право Стародавнього
  7. 5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
    виникненні держави на Центральній рівнині, як здавна називалася долина Хуанхе.--> л Держава Шан-Інь, проіснувавши з 1766 р. до 1122 р. до Р. X., міді Іала під владу племені чжау, правителі якого правили з 1122 р. до 247 р. /Іо Р. X. і називали себе втоми - царями. Першим з них був У-ван -''І І.Ір-вош". Він роздавав соратникам землі й титули: "гун" (герцог), "хоу" (к І шь), "бо"(граф),
  8. ТЕМА 13 Виникнення та розвиток держави і права в західних та східних слов'ян
    ТЕМА 13 Виникнення та розвиток держави і права в західних та східних
  9. 12.1. Злочини проти громадського порядку
    суспільних відносин, що створюються для забезпечення охорони громадського спокою, громадської моральності як умови суспільного життя людей. На громадський порядок посягають діяння, передбачені статтями 293-296
  10. 2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
    лада. Йому належали всі найвищі державні повноваження, він очолював державний апарат, був верховним воєначальником і найвищим суддею. Протягом усієї історії Єгипту влада фараонів обожнювалася. Фараона називали "добрим богом," сином бога Ра (бога Сонця). Вважалося, що він ніколи не помирав, а лише "заходив за свій горизонт". Надприродне походження правителя та його влади мав підкреслювати і
  11. 6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
    виникнення державності була територіальна земельна община, в Греції формування держави відбувалося на основі полісної системи. Таких полісів, або міст-держав, було надзвичайно багато. До складу поліса як адміністративного, політичного та релігійного центру належали місто та прилегла до нього територія (хора). Для поліса були характерними такі ознаки: 1) антична форма власності на землю (верховним
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  овочева  вершковий  риба  пунш