Головна
Аграрне право Росії || Адвокатура || Адміністративне право Росії || Адміністративне право України || Цивільне право Росії || Цивільне право України || Закордонне право || Інформаційне право || Історія політичних і правових вчень || Конституційне право зарубіжних країн || Конституційне право Росії || Конституційне право України || Криміналістика || Кримінологія || Міжнародне право. Європейське право || Муніципальне право || Навчання юристів || Правоохоронна діяльність || Сімейне право Росії || Судова психіатрія || Теорія та історія держави і права || Трудове право Росії || Кримінальне право Росії || Кримінальне право України || Кримінальний процес Росії || Фінансове право Росії || Господарське право || Екологічне право Росії
ГоловнаАграрне право РосіїЗемельне право (загальні питання) → 
« Попередня Наступна »
І.О.Краснова. Земельне право / ЕЛЕМЕНТАРНОГО КУРС / Друге видання, перероблене і доповнене, МАУП Москва, 2003 - перейти до змісту підручника

. § 4. Захист прав громадян і організацій на землю

У правовому регулюванні земельних відносин на сучасному етапі помітно посилені елементи забезпечення захисту індивідуальних прав громадян і організацій, включаючи права держави та місцевих органів самоврядування на земельні ділянки від незаконних дій і посягань третіх осіб.

Мова йде про охорону права власності (державної, муніципальної, приватної), довічного успадкованого володіння, користування та оренди.

Механізми охорони суб'єктивних прав громадян і організацій на землю включають: встановлення порядку вільного володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, - що належить державі, місцевим органам самоврядування, громадянам та організаціям на праві власності,

заборона на захоплення і самовільне використання земель, встановлення права набувальної давності, розвиток процесуальних механізмів захисту прав.

Свобода володіння, користування, розпорядження означає поведінка, обумовлений власними, вираженими без примусу потребами та інтересами. Свобода завжди відносна і юридично обмежується рамками закону, в межах якого

1 Див Державний (національний) доповідь про стан і використання земель Російської Федерації в 2000 р. М., 2001.

I 4. Захист прав громадян і організацій на землю

163

реалізуються потреби та інтереси (ст. 36 Конституції України, ст. 209 ЦК). Як гарантій захисту цієї свободи встановлені права власників земельних ділянок, землевласників, землекористувачів, орендарів використовувати для власних потреб знаходяться в межах земельних ділянок загальнопоширені корисні копалини і деякі інші природні об'єкти, зводити будівлі, проводити меліоративні роботи, вирощувати сільськогосподарські культури, купуючи на них право власності (ст. 40 ЗК). Громадяни та юридичні особи здійснюють належні їм права на власний розсуд (ст. 43 ЗК).

Свобода володіння, користування і розпорядження виражається також у праві вільного господарювання на землі. Члени садівничих, городницьких об'єднань мають право самостійно господарювати на своїй земельній ділянці відповідно до його дозволеним використанням, а також розпоряджатися своєю земельною ділянкою та іншим майном, якщо вони на підставі закону не вилучені з обігу або не обмежені в обороте1.

Захист права власності, володіння, користування, оренди земельних ділянок забезпечується вимогою про неприпустимість самовільного захоплення та самовільного використання земельної ділянки. У особи, яка здійснила самовільну будівництво на не належить йому земельній ділянці, не виникає на неї права власності.

Самовільно захоплені або самовільно використовувані земельні ділянки повертаються за належністю без відшкодування витрат, проведених під час незаконного користування.

Власник незаконно зведеної будови може придбати право на земельну ділянку за умови належного оформлення цього права. Забороняється використання земель на основі незаконно укладених угод. Купівля, продаж, дарування, самовільний обмін земельних ділянок, а також інші операції, здійснені в порушення встановленого порядку, визнаються недійсними.

Одним з нових правових механізмів захисту прав на самовільно використовувані земельні ділянки є інститут при-

1 Див ст. 19 Федерального закону від 15 квітня 1998 р. № 66-ФЗ «Про садівничих, городницьких об'єднаннях громадян». 164

Глава 10. Правова охорона земель

обретательной давності. Стаття 234 ЦК України передбачає, що громадянин, добросовісно, відкрито і безперервно володіє не належить йому земельною ділянкою протягом 15 років, починаючи з 1 січня 1995 набуває на нього право власності.

Ефективним інструментом захисту юридичних прав, у тому числі прав власності, володіння, користування та оренди земельних ділянок, є процесуальні механізми. Зокрема, визначення максимальних строків та послідовності виконання тих чи інших дій, процедур надання земельних ділянок, термінів розгляду документів, підстав відмови найбільш поширені. У інтенсивно розвивається земельному законодавстві значно посилені механізми захисту прав громадян і організацій на земельні ділянки при вилученні земель, а також при виникненні земельних суперечок. Відчутно оновлені і переглянуті заходи юридичної відповідальності за земельні правопорушення, включаючи порушення прав на землю. § 5. Вилучення земель

За певних обставин у держави виникає необхідність вилучення земельної ділянки, раніше наданого громадянам і організаціям у приватну власність, володіння, користування, оренду. Мова може йти про необхідність прокладки автомобільної дороги або про виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з небезпечним забрудненням земель.

Для подібних випадків земельне та цивільне законодавство встановлює способи, умови та процедури вилучення земель. Вилучення земель означає повне припинення одночасно всіх правочинів громадян і організацій на земельну ділянку або її частину і передачу земельної ділянки державі або місцевим органам самоврядування. У результаті вилучення земель громадяни та організації позбавляються земельної ділянки юридично і фізично.

Вилучення земель в цьому сенсі відрізняється від обтяження та обмеження прав на земельну ділянку, при яких юридично частково зберігається право на земельну ділянку, а фізично всю земельну ділянку залишається у володінні власника, власника, користувача. Прикладом може служити встановлення сервітутів. Відповідно процедури вилучення земель не примі-

§ 5. Вилучення земель 165

няются у випадках часткового обмеження права на земельну ділянку.

Діють кілька процедур вилучення земель. Вони включають конфіскацію, реквізицію і вилучення земель для державних і муніципальних потреб.

Вилучення земель в порядку конфіскації проводиться у випадках вчинення земельних злочинів і застосовується лише до власників земельних ділянок в якості санкції. При конфіскації землі вилучаються шляхом винесення судового рішення, що виражається в примусовому (без згоди власника) припинення прав на земельну ділянку без компенсації його вартості або понесених збитків з боку держави. Конфіскований земельну ділянку переходить у власність держави (ст. 214 ЦК).

Реквізиція означає тимчасове вилучення у власника земельної ділянки при виникненні епідемій, епізоотії та інших надзвичайних ситуацій і здійснюється в порядку винесення адміністративного рішення державним виконавчим органом без права власника на його оскарження. У порядку реквізиції, тобто відповідно до ст. 51 ЗК, можуть бути також вилучені земельні ділянки, що знаходяться в довічному успадковане володінні або постійному користуванні. Реквізиції передує введення у встановленому порядку надзвичайних умов життєдіяльності на тій чи іншій території у зв'язку з перерахованими вище обставинами. Власнику, власнику, користувачеві відшкодовуються завдані реквизицией збитки і видається документ про реквізицію. При припиненні надзвичайних обставин земельну ділянку повертається власнику, власнику, користувачеві, а при неможливості повернення власнику компенсується його ринкова вартість або надається рівноцінна земельна ділянка.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " . § 4. Захист прав громадян і організацій на землю "
  1. 3. Принципи земельного права
    прав на землю. Єдність долі земельних ділянок і міцно пов'язаних з ними об'єктів. Пріоритет збереження особливо цінних земель і земель особливо охоронюваних територій. Платність використання землі. Розподіл земель за цільовим призначенням на категорії. Розмежування державної власності на землю на власність Російської Федерації, власність суб'єктів Російської Федерації і
  2. Глава 10 ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ І ЗАХИСТ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
    Глава 10 ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ І ЗАХИСТ ПРАВ НА
  3. Тема 7 Захист прав на землю та розгляд земельних спорів
    захисту цивільних прав і гол. 9 Земельного кодексу РФ «Захист прав на землю та розгляд земельних спорів». Особливу увагу слід звернути на такі способи захисту земельних прав, як: визнання судом недійсним правового акта, визнання судом недійсним ненормативного акта виконавчого органу державної влади або органу місцевого самоврядування, відшкодування збитків,
  4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ (ЗАЛІКУ) (для очної та заочної форм навчання відповідно)
    права. Поняття земельного права. Система земельного права. Система принципів земельного права. Земельні правовідносини: поняття і види. Поняття і система джерел земельного права: загальна характеристика. Конституційно-правові основи земельного права і формування земельного законодавства. Співвідношення федерального законодавства і законодавства суб'єктів РФ у сфері регулювання
  5. Тема 4 Право приватної власності на землю
    права приватної власності - право власності громадян і право власності юридичних осіб. Крім того, власність може бути індивідуальною і загальною. Загальна власність, у свою чергу, підрозділяється на спільну і часткову (у випадках, коли визначена частка кожного). Підставами виникнення прав на землю є юридично значимі факти, передбачені цивільним законодавством
  6. Глава 4 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
    Глава 4 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА
  7. ТЕМА № 5. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
    ТЕМА № 5. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА
  8. 4. Право муніципальної власності на землю
    правомочності володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що належать муніципального утворення. На території РФ приблизно 14,5 тис. муніципальних утворень. Від імені муніципального освіти повноваження власника реалізують органи місцевого самоврядування (ст. 125, 215 ЦК). У цій якості органи місцевого самоврядування земельні ділянки у тимчасове та постійне володіння і
  9. § 1. Поняття і зміст правової охорони земель та захисту прав на землю
    захист прав на землю. Підтримання сприятливого екологічного стану земель, охорона земель як об'єкта юридичних прав громадян і організацій проголошується в якості принципової основи розвитку земельного законодавства. Відповідно до ст. 1 ЗК РФ земельне законодавство грунтується на принципах пріоритету охорони землі як найважливішого компонента навколишнього середовища і засоби
  10. ТЕМА 2 ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
    прав на земельні ділянки. Питання для обговорення Підстави виникнення прав на землю. Порядок надання земель у власність, володіння, користування, оренду. Документи, що засвідчують право на землю. Припинення права на землю. Порядок вилучення земель для державних і муніципальних потреб. Нормативні правові акти Конституція Російської Федерації (прийнята всенародним голосуванням 12
  11. ТЕМА 4 РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
    правові акти 1 Конституція Російської Федерації (прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993). М.: Юрайт-Издат, 2003. Земельний кодекс Російської Федерації від 25.10.2001 № 136-ФЗ. М.: «ТД ЕЛІТ-2000», 2002. Цивільний кодекс Російської Федерації. Офіційний текст станом на 1.03.2002. М.: «ТД ЕЛІТ-2000», 2002. ФЗ «Про оціночної діяльності в Російській Федерації» від 29 липня 1998 №
  12. 3. Право державної власності на землю
    правомочностей володіння, користування, розпорядження державі. Держава як суб'єкт права державної власності представлене не одним відомством, а цілим рядом різних органів державної влади, між якими розподіляються правомочності власності. Враховуючи федеративний устрій Росії та існування двох рівнів державної влади, передбачається, що право
  13. Тема 3 Право публічної власності на землю
    права власності Російської Фе-ської Федерації, суб'єктів РФ і муніципальних утворень на земельні ділянки містяться з-відповідально в статтях 17, 18 і 19 Земельного кодексу РФ. Так, у федеральній власності перебувають земельні ділянки: які визнані такими федеральними законами; право власності РФ, на які виникло при розмежуванні державної власності на землю;
  14. 1. Сучасна земельна реформа
      правовий фундамент земельної реформи. Важливу роль для формування приватизації земель зіграли укази Президента РФ «Про невідкладні заходи щодо здійснення земельної реформи в УРСР» (1991), «Про регулювання земельних відносин та розвитку аграрної реформи в Росії» (1993), «Про реалізацію конституційних прав громадян на землю» (1996). Заходи на короткострокову перспективу щодо подальшого
  15. 5. Право приватної власності на землю. Загальна власність
      правомочностей володіння, користування, розпорядження земельними ділянками або частками у спільній власності окремих конкретних фізичним або юридичним особам, які виступають суб'єктами права приватної власності на землю .. Відповідно по суб'єктам право приватної власності ділиться на два види: - право приватної власності фізичних осіб; - право приватної власності юридичних осіб.
  16. ПРОГРАМА КУРСУ «ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО»
      права Земля як частина природного середовища, об'єкт власності, об'єкт господарювання, політичний і правовий простір. Поняття та особливості земельних відносин як предмета земельного права. Історія розвитку, поняття і основні ознаки земельного права як галузі права, галузі науки, навчальної дисципліни. Роль земельного права в розвитку земельної реформи та ринкових відносин. Місце
  17. . § 4. Право муніципальної власності на землю
      правомочності володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що належать муніципального утворення. На території РФ приблизно 14,5 тис. муніципальних утворень. Від імені муніципального освіти повноваження власника реалізують органи місцевого самоврядування (ст. 125, 215 ЦК). У цій якості § 4. Право муніципальної власності на землю 73 органи місцевого самоврядування
  18. . § 5. Плата за землекористування
      правилом, користування земельною ділянкою здійснюється за плату. Одночасно допускається встановлення винятків, які за земельним законодавством виражені у вигляді пільг для окремих категорій суб'єктів і по відношенню до окремих категорій земель. Правові засади справляння платежів сформульовані в ЗК і в спеціально прийнятому з цього питання Законі «Про плату за землю» 1991 р., постійно
  19. 2. Право власності на землю. Форми, види, зміст
      права власності набуває особливого значення як в теорії, так і в практиці земельного права. Важливим моментом у розвитку даного інституту стало юридичне визнання землі, власне як і інших природних об'єктів, нерухомим майном. У результаті земля була включена в категорію об'єктів цивільних правовідносин. Зміст права власності на землю складають правомочності володіння,
  20. § 2. Конституційні основи правового регулювання земельних відносин
      захист даного праві, підтримуючи сприятливе якість земель, надаючи наявну достовірну інформацію про їх стан і забезпечуючи відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадян або їх майну земельною правопорушенням. Право громадян на сприятливе навколишнє середовище доповнюється обов'язком кожного зберігати природу і навколишнє середовище, дбайливо ставитися до природних багатств,
© 2014-2022  pravolib.pp.ua