Головна |
« Попередня | Наступна » | |
. § 4. Захист прав громадян і організацій на землю |
||
У правовому регулюванні земельних відносин на сучасному етапі помітно посилені елементи забезпечення захисту індивідуальних прав громадян і організацій, включаючи права держави та місцевих органів самоврядування на земельні ділянки від незаконних дій і посягань третіх осіб. Механізми охорони суб'єктивних прав громадян і організацій на землю включають: встановлення порядку вільного володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, - що належить державі, місцевим органам самоврядування, громадянам та організаціям на праві власності, заборона на захоплення і самовільне використання земель, встановлення права набувальної давності, розвиток процесуальних механізмів захисту прав. Свобода володіння, користування, розпорядження означає поведінка, обумовлений власними, вираженими без примусу потребами та інтересами. Свобода завжди відносна і юридично обмежується рамками закону, в межах якого 1 Див Державний (національний) доповідь про стан і використання земель Російської Федерації в 2000 р. М., 2001. I 4. Захист прав громадян і організацій на землю 163 реалізуються потреби та інтереси (ст. 36 Конституції України, ст. 209 ЦК). Як гарантій захисту цієї свободи встановлені права власників земельних ділянок, землевласників, землекористувачів, орендарів використовувати для власних потреб знаходяться в межах земельних ділянок загальнопоширені корисні копалини і деякі інші природні об'єкти, зводити будівлі, проводити меліоративні роботи, вирощувати сільськогосподарські культури, купуючи на них право власності (ст. 40 ЗК). Громадяни та юридичні особи здійснюють належні їм права на власний розсуд (ст. 43 ЗК). Свобода володіння, користування і розпорядження виражається також у праві вільного господарювання на землі. Члени садівничих, городницьких об'єднань мають право самостійно господарювати на своїй земельній ділянці відповідно до його дозволеним використанням, а також розпоряджатися своєю земельною ділянкою та іншим майном, якщо вони на підставі закону не вилучені з обігу або не обмежені в обороте1. Захист права власності, володіння, користування, оренди земельних ділянок забезпечується вимогою про неприпустимість самовільного захоплення та самовільного використання земельної ділянки. У особи, яка здійснила самовільну будівництво на не належить йому земельній ділянці, не виникає на неї права власності. Самовільно захоплені або самовільно використовувані земельні ділянки повертаються за належністю без відшкодування витрат, проведених під час незаконного користування. Одним з нових правових механізмів захисту прав на самовільно використовувані земельні ділянки є інститут при- 1 Див ст. 19 Федерального закону від 15 квітня 1998 р. № 66-ФЗ «Про садівничих, городницьких об'єднаннях громадян». 164 Глава 10. Правова охорона земель обретательной давності. Стаття 234 ЦК України передбачає, що громадянин, добросовісно, відкрито і безперервно володіє не належить йому земельною ділянкою протягом 15 років, починаючи з 1 січня 1995 набуває на нього право власності. Ефективним інструментом захисту юридичних прав, у тому числі прав власності, володіння, користування та оренди земельних ділянок, є процесуальні механізми. Зокрема, визначення максимальних строків та послідовності виконання тих чи інших дій, процедур надання земельних ділянок, термінів розгляду документів, підстав відмови найбільш поширені. У інтенсивно розвивається земельному законодавстві значно посилені механізми захисту прав громадян і організацій на земельні ділянки при вилученні земель, а також при виникненні земельних суперечок. Відчутно оновлені і переглянуті заходи юридичної відповідальності за земельні правопорушення, включаючи порушення прав на землю. § 5. Вилучення земель За певних обставин у держави виникає необхідність вилучення земельної ділянки, раніше наданого громадянам і організаціям у приватну власність, володіння, користування, оренду. Мова може йти про необхідність прокладки автомобільної дороги або про виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з небезпечним забрудненням земель. Для подібних випадків земельне та цивільне законодавство встановлює способи, умови та процедури вилучення земель. Вилучення земель означає повне припинення одночасно всіх правочинів громадян і організацій на земельну ділянку або її частину і передачу земельної ділянки державі або місцевим органам самоврядування. У результаті вилучення земель громадяни та організації позбавляються земельної ділянки юридично і фізично. Вилучення земель в цьому сенсі відрізняється від обтяження та обмеження прав на земельну ділянку, при яких юридично частково зберігається право на земельну ділянку, а фізично всю земельну ділянку залишається у володінні власника, власника, користувача. Прикладом може служити встановлення сервітутів. Відповідно процедури вилучення земель не примі- § 5. Вилучення земель 165 няются у випадках часткового обмеження права на земельну ділянку. Діють кілька процедур вилучення земель. Вони включають конфіскацію, реквізицію і вилучення земель для державних і муніципальних потреб. Вилучення земель в порядку конфіскації проводиться у випадках вчинення земельних злочинів і застосовується лише до власників земельних ділянок в якості санкції. При конфіскації землі вилучаються шляхом винесення судового рішення, що виражається в примусовому (без згоди власника) припинення прав на земельну ділянку без компенсації його вартості або понесених збитків з боку держави. Конфіскований земельну ділянку переходить у власність держави (ст. 214 ЦК). Реквізиція означає тимчасове вилучення у власника земельної ділянки при виникненні епідемій, епізоотії та інших надзвичайних ситуацій і здійснюється в порядку винесення адміністративного рішення державним виконавчим органом без права власника на його оскарження. У порядку реквізиції, тобто відповідно до ст. 51 ЗК, можуть бути також вилучені земельні ділянки, що знаходяться в довічному успадковане володінні або постійному користуванні. Реквізиції передує введення у встановленому порядку надзвичайних умов життєдіяльності на тій чи іншій території у зв'язку з перерахованими вище обставинами. Власнику, власнику, користувачеві відшкодовуються завдані реквизицией збитки і видається документ про реквізицію. При припиненні надзвичайних обставин земельну ділянку повертається власнику, власнику, користувачеві, а при неможливості повернення власнику компенсується його ринкова вартість або надається рівноцінна земельна ділянка. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " . § 4. Захист прав громадян і організацій на землю " |
||
|